Ухвала

від 19.10.2016 по справі 193/929/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/929/16-ц Головуючий у 1-й інстанції

Провадження №22ц/774/1572/К/16 суддя Патинка А.Г.

Категорія - 47 (І) Доповідач Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.

суддів: Митрофанової Л.В., Михайлів Л.В.

за участю: секретаря - Гладиш К.І.

представника відповідачів ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Петрово» на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Петрово» до ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, треті особи - Софіївське районне управління юстиції, Відділ Держгеокадастру в Софіївському районі про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Петрово» (далі ТОВ Агрофірма «Петрово»), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, про визнання договору недійсним, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1225284400:02:050:0023 загальною площею 6,3779 га, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, від 30 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди, зареєстрованого у реєстраційній службі Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області; стягнути з ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ Агрофірма "Петрово" судовий збір у сумі 2756 грн.

В обґрунтування позивних вимог зазначило, що 12 липня 2010 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 84 загальною площею 6,3779 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему в Софіївському районі від 30 серпня 2010 року та вчинено запис за № 041013301593. Відповідно до п.8 договору, строк дії договору становить 10 років, з 12 липня 2010 року по 12 липня 2020 року.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, 1 вересня 2010 року було передано належну ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку ТОВ Агрофірма "Петрово" на десять років.

30 березня 2016 року позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої позивач дізнався, що на зазначену вище земельну ділянку 12 лютого 2015 року зареєстрований у реєстраційній службі Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області договір оренди земельної ділянки серія та номер 6, виданий 30 грудня 2014 року, видавник ФОП ОСОБА_3.

Таким чином, на земельну ділянку за кадастровим номером 1225284400:02:050:0023 здійснено подвійну реєстрацію договорів оренди землі: договір оренди землі, укладений 12 липня 2010 року між позивачем та ОСОБА_2; договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3

Вважає, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 є недійсним, оскільки його укладено за наявності чинного договору оренди землі від 12 липня 2010 року, укладеного та підписаного позивачем з ОСОБА_2 без попереднього розірвання або припинення цього договору у встановленому порядку, без державної реєстрації такого розірвання або припинення.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2016 року позов ТОВ Агрофірма «Петрово» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, поставив питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, поклавши на відповідачів всі понесені позивачем судові витрати по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначив, що висновок суду першої інстанції щодо продовження користування позивачем земельною орендованою ділянкою в 2015 році, не спростовує неправомірності подвійної реєстрації договорів оренди на одну й ту саму земельну ділянку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи , 12 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Петрово", укладено договір оренди землі № 84, за умовами якого ОСОБА_2 передала у користування позивачеві належну їй земельну ділянку площею 6,3779 га, кадастровий №1225284400:02:050:0023, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області строком на десять років (а.с. 6-7). Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки від 01 вересня 2010 року зазначена земельна ділянка, була передана ОСОБА_2 на десять років ТОВ Агрофірма "Петрово" (а.с.8).

При цьому із наданої представником відповідача копії цього договору, між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Петрово", договір укладено строком на п'ять років, тобто договір дійсний з 12 липня 2010 року по 12 липня 2015 року (а.с.70-71), згідно копії акту про передачу та прийом земельної ділянки від 01 вересня 2010 року, яка була надана також представником відповідача, земельна ділянка площею 6,3779 га, була передана ОСОБА_2 на п'ять років ТОВ Агрофірма "Петрово" (а.с. 72).

Крім того, відомості щодо укладення вказаного договору строком саме на п?ять років, підтверджуються інформаційною довідкою відділу Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області № 31-420-0,5-713/2-16 від 25 березня 2016 року, з якої вбачається, що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, вчинено запис за №041013301593 від 30 серпня 2010 року, яким проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між гр. ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Петрово", площею 6,3779 га термін договору оренди зазначено від 30 серпня 2010 року по 12 липня 2015 року, кадастровий номер № 1225284400:02:050:0023 (а.с. 80).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа, відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 2 ч. 2 цієї ж статті, способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо у яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 17 ЗУ «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись до суду з позовом даним позовом представник ТОВ Агрофірми «Петрово», зазначав, про те, що 30 березня 2016 року ним було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої позивач дізнався, що на зазначену вище земельну ділянку 12 лютого 2015 року зареєстрований у реєстраційній службі Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області договір оренди земельної ділянки серія та номер 6, виданий 30 грудня 2014 року, видавник ФОП ОСОБА_3.

Виходячи із чого, позивач вважав, що на земельну ділянку за кадастровим номером 1225284400:02:050:0023 здійснено подвійну реєстрацію договорів оренди землі: договір оренди землі, укладений 12 липня 2010 року між позивачем та ОСОБА_2; договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3

Вважає, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 є недійсним, оскільки його укладено за наявності чинного договору оренди землі від 12 липня 2010 року, укладеного та підписаного позивачем з ОСОБА_2 без попереднього розірвання або припинення цього договору у встановленому порядку, без державної реєстрації такого розірвання або припинення.

Проте, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, представником відповідачів надано суду Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 31.05.2016 року № 60276388, спірний договір припинено в травні 2016 року (а.с.137).

Також слід зазначити, що представник позивача в судове засідання не з?явився, апеляційну скаргу не підтримав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідність визнання спірного договору недійсним у позивача відпала.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Доводи апеляційної скарги про те, що користування земельною ділянкою позивачем в 2015 році, та виплати позивачем на користь ОСОБА_2 орендної плати за 2015 рік не стосуються предмету доказування, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції, спірний договір припинено в травні 2016 року.

Як визнали сторони в суді першої інстанції, земельна ділянка не вибувала із користування позивача, орендар за договором оренди від 2014 року у права оренди не вступав, які права і законні інтереси позивача порушені в судовому засіданні його представник не довів, зокрема з огляду на припинення вказаного договору та скасування його державної реєстрації на час розгляду справи.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, як недоведена, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Петрово» відхилити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: Л.В. Митрофанова

ОСОБА_4