Рішення

від 11.10.2016 по справі 203/3566/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

11.10.2016

Справа № 203/3566/16-ц

2/0203/1226/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 жовтня 2016 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Карпенка С.Ф.

при секретарі- Ркоян Ю.А.

за участю позивачки- Волочиєнко А.М.

розглянув у приміщенні суду м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Строй - Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що в січні 2013 року остання була прийнята на посаду бухгалтера до ТОВ «Строй - Транс». З січня 2014 року, відповідач перестав виплачувати заробітну плату та 31 березня 2014 року ОСОБА_1 звільнилась з роботи за власним бажанням, але станом на час звернення з позовом до суду відповідач не сплатив заборгованість по заробітній платі у розмірі 3000 грн. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованість по заробітній платі, грошову компенсацію за усі невикористанні дні чергової відпустки, середній заробіток на період затримки розрахунку та моральну шкоду, що разом складає 30 000 грн.

У судовому засіданні позивач просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого представника в суд повторно не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через пресу, у зв'язку з чим суд, з урахуванням думки позивачки, ухвалив розглядати справу у заочному порядку.

Суд, заслухав позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що наказом №П0000000002-0000000002 від 03 січня 2013 року ОСОБА_1 прийнята до ТОВ «СТРОЙ-ТРАНС» на посаду бухгалтера. З наказу вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 складає 1000 грн.

Також встановлено, що наказом №П0000000004-0000000003 від 31 березня 2014 року ОСОБА_1 була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 21).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 у період часу з 01.01.2014 року до 31.03.2014 року (тобто за 1ший квартал 2014 року) від ТОВ «СТРОЙ-ТРАНС» було переведено 1045 грн. 45 коп.

Також встановлено, що розмір середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні складає 28 000 грн. 00 коп., яка складається з середньої заробітної плати у розмірі 1045 грн. 45 коп.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Конституції України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці».

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ст.116 КЗпП України визначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стаття 115 КЗпП та ст.. 24 ЗУ «Про оплату праці» передбачають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Відповідно до ст.. 237-в відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності та враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Строй-Транс» на користь ОСОБА_1 у рахунок стягнення заборгованості по середній заробітній платі за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 28 000 грн. 00 коп. та та вихідну допомогу в розмірі 3256 грн. 50 коп. та заборгованість по заробітній платі 3 000 грн. 00 коп.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. то суд вважає за необхідне позовну вимогу задовольнити частково у зв'язку з недоведеністю спів розмірності розміру моральних страждань та моральної шкоди та стягнути з ТОВ «Строй-Транс» на користь ОСОБА_1 у рахунок стягнення заборгованості за завдану моральну шкоду 3000 грн.

Вирішуючи питання судових витрат, керуючись ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи та те, що позивач був звільнений від сплати судового збору згідно норм ЗУ «Про судовий збір» суд вважає судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 64, 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст.24, 235, 236, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Транс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Транс» (ЄДРПОУ 37887816, Дніпропетровська область Межівський р-он смт.Межова, вул.Центральна,8, ) на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі - 3 000 грн. 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені по день звернення до суду- 28 000 грн. 00 коп., за завдану моральну шкоду- 2 000 грн., всього стягнути- 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Транс» (ЄДРПОУ 37887816) на користь держави судовий збір- 551 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Карпенко С.Ф.