Постанова

від 20.10.2016 по справі 805/3426/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 р. Справа № 805/3426/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІТАСОЯ»

про стягнення податкового боргу у сумі 78115 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІТАСОЯ» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 78115 грн. 58 коп.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є платником податку, проте обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб, складає 78115 грн. 58 коп. 20 жовтня 2016 року представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштовий конверт, який був повернутий суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній». З цього приводу суд зазначає, що адреса відповідача на поштовому конверті була зазначена вірно, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявних в матеріалах справи, а тому в даному випадку відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання. Жодних заяв, клопотань, заперечень, тощо відповідач до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІТАСОЯ» є юридичною особою, зареєстроване за номером 33565509, що підтверджено роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 78115 грн. 58 коп., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла на підставі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 22 січня 2015 року № 1500001351 на суму 78122 грн. 42 коп., відповідно до якої відповідач мав щомісячно з січня 2015 року по листопад 2014 року сплачувати по 6510 грн. 20 коп. та в грудня 2015 року у сумі 6510 грн. 22 коп. Сума заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та обліковою карткою відповідача як платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 21 травня 2016 року № 895-17 на суму 71605 грн. 36 коп., яка була направлена відповідача, про що свідчить копія конверту та який був повернутий до позивача з відміткою поштового відділення «по даному адресу не значиться». З цього приводу суд зазначає, що відповідно до діючого законодавства України відповідач у даному випадку вважається повідомлений про наявність податкового боргу. Крім того дана вимога у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки позивача, відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що відповідач має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 62833 грн. 05 коп., та має відкриті рахунки в установах банку, у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду, заборгованість не заперечував, шляхом надання до суду письмових заперечень. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості та зворотного боку облікової картки позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІТАСОЯ» про стягнення податкового боргу у сумі 78115 грн. 58 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВІТАСОЯ» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вул. Котовського, буд. 75, код ЄДРПОУ 33565509) на користь бюджету кошти на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 78115 грн. (сімдесят вісім тисяч сто п'ятнадцять гривень) 58 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 20 жовтня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.