Рішення

від 18.10.2016 по справі 713/1325/16-ц

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/1325/16-ц

Провадження №2/713/603/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

з участю секретаря Мірчева О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, про визнання договору купівлі-продажу будівлі магазину укладеним, визнання права власності на будівлю магазину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу будівлі магазину укладеним, визнання права власності на будівлю магазину до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради.

Зазначила, що 29 червня 2011 року між нею та відповідачем «ВАТ» «Берегометський лісокомбінат» в особі ліквідатора ОСОБА_2 був укладений письмовий договір купівлі-продажу будівлі магазину, який розташований в с.Долішній Шепіт по вул.Л.Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області. При укладенні договору з ОСОБА_2 були погоджені всі належні умови купівлі-продажу будівлі магазину, зокрема питання щодо ціни, оформлено письмовий акт передачі будівлі їй у власність, наступне оформлення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі тощо.

Вона виконала всі умови укладеного договору, в тому числі і оплатила квитанції до прибуткового ордеру №2 від 29.06.2011 року, обумовлену договором суму в розмірі 23000,00 грн., після чого попросила ОСОБА_2 оформити належним чином договір купівлі-продажу будівлі магазину, на що останній погодився зробити, але попросив трохи почекати. Зазначила, що ввійшла в становище ОСОБА_2 і погодилась на його умови, у зв'язку з тим, що вони пізніше оформлять договір у нотаріуса. ОСОБА_2 передав їй приміщення будівлі магазину на підставі акту прийомки-передачі від 29.06.2011 року, після виконання зобов'язань покупця, ОСОБА_2 передав їй ключі від приміщення магазину. Дану будівлю магазину вона експлуатує, займається підприємницькою діяльністю, проводила ремонти тощо.

Через деякий час, вона приїхала до ОСОБА_2 для того щоб оформити договір купівлі-продажу магазину в нотаріально посвідченій формі, але він сказав, що на даний час зайнятий в той час і попросив приїхати пізніше. Пізніше, вона ще декілька разів приїжджала до ОСОБА_2, однак не могла застати його вдома. Вважає, що такими діями ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будівлі магазину.

Вважає, що виконавши всі свої обов'язки по передачі ОСОБА_2 обумовлену суму грошей і отримавши від нього ключі від будівлі магазину, саму будівлю магазину, в червні 2011 року вона набула фактичного права власності на цю будівлю магазину, що передбачено ст.334 ЦК України, в якій сказано, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. На сьогоднішній день відповідно до висновку оцінювача вартість будівлі магазину складає 83642,00 грн.

Просить визнати договір купівлі-продажу магазину укладеним з господарськими спорудами, що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Л.Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області, укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони та ВАТ «Берегометський лісокомбінат» в особі ліквідатора ОСОБА_2 з іншої сторони та визнати за нею право власності на вказану будівлю магазину.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, дала покази аналогічні викладеним, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, зі згоди представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі та просять справу розглядати без участі представника сільської ради.

Суд, заслухавши позивачку, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що будівля магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м. який розташований в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області, перебуває у власності ВАТ «Берегометський лісокомбінат» що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Серія САС №933535, виданого 24.02.2011 року взамін рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2010 року справа №2/31 від 26.01.2011 року, копією витягу про державну реєстрацію прав №29122978 від 24.02.2011 року.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №29169309 від 01.03.2011 року вбачається, що загальна вартість будівлі магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м. який розташований в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області, який перебуває у власності ВАТ «Берегометський лісокомбінат» становить 13006,00 грн.

Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 ради №43 від 09.08.2006 року вбачається, що заяву приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено та надано дозвіл на відкриття торгової точки приватному підприємцю ОСОБА_1 в с.Долішній Шепіт урочище «Лостун» в орендованому приміщенні магазину, яке стоїть на балансі Берегометського ДЛМГ, що підтверджується копією рішення.

29.06.2011 року між ВАТ «Берегометський лісокомбінат» в особі ліквідатора ОСОБА_2 (продавець) та позивачкою ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі продажу відповідно до п.1 якого вбачається, що ВАТ «Берегометський лісокомбінат» продав, а ОСОБА_1 купила будівлю магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м., що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області.

Відповідно до п.3 договору купівлі продажу від 29.06.2011 року вбачається, що продаж вчинено на підставі рішення зборів комітету кредиторів ВАТ «Берегометський лісокомбінат» від 22 червня 2011 року за 23000,00 грн. без ПДВ, які продавець отримав від покупця до підписання цього договору.

З квитанції до прибуткового касового ордера №02 від 29.06.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила ВАТ «Берегометський лісокомбінат» кошти в сумі 23000,02 грн. за будівлю магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м., що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області.

З акту прийомки-передачі від 29.06.2011 року вбачається, що ліквідаційна комісія ВАТ «Берегометський лісокомбінат» в особі голови ліквідаційної комісії, арбітражного керуючого, ліквідатора - ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з другого боку склали та підписали цей акт прийомки-передачі про те, що продавець передає, а покупець приймає будівлю магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м., що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області. Вказаний акт прийомки-передачі затверджує право власності покупця на вищевказане майно. Покупець свідчить, що претензій до матеріального та морального характеру та стану викупленого майна до продавця немає.

З висновку про вартість майна будівлі магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м., що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області, власником якого є ВАТ «Лісокомбінат» на замовлення ОСОБА_1 вбачається, що станом на 19 серпня 2016 року ринкова вартість об'єкту становить 83642,00 грн.

У відповідності до приписів ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, вирішення судом справ здійснюється на підставі актів цивільного законодавства, які є чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.655 ЦК України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець), передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.657 ЦК України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Окрім того, у відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України ( в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин ), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Таким чином, вирішуючи спір на підставі належних та допустимих доказів, суд вважає, що станом на момент вчинення правочину, а саме 29.06.2011 року, договір купівлі-продажу будівлі магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м., що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області, підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, сторонами зазначених дій не було вчинено, тому даний договір не є укладеним, отже не створює прав та обов'язків для сторін, тому такий договір не може бути визнаний дійсним.

Також, за змістом ст.220 ЦК України, однією з умов визнання договору дійсним в судовому порядку є саме ухилення (тобто навмисна поведінка) однієї зі сторін від нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою ОСОБА_1, не надано та не підтверджено належними та допустимими доказами її звернення до ВАТ «Берегометський лісокомбінат» з питанням про оформлення прав на спірну будівлю, а також, що саме, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального оформлення спірного договору. Крім того, позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги заявлено до ОСОБА_2, як до фізичної особи, вимог до ПАТ «Берегометський лісокомбінат», як власника майна, позивачкою не заявлено.

Крім, того суд вважає, що ОСОБА_3 сільська рада, є неналежним відповідачем по справі, оскільки позивачкою не заявлено жодної вимоги до ОСОБА_3 сільської ради, діями чи бездіяльністю ОСОБА_3 сільської ради не порушено прав позивачки ОСОБА_1, відомостей про те, що спірний магазин перебуває на балансі у ОСОБА_3 сільській раді, Вижницького рай онуЧернівецької області, не має.

З матеріалів справи вбачається також, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 листопада 2012 року по справі №2/206-214/б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ «Берегометський лісокомбінат», смт.Берегомет вул.Центральна, 113; ліквідовано юридичну особу-банкрута ВАТ «Берегометський лісокомбінат», смт.Берегомет вул..Центральна, 113, ідентифікаційний код №00274499. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважати погашеними, провадження у справі припинено. Ліквідатору зобов'язано прийняти всі необхідні міри по забезпеченню збереженості архівних документів банкрута.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів врегульовано Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 14 вказаного Закону в редакції, від 04.11.2012 року, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, з викладеного вбачається, що позивачка ОСОБА_1 у випадку порушення її прав, повинна була заявити свої права на спірне нерухоме майно або ж заявити вимогу про повернення сплачених коштів протягом тридцяти днів з дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Берегометський лісокомбінат». Однак, позивачкою ОСОБА_1 жодних вимог до ВАТ «Берегометський лісокомбінат» під час провадження по справі про його банкрутство, заявлено не було.

Таким чином, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1С про визнання договору купівлі-продажу будівлі магазину №11, загальною площею 72,80 кв.м., що знаходиться в с.Долішній Шепіт по вул.Лесі Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області укладеним, визнання права власності на будівлю магазину, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.220, ч.4 ст.334, ч.3 ст.640, ст.ст. 655, 657 ЦК України в редакції від 25.06.2011 року, п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-218 ЦПК України, Суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, про визнання договору купівлі-продажу будівлі магазину, що розташований в с.Долішній Шепіт, вул.Л.Українки, 18-А, Вижницького району Чернівецької області, між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Берегометський лісокомбінат» укладеним, визнання права власності на дану будівлю магазину, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич