Постанова

від 23.11.2011 по справі 2а/0270/4556/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/4556/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича ,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом : державної податкової інспекції у м.Вінниці

до : приватного підприємства "Р.Д.П"

про : погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків

ВСТАНОВИВ :

06.10.2011 р. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову державної податкової інспекції у м.Вінниці до приватного підприємства "Р.Д.П" про погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2011 р. відкрито провадження по даній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що приватне підприємство "Р.Д.П" має заборгованість по податку на прибуток та по комунальному податку, яку в добровільному порядку не сплачує, а тому позивач звернувся до суду за її примусовим стягненням.

23.11.2011 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження. Також представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання шляхом надсилання судових повісток рекомендованою кореспонденцією, однак конверти із судовими повістками повертались на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".

В силу ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін відповідно до положень ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.

Відповідно до довідки з ЄДРЮОФОП приватне підприємство "Р.Д.П." зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 22.03.2007 р., ідентифікаційний код 34983086.

06.04.2011 р. головним державним податковим ревізором-інспектором управління оподаткування юридичних осіб відділу адміністрування юридичних осіб ДПІ у м.Вінниці ОСОБА_1 проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності.

Висновки перевірки закріплені в акті №231/1520/34983086 від 06 квітня 2011р. Перевіркою встановлено порушення п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що полягає в неподанні декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та І півріччя 2010 року та неподанні розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2009 року.

У відповідності з актом №231/1520/34983086 винесено податкове повідомлення-рішення №0004121520 від 16 травня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по комунальному податку на 170 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004111520 від 16 травня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 340 грн.

Оскільки відповідач своєчасно не сплатив вищезазначені донарахування, ДПІ у м.Вінниці була сформована податкова вимога №946 від 09 червня 2011 року, у відповідності з якою загальна сума податкового боргу ПП "Р.Д.П." за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 09 червня 2011 року становить 510 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачеві на адресу вказану в ЄДРЮОФОП, однак не були отримані відповідачем у зв'язку із відсутністю останнього за даною адресою, що підтверджується актом неможливості вручення в зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням №28688/15-1 від 24.05.2011 року. ДПІ у м. Вінниці була проведена тематична перевірка щодо знаходження СПД за юридичною (фактичною) адресою за наслідками якої складено акт від 21.06.2011 року у відповідності з яким ПП "Р.Д.П." за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОП, не знаходиться, а фактичне місцезнаходження ПП "Р.Д.П." не відоме.

Судом встановлено, що майно ПП "Р.Д.П." згідно акту опису майна №160 від 23.06.2011 р., знаходиться в податковій заставі, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 30.06.2011 р.

Станом на дату звернення позивача до суду відповідач не погасив податкового боргу у добровільному порядку, а тому відповідач звернувся до суду за наданням дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.

Згідно до п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не подавав податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та за І півріччя 2010 року, з комунального податку за ІІІ квартал 2009 р.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За таких обставин, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів надсилання відповідачеві податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позивач вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про винесенні податкові повідомлення-рішення та вимогу, а тому дані податкові повідомлення-рішення та вимогу слід вважати врученими, а податкові зобов'язання узгодженими.

Відповідно до п. 54.5.ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як видно із матеріалів адміністративної справи, грошове зобов'язання відповідача було визначено позивачем. Відповідач не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження грошового зобов'язання, отже погодився із сумою визначеного грошового зобов'язання, однак в добровільному порядку його не сплатив.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до 89.1 ст.89 Податкового кодексу України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави.

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Судом встановлено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача у банках відсутні, а тому єдиним джерелом погашення заборгованості є майно платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №31976893 від 30.06.2011 р.

Таким чином, вимога позивача щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем повністю переконують у обґрунтованості позовних вимог, а відповідач не надав жодних доказів для спростування доводів позивача.

В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що податкові-повідомлення рішення та податкові вимоги Державної податкової інспекції у м. Вінниці є законними та обґрунтованими, сума позовних вимог підтверджується матеріалами справи, а для надання повного захисту правам та інтересам позивача необхідно надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Вінниці підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення усієї суми 510 (п'ятсот десять) грн. податкового боргу за рахунок майна платника податків приватного підприємства "Р.Д.П.", що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович

23.11.2011