Постанова

від 19.10.2016 по справі 826/11192/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2016 року № 826/11192/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Дробчак М. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №5 Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було вчинено дій передбачених Податковим кодексом України щодо опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ХАС». В той же час, вказане Товариство є відповідальним за сплату передбачених чинним законодавством податків та обов'язкових зборів (платежів) відповідно до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи, заяв та клопотань не подавав, відношення до позову не висловив.

За таких обставин, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №5 від 07.07.2016 про опис майна в податкову заставу голова комісії з реорганізації Богодухівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Костенко Н.Ю. відповідно до п. 12 ст. 87, п. 3 ст. 88 та ст. 88 Податкового кодексу України вирішив/ла здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПАТ «Укргазвидобування», як учасника Договору про спільну діяльність від 04.02.2004 №60 (0455860305) - уповноважена особа ТОВ «Фірма «ХАС».

Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень позивача суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову мотивуючи це наступним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент винесення спірного рішення).

Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п. 3.1 ст. 3 ПК України).

Згідно п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 ПК України).

При цьому, у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності (п. 88.3 ст. 88 ПК України).

Відповідно до пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

В той же час, згідно п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналіз вказаних правових норм дає суду підстави дійти висновку, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.

При цьому, у податкову заставу передається майно того платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

Виключенням з цього правила, є недостатність майна у вказаного вище платника податків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС» та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 №60 (далі - договір №60).

Згідно п. 5.1 ст. 5 договору №60 для координації спільних дій сторін, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань сторони створюють комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять 2 (два) представника сторони -1 та 2 (два) представники Сторони - 2. Кожному представникові належить 1 (один голос).

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 договору №60 введення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює сторона - 1 (далі також - оператор). При цьому, оператор діє в межах, обумовлених даним договором, програмами спільної діяльності та рішеннями комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності, що видається стороною - 2.

До компетенції оператора, в контексті п. 5.10 ст. 5 договору №60 відноситься, зокрема: відкриття (закриття) та розпорядження окремим поточним рахунком у банку; ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів).

Для досягнення мети, визначеної у статті 1 договору №60, сторона - 1 зобов'язується серед іншого належним чином виконувати обов'язки , випливають із статуту сторони, уповноваженої на ведення загальних справ (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 договору №60).

Системний аналіз умов договору №60 у взаємозв'язку з приписами ПК України дає суду підстави дійти висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС» є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність, оскільки є учасником договору про спільну діяльність до компетенції якого згідно умов договору належить сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових (зборів) платежів.

Таким чином, в контексті п. 88.3 ст. 88 ПК України, приймаючи до уваги те, що податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договору про спільну інвестиційну діяльність, у податкову заставу слід було передати майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ХАС», тобто того платника який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

В той же час, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не надано ані письмових заперечень, ані належних та допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення останнім дій щодо опису майна в податкову заставу платника який згідно з умовами договору №60 був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують недостатність майна платника який згідно з умовами договору №60 був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав у Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області для прийняття спірного рішення, з огляду на відсутність обставин передбачених п. 88.3 ст. 88 ПК України.

Вказане, в свою чергу, свідчить про протиправність рішення №5 Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 07.07.2016 про опис майна у податкову заставу та, як наслідком, про наявність підстав для скасування останнього.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи дот уваги те, що в ході розгляду справи судом не встановлено наявність правових підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому, на думку суду, останнє не відповідає критеріям, що встановлені ч. 3 ст. 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність свого рішення, у той час коли, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Таким чином, керуючись ст. ст. 69-71,160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити адміністративний позов повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про опис майна у податкову заставу №5 від 07.07.2016.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда