Постанова

від 19.09.2016 по справі 760/12413/16-а

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-а/760/1043/16

Справа №760/12413/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Букіної О.М.

при секретарі Січкар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

15.07.2016 року позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0344/10000/16 від 07.07.2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МКУ та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 154787,52 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що 24.05.2016 року головним держаним інспектором відділу аналітично пошукової роботи та протидії митним порушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Київської міської митниці ДФС Клочко П.М. був складений протокол про порушення митних правил №0344/10000/16, відносно громадянина України ОСОБА_1 - особи уповноваженої на роботу з митницею ТОВ «Гласс Лтд» (код ЄДРПОУ 21622065, вул. Генерала Наумова, буд. 1, оф. 202, м. Київ, 03164).

Згідно протоколу в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, так як, на думку державного інспектора, з метою ухилення від сплати остаточного антидемпінгового мита у розмірі 51 595,84 грн. гр. ОСОБА_1 до митних органів надано фальсифікований сертифікат про походження вару.

За результатами розгляду даного протоколу заступником начальника Київської міської митниці ДФС начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Катамадзе І.Г. було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0344/10000/16 від 07.07.2016 року, якою визнано винним ОСОБА_1 в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків сплаченої суми митних платежів, що становить 154 787,52 грн.

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та прийнята без дотримання положень нормативно-правових актів.

Зазначає, що при подачі документів до митного органу позивач був впевнений в справжності всіх документів, які він подавав до митного органу, а тому у нього були відсутні умисел та мета, що правлені на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Крім того, позивач вказує, що лист уповноваженого органу Китаю, який став підставою для складання протоколу про порушення митних правил №0344/10000/16, не дає чіткого розуміння кого стосується ця відповідь і коли вона в дійсності була надана, він не містить підпису посадової особи уповноваженого органу Китаю і тому не може мати юридичну силу.

Також, позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав накладати адміністративне стягнення за порушення митних правил, виходячи з того, що вже минуло більше ніж шість місяців з дня, коли було вчинено правопорушення.

Позивач вважає, що постанову було винесено за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву в якій просив перенести розгляд справи, у зв'язку з перебуванням в інших судових засіданнях.

Суд вважає, що справу можна розглянути у відсутність відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду поданого позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 10.07.2013 року між фірмою «SUNSHINE GLASS CO., LIMITED» (м. Квінгдао, Народна Республіка Китай), як продавцем, та ТОВ «Гласс ЛТД» (м. Київ, Україна), як покупцем, був укладений контракт №01 на поставку скла листового на умовах, визначених контрактом та додатках до нього (а.с.25-27).

26.08.2014 року позивачем, як особою уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Гласс ЛТД», у відділі митного оформлення №4 митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Міндоходів за митною декларацією №100250004/2014/095600 заявлено товар «скло будівельне, термічно поліроване, листове», загальною вагою брутто 26 000 кг., вартістю 13 032,21 дол. США (а.с.17-19).

Відповідно до даних, зазначених у МД від 26.08.2014 року №100250004/2014/095600:

- товар №1 являє собою скло будівельне, термічно поліроване, листове, необроблене, безкольорове, неармоване, без поглинального, відбивального або невідбивального шару Extra Clear Float Glass розміром 3300х2140, товщиною 6 мм у кількості 466,09 м 2 , товщиною 8 мм у кількості 240,1 м 2 , товщиною 10 мм у кількості 275,42 м 2 , виробник «SUNSHINE GLASS CO., LIMITED», торговельна марка «Extra Clear», у графі 33 МД заявлено код товару відповідно до УКТ ЗЕД 7005298090, у графі 34 МД заявлено країну походження товару CN (Китай).

-товар №2 являє собою скло будівельне, термічно поліроване, листове, необроблене, безкольорове, неармоване, без поглинального, відбивального або не відбивального шару Extra Clear Float Glass розміром 3300x2140 мм товщиною 4 мм у кількості 720,32 м 2 , у графі 33 МД заявлено код товару відповідно до УКТ ЗЕД 7005293590, у графі 34 МД заявлено країну походження товару CN (Китай).

Окрім МД №100250004/2014/095600 до відділу митного оформлення №4 митного поста «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів позивачем було подано пакет документів, а саме: - інвойс №SG0604-001; - коносамент ZSOP300864 (original bill of lading); - сертифікат про походження товару ССРІТ 142160715.

24.05.2016 року головним держаним інспектором відділу аналітично пошукової роботи та протидії митним порушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Київської міської митниці ДФС Клочко П.М. був складений протокол про порушення митних правил №0344/10000/16, відносно громадянина України ОСОБА_1 за ст. 485 МКУ (а.с.9-12).

Згідно даного протоколу вбачається, що згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26 квітня 2012 №АД-273/2012/4423-08 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну листового флоат-скла (скла термічно полірованого) походженням із Російської Федерації, Республіки Болгарія, Республіки Польща, Турецької Республіки, Республіки Білорусь» комісія вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, який має такий опис: листове флоат-скло (скло термічно поліроване) неармоване, прозоре, безбарвне завтовшки від 3 мм до 12 мм походженням з Російської Федерації, Республіки Болгарія, Республіки Польща, Турецької Республіки, Республіки Білорусь, яке класифікується згідно з УКТЗЕД а кодами 7005292590, 7005293590, 7005298090.

24.07.2015 року Київською міською митницею ДФС до Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України направлено запит, щодо здійснення перевірки достовірності сертифікату про походження товарів від 11.07.2014 року №ССРІТ142160715.

Відповідно до інформації наданої уповноваженим органом Китайської Народної Республіки, сертифікат від 11.07.2014 року №ССРІТ142160715 є фальсифікованим.

Керуючись відомостями вказаними в вищезазначеному листі, митний орган дійшов висновків про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, у зв'язку з чим було винесено постанову про порушення митних правил №0344/10000/16 від 07.07.2016 року, в якій вказано, що в діях ОСОБА_1, наявні ознаки порушення митних правил, а саме вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення сплати митних платежів, шляхом подання до митних органів фальсифікованого сертифікату про походження товару та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків сплаченої суми митних платежів, що становить 154 787,52 грн. (а.с.13-16).

Однак суд не погоджується з вказаними висновками митного органу та зазначає, що висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб'єкта правопорушення.

Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь.

Відповідно до ст. 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно ч. 8 ст. 16 ЗУ «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів.

Відповідно до п.2.9 Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26 квітня 2012 №АД-327/2012/4423-08, імпорт на митну територію України товару, зазначеного у пункті 1 цього рішення, без сертифікату про походження та неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита у максимальному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, крім МД №100250004/2014/095600 до відділу митного оформлення №4 митного поста «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів позивачем було подано пакет документів, який давав можливість достовірно визначити країну походження товару та здійснити всі необхідні дії по розмитненню товару.

Такими документами, окрім МД №100250004/2014/095600, також є:інвойс №SG0604-001; коносамент ZSOP300864 (original bill of lading);сертифікат про походження товару ССРІТ 142160715.

В даних документах мітиться посилання щодо країни походження товару- Китай, що підтверджується, зокрема, декларацією про походження товару, яка міститься, в комерційному рахунку експортера №SG0604-001 від 10.07.2014р., в якому зазначено: «Країна походження товару: Китай».

За таких обставин, суд не погоджується з доводами відповідача щодо наявності розбіжностей щодо країни походження у поданих позивачем документах , тобто відмінну від Китаю.

Також, суд вважає, що лист уповноваженого органу Китайської Народної Республіки щодо фальсифікації сертифікату про походження товару ССРІТ142160715 не може визначатись офіційним повідомленням про вчинене правопорушення, оскільки в тексті листа відсутні назва компаній імпортера та експортера, дата видачі цього сертифікату, а тому не виключено, що ця інформація може стосуватися іншого сертифікату з таким самим номером.

За таких обставин, лист уповноваженого органу Китайської Народної Республіки не може визнаватись, як доказ, що вказує на вчинення саме ОСОБА_1 порушення митних правил.

Крім того, відповідно до Висновку експертного дослідження №14140 від 12.09.2016 року за результатами проведення технічного дослідження документу проведеного Київським експертно-дослідним центром вбачається, що «Відтиск овальної печатки із текстом «* Sunshine Glass Co., Limited» та ієрогліфами, що міститься в п. 11. бланку досліджуваного оригіналу сертифікату №ССРІТ 142160715 та відтиск овальної печатки із ієрогліфами та текстом: «China Council for the promotion of international trade (shan dong)», який міститься в пункті 12 бланку досліджуваного оригіналу сертифікату №ССРІТ 142160715, нанесені штемпельною фарбою червоного кольору за допомогою рельєфних кліше відповідних печаток, виготовлених з використанням знаків стандартного шрифту.»

Відповідно до листа компанії «Sunshine Glass Co., Limited» від 14.07.2016 року вбачається, що товар, який відвантажувався відповідно до Контракту №01 від 10.07.2013 року, №SG0604-001, коносаменту ZSOP300864 вироблений в КНР. Відповідно, країна походження товару -КНР.

Також підтвердили, що ними було надано сертифікат походження № 142160715 разом з іншими документами. Зазначили, що надана відповідь щодо фальсифікації сертифікату не містить ні назви компанії «Sunshine Glass Co., Limited», ні назви компанії імпортера, а тому вважають помилковими твердженнями щодо фальсифікації сертифікат походження № 142160715.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що твердження відповідача щодо фальсифікації позивачем сертифікату, є надуманими та такими, що не підтверджено належними доказами по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як визначено ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та обставин викладених вище, розбіжностей або ознак підробки в контракті № 01 від 10.07.2013 року, укладеного між фірмою «SUNSHINE GLASS CO., LIMITED» та ТОВ «Гласс ЛТД» та інвойсі №SG0604-001, які є основними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, не було.

Крім того, в інвойсі SG0604-001 зазначено країну походження товару - Китай.

Відповідно до ст. 485 МК України під діями, спрямованими на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також іншими протиправними діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів розуміється заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Наявність спеціальної протиправної мети в ст. 485 МК України вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Всебічно дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем було виконано вимоги ст. 43, 52, 53 МК України, визначено митну вартість на підставі наявних у нього основних документів, розбіжності між якими були відсутні, мети та умислу зменшувати митні платежі у позивача не було, а отже, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованим, а тому приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає нормам діючого законодавства, не забезпечена належними та допустимими доказами, які б давали підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

З огляду на викладене, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та винесено постанову про порушення митних правил, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, у справі відсутні.

Таким чином, за вказаних обставин викладені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржувана постанова має бути скасована.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність .

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 43, 49, 51, 53, 57, 485, 487, 495, 529, 531 МК України, ст.ст. 9, 247, 251 КУпАП, ст.ст. 2, 7, 9, 11, 69-72, 94, 97, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, задовольнити.

Постанову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 07 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0344/10000/16 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 154 787, 52 гри. скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя: