Ухвала

від 19.10.2016 по справі 340/134/15-а,2-а/340/10/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 876/4785/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просила визнати протиправними дії Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - ОУ ПФУ) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату їй пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 10 травня 2016 року, із врахуванням заробітної плати за період роботи за сумісництвом з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року у Верховинському хлібозаводі Верховинського районного споживчого товариства відповідно до відомостей, зазначених у книгах про нарахування заробітної плати Верховинського хлібозаводу за 1980-1984 роки, на підставі яких Верховинським районним споживчим товариством (далі - Верховинське РайСТ) видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 15 лютого 2016 року за вих. № 018.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2016 року у справі № 340/134/15-а вказаний позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОУ ПФУ просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за результатами зустрічної перевірки стану нарахування зарплати по Верховинському РайСТ було виявлено, що довідки про заробітну плату позивача № 10 та № 12 від 15 березня 2007 року, видані КТП «Говерла», викликають сумнів, оскільки є підстави вважати, що до книг про нарахування заробітної плати Верховинського РайСТ за 1984-1988 роки було внесено неправдиві відомості. У зв'язку з наведеним з лютого 2012 року пенсію позивача приведено у відповідність до вимог чинного законодавства і підстави для її перерахунку відсутні.

Особи, які беруть участь у справі, виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не подано належних доказів, які б підтверджували фіктивність як довідок, виданих КТП «Говерла» № 10 та № 12 від 15 березня 2007 року, яке було правонаступником Верховинського хлібозаводу, так і довідки, виданої Верховинським РайСТ № 18 від 15 лютого 2016 року про роботу по сумісництву та заробітну плату ОСОБА_2 у Верховинському хлібозаводі протягом 1980-1984 років.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у січні 1992 року управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі було призначено пенсію по інвалідності. У березні 2007 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідки про роботу та заробітну плату за період роботи з 1984 року по 1988 рік за сумісництвом у Верховинському хлібозаводі від 15 березня 2007 року № 10 та № 12, видані КТП «Говерла», на підставі яких відповідачем було проведено перерахунок та збільшено розмір її пенсії.

За результатами проведеної пенсійним органом зустрічної перевірки документів про заробітну плату, яка дає право на пенсію у Верховинському РайСТ, відповідач зробив висновок, що відомості, зазначені у довідках КТП «Говерла» № 10 та № 12 від 15 березня 2007 року про роботу та заробітну плату ОСОБА_2 у Верховинському РайСТ та книгах по нарахуванню заробітної за 1984-1988 роки, викликають сумнів щодо їх достовірності , що відображено в акті № 289 від 31 серпня 2012 року.

З цих підстав відповідачем позивачу з грудня 2012 року проводиться виплата пенсії у зменшеному розмірі, за період з березня 2007 року по листопад 2012 року було нараховано по пенсійній справі № 103920 переплату пенсії в сумі 41777,39 грн. та 11 грудня 2012 року було прийнято рішення № 22 про щомісячне утримання 20 % із пенсії позивача до повного погашення переплати.

Крім того, у судовому засіданні суду першої інстанції за наслідками огляду оригіналів книг нарахування заробітної плати працівникам Верховинського хлібозаводу за 1980-1984 роки встановлено, зокрема, що суми нарахованої ОСОБА_2 помісячної заробітної плати відповідають сумам, які зазначено у довідці № 12 від 15 березня 2007 року, а також у довідках № 092 від 25 червня 2013 року та № 018 від 15 лютого 2016 року.

У акті № 289 від 01 серпня 2012 року зустрічної перевірки вказано, що представлені під час перевірки книги викликають сумнів щодо їх достовірності, оскільки є підстави вважати в ці книги було пізніше внесено неправдиві дані. При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість таких висновків податкового органу при відсутності доведених у встановленому порядку фактів внесення завідомо неправдивих даних у книги нарахування заробітної плати Верховинського хлібозаводу за 1980-1984 роки визнає.

Факт роботи ОСОБА_2 за сумісництвом у Верховинському хлібозаводі Верховинського РайСТ, а також отримання заробітної плати протягом 1980-1984 років додатково підтверджено показаннями допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції свідків; оригіналами книг про нарахування заробітної плати за 1980-1984 роки Верховинського хлібозаводу; довідкою Верховинського РайСТ за вих. № 019 від 18 лютого 2015 року про те, що ОСОБА_2 була прийнята у Верховинський хлібозавод згідно з наказом № 3 п.6 від 12 січня 1984 року та звільнена згідно з наказом № 9 від 04 січня 1989 року; довідкою про заробіток для обчислення пенсії за вих. № 12, виданою КТП «Говерла» 15 березня 2007 року; довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії за вих. № 092, виданою Верховинським РайСТ 25 червня 2013 року; довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії за вих. № 018, виданою Верховинським РайСТ 15 лютого 2016 року, дані в яких щодо місячних сум заробітної плати позивача повністю співпадають, а тільки наявні розбіжності у довідці за вих. № 12 від 15 березня 2007 року у рядку «всього» за 1984 та 1988 роки.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що відповідачем не подано належних доказів, які б підтверджували фіктивність як довідок, виданих КТП «Говерла» № 10 та № 12 від 15 березня 2007 року, так і довідки Верховинського РайСТ № 18 від 15 лютого 2016 року про роботу по сумісництву та заробітну плату ОСОБА_2 у Верховинському хлібозаводі протягом 1980-1984 років.

Виходячи з наведеного, слід вважати вірним висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії та обґрунтованість вимог ОСОБА_2 про здійснення такого перерахунку починаючи з 10 травня 2016 року із врахуванням заробітної плати за період роботи за сумісництвом з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року у Верховинському хлібозаводі Верховинського РайСТ відповідно до відомостей, зазначених у книгах про нарахування заробітної плати Верховинського хлібозаводу за 1980-1984 роки, на підставі яких Верховинським РайСТ видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 15 лютого 2016 року за вих. № 018.

Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та вказаних висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2016 року у справі № 340/134/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

ОСОБА_3

Ухвала у повному обсязі складена 20 жовтня 2016 року.