Вирок

від 06.10.2016 по справі 489/1129/16-к

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1129/16-к

кримінальне провадження

№1-кс/489/341/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ;

обвинуваченого: ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016150410000236 від 30.04.2016 р. на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одружений, був військовослужбовцем за контрактом, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016 р. о 08 год. 00 хв., старший солдат ОСОБА_4 , діючи з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків з військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, без поважних причин не з`явився вчасно на службу до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно без поважних причин перебував за фактичним місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 до 08 год. 00 хв. 12.07.2016 р.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнає ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Допитаний в ході судового засідання обвинувачений свою вину визнав повністю, показав, що 20.04.2016 р. не з`явився до розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 та поїхав додому. Повернувся до частини 12.07.2016 р. Розташування частини залишив, оскільки контракт про проходження військової служби він укладав 19.03.2013 р. строком на 3 роки, але після спливу строку контракту його не було звільнено в запас. Також зазначив, що після спливу строку контракту писав рапорти та намагався оскаржити в судовому порядку дії командування частини, щодо звільнення його в запас після спливу строку контракту, але йому було відмовлено у звільненні, після чого він повернувся до частини.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення злочину та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо даних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження.

Вина ОСОБА_4 у вчиненому злочині, окрім визнання вини самим обвинуваченим, також підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Контрактом про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ від 19.03.2016 р., відповідно до якого, Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , уклали контракт строком на 3 роки.

Наказом № 7-к від 19.03.2013 р. відповідно до якого ОСОБА_4 прийнято на військову службу за контрактом та призначено водієм автомобільного взводу роти матеріального забезпечення 299 авіаційної бригади тактичної авіації, ВОС 837037А.

Наказом № 50 від 08.02.2016 р. відповідно до якого ОСОБА_4 продовжено контракт про проходження військової служби до оголошення демобілізації, а також на строк необхідний у разі прийняття рішення щодо укладення нового контракту.

Наказом № 320 від 20.04.2016 р. про проведення службового розслідування за фактом неприбуття на службу солдата ОСОБА_4 .

Актом службового розслідування від 10.05.2016 р. відповідно до якого встановлено факт неприбуття 20.04.2016 р. о 08:00 год. на ранкове шикування ОСОБА_4 .

Наказом № 213 від 12.07.2016 р. відповідно до якого з 12.07.2016 р. ОСОБА_4 вважають таким, що повернувся до військової частини.

Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що вина обвинуваченого за вказаним обвинуваченням, доведена сукупністю досліджених судом доказів, а саме: показами обвинуваченого та письмовими доказами, які були досліджені судом під час судового розгляду та викладені вище. Сукупність цих доказів, суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) в обсязі встановленому судом.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що вініз середньою спеціальною освітою, не одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується позитивно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та сукупність усіх обставин, що характеризують даний злочин, особистість обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи вищезазначене та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак, з урахуванням особи засудженого, який позитивно характеризується, раніше не судимий, вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 100, 374, 375, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 407 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі пунктів 2,3 частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя