Ухвала

від 18.10.2016 по справі 31/121-06-3657а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/34593/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Загороднього А.Ф., Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «СоцКомБанк» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 3 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року, -

у с т а н о в и л а :

У квітні 2006 року Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (далі - УПФУ) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «СоцКомБанк» (далі - Товариство) в якому просило стягнути з відповідача на користь УПФУ 1327428,22 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу безготівкових валют за період з грудня 2005 року по лютий 2006 року (далі - спірні кошти).

Постановою Господарського суду Одеської області від 9 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2008 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано і прийнято нову постанову, якою позов задоволено та стягнуто з Товариства на користь УПФУ спірні кошти.

За вказаним судовим рішенням розпочато примусове виконання.

У травні 2015 року УПФУ, яке є стягувачем за виконавчим листом, звернулось з заявою про заміну сторони виконавчого провадження на Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

Як на підставу для задоволення своєї заяви УПФУ посилалось на те, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СоцКомБанк» (далі - ПАТ) змінило місцезнаходження і зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

Оскаржуваними ухвалами Господарського суду Одеської області від 3 червня 2015 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 у задоволенні заяви УПФУ про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити заяву.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а підстави для їх скасування відсутні.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, передбачених статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, суди зазначили, що боржником у виконавчому провадженні є Товариство, а не ПАТ, яке змінило своє місцезнаходження.

Так, відповідно до частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Також, питання щодо заміни сторони виконавчого провадження врегульовано статтею 8 Закону України від 21 квітня 199 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) частиною 5 якої встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Тобто, за змістом наведених правових норм законодавства, підставою для заміни сторони виконавчого провадження є виключно вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. При цьому, заміна такої сторони може відбуватись тільки на її правонаступника.

У даному випадку суди правильно встановили, що Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси не є правонаступником позивача у цій справі, який до того ж не вибув із виконавчого провадження, у розумінні частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України або абзацу 1 статті 8 Закону № 606-XIV.

Необхідно також зазначити і про те, що боржником у виконавчому провадженні є Товариство, а не ПАТ, водночас, суди встановили відсутність постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження, винесену державним виконавцем в порядку, передбаченому Законом № 606-XIV.

Ураховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви УПФУ про заміну сторони виконавчого провадження ґрунтуються на дотримання норм процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень колегія суддів не вбачає.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси відхилити, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 3 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: А.Ф. Загородній

М.М. Заїка

М.І. Мойсюк