Ухвала

від 21.10.2016 по справі 291/365/16-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/365/16-ц

2-зз/291/4/16

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

21 жовтня 2016 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Нейла В.М.

за участю секретаря - Герасимчук Н.П.

з участю: -

представників ЖБК «Мрія» - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в смт Ружині заяву про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали суду від 10.08.2016 року

встановив:

В провадженні Ружинського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа №291/365/16-ц 2/291/306/16 за позовом ОСОБА_3 до Ружинської селищної ради, ЖБК «Мрія», Ружинська РДА.

ОСОБА_3 звернувся до суду з цивільним позовом та просив суд:

- визнати незаконним та скасувати повністю рішення ХХХХУ сесії VI скликання Ружинської селищної ради від 12.03.2010 року про надання дозволу житлово- будівельному кооперативу «Мрія» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,37 га. по передачі її у власність для будівництва та обслуговування багатоквартирного жилого будинку із земель запасу в смт.Ружин вул.Леніна, 35;

- визнати незаконним та скасувати повністю рішення VII сесії VII скликання від 18.03.2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3758 га. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку у власність житлово-будівельному кооперативу «Мрія» за адресою: смт.Ружин, вул.Леніна, 35 та передачу у власність житлово-будівельному кооперативу «Мрія» земельної ділянки площею 0,3758 га. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в смт.Ружин, вул.Леніна, 35 (кадастровий номер -1825255100:04:004:0646);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 року, винесено посадовою особою Ружинського районного управління юстиції, індексовий номер 28926376 щодо реєстрації права власності земельної ділянки площею 0,3758 га. призначену для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за житлово-будівельним кооперативом «Мрія» за адресою: смт.Ружин, вул.Леніна, 35 (кадастровий номер -1825255100:04:004:0646);

- визнати ОСОБА_3, співвласником приміщень загального користу-вання (утому числі допоміжних), несучих, огороджувальних та несуче- огороджувальних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного та іншого обладнання всередині або за межами будинку, а також будівель і споруд, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку №35 по вул.Леніна в смт.Ружин Житомирської області та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок №35 по вул.Леніна в смт.Ружин Житомирської області;

Крім того, позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення вказаного вище цивільного позову шляхом накладення арешту на житловий багатоквартирний будинок №35 по вул.Леніна в смт.Ружин Житомирської області та земельну ділянку (кадастровий номер -1825255100:04:004:0646), з належними до будинку приміщеннями загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового багатоквартирного будинку №35 по вул.Леніна в смт.Ружин Житомирської області та земельної ділянки (кадастровий номер-1825255100:04:004:0646), з належними до будинку приміщенннями загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучі- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електрич-не, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, а також будівлі і спо-руди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Посилається на те, що в судовому засіданні 09.08.2016 року представником ЖБК «Мрія» було надано до суду та приєднано до матеріалів справи інформаційну довідку про належність цілого житлового будинку ЖБК «Мрія», що дає можливість та право ЖБК «Мрія» вільно, на свій розсуд розпорядитися майном (в тому числі і квартирою позивача), що є частково предметом цивільного позову,а тому ЖБК «Мрія», на даний час має право продати, подарувати, обміняти та іншим чином розпорядитися на свій розсуд, в тому числі здати в оренду як земельну ділянку так і цілий багатоквартирний будинок, або допоміжні та інженерні комунікації.

Ухвалою суду, від 10.08.2016, заяву про забезпечення позову задоволено частково і до набрання чинності рішенням у справі заборонено будь-яким особам, в т.ч. житлово-будівельному кооперативу «Мрія» у будь- який спосіб вчиняти будь-які дії (крім технічного обслуговування та підтримання у належному стані) щодо житлового багатоквартирного будинку №35 в смт. Ружин та земельної ділянки кадастровий номер 1825255100:04:004:0646, з належними до будинку приміщеннями загального користування, несучі, огороджувальні, несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Житлово-будівельний кооператив «Мрія» просить суд скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Ружинського районного суду від від 10.08.2016 р., мотивуючи свою заяву наступним.

ЖБК «Мрія» вказує, що застосовані ухвалою заходи забезпечення позову порушують права та законні інтереси як житлово-будівельного кооперативу «Мрія» так і його членів-власників квартир багатоквартирного будинку і членів їхніх сімей, що проживають в будинку.

Вважає, що позивачем у заяві про забезпечення позову наведено завідомо неправдиві причини необхідності його застосування, його твердження нічим необгрунтовані і взагалі є такими, що суперечать нормам чинного законодавства, проте суд не надав їм належної оцінки.

ЖБК «Мрія» не заперечує, що він дійсно є власником побудованого ним цілого житлового будинку з часу введення його в експлуатацію в 1989 році, проте члени житлово-будівельного кооперативу, які повністю сплатили пайовий внесок за квартиру, є її законними власниками, тобто ЖБК розпорядитися їхніми квартирами жодними чином не може (ст. 384 Цивільного кодексу України, ст. 19-1 Закону «Про кооперацію», Постанова пленуму Верховного суду України від 18.09.1987 №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», Постанова пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»). Згідно п. 19 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР №186 від 30.04.1985, житловий будинок і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески). Викладене свідчить, що після повної сплати пайового внеску за квартиру громадянин-член кооперативу стає власником своєї квартири, але об'єкти загального користування, в тому числі і комунікації та інженерне обладнання залишаються у власності житлово-будівельного кооперативу. Проте це обладнання і несучі конструкції є невіддільною частиною багатоквартирного будинку і не можуть бути продані, подаровані чи здані в оренду, як твердить позивач.

Крім того, неможливо якимсь чином розпорядитися і земельною ділянкою, яка ще у 1986 році була відведена кооперативу для будівництва й обслуговування 30-квартирного житлового будинку, і на якій дійсно розташований вказаний будинок. Твердження, що ЖБК «Мрія» можне продати, обміняти, подарувати чи іншим чином розпорядитися вказаною ділянкою, з яким погодився і суд, взагалі виглядає абсурдним.

Більше того, всі тридцять власників квартир в будинку є членами житлово- будівельного кооперативу «Мрія» і всі рішення, в тому числі й щодо порядку використання або розпорядженням майном приймаються виключно зборами, які є вищим органом управління кооперативу.

ЖБК "МРІЯ" зазначає, що суд не звернув увагу на те, що заявником не було дотримано вимог передбачених ст. 151 ЦПК України під час звернення із заявою про забезпечення позову, безпідставно, необгрунтовано та з порушенням норм процесуального права постановив ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку №35 по вул. Леніна в смт. Ружині та земельної ділянки, при тому, що жодних обґрунтувань причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а також обґрунтування необхідності застосування того чи іншого виду забезпечення позову позивачем не доведено

Представник ЖБК «Мрія» стверджують, що суд взагалі не врахував як докази документи, що підтверджують право власності на цілий житловий будинок ЖБК «Мрія», зокрема рішення Ружинської районної ради народних депутатів від 20.02.1990 №49 «Про встановлення права власності на житловий будинок в смт. Ружині по вул. Леніна, 35 за кооперативом «Мрія», видане на його підставі Бердичівським МБТІ реєстраційне посвідчення на домоволодіння від 18.03.1991, довідку Бердичівського МБТІ від 23.06.2016 №626 та інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.07.2016, якими підтверджено право власності ЖБК «Мрія», саме тому застосовані заходи забезпечення позову суперечить ст. ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, що надають власникові виключне право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та гарантують непорушність права приватної власності.

В судовому засіданні представники відповідача -ЖБК «Мрія», підтримали вимоги заяви.

В судовому засіданні представник Ружинської селищної ради поклався на розсуд суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 заперечував проти поданої заяви.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши заяву, приходить до наступного висновку.

Частиною 6статті 154 Цивільного процесуального кодексу Українивстановлено, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Однак якщо суд постановляє рішення про відмову в позові і питання про скасування забезпечення не вирішує, тобто не зазначає про це в резолютивній частині рішення, то заходи забезпечення позову застосовуються тільки до вступу рішення в законну силу.

Якщо суд по даній справі постановляє не рішення, а ухвалу про закриття провадження в справі або про залишення заяви без розгляду, то заходи забезпечення позову діють також тільки до набрання законної сили відповідною ухвалою суду. З цього моменту забезпечення втрачає силу. Доказом цього є ухвала про закриття провадження у справі або про залишення заяви без розгляду з відміткою про те, що вона набрала законної сили. Окремо ухвалу про скасування заходів забезпечення позову суд в цьому випадку не постановляє.

Разом з тим, суд вправі одночасно з постановленням одного з вищезазначених судових рішень (про відмову у позові, про закриття провадження або про залишення заяви без розгляду) або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

В п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 рокурозяснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Твердження представників ЖБК «Мрія» що застосовані ухвалою заходи забезпечення позову порушують права та законні інтереси як житлово-будівельного кооперативу «Мрія» так і його членів-власників квартир багатоквартирного будинку і членів їхніх сімей, що проживають в будинку, спростовується поясненнями представників ЖБК «Мрія», викладеними в заяві про скасування заходів забезпечення позову, зокрема, пояснення в тій частині, що після повної сплати пайового внеску за квартиру громадянин-член кооперативу стає власником своєї квартири, але об'єкти загального користування, в тому числі і комунікації та інженерне обладнання залишаються у власності житлово-будівельного кооперативу.

Посилання ЖБК «Мрія» на те, що вказане обладнання і несучі конструкції є невіддільною частиною багатоквартирного будинку і не можуть бути продані, подаровані чи здані в оренду, крім іншого, зачіпає як інтереси позивача так і відповідачів.

Посилання представників ЖБК «Мрія», що позивач не навів доказів необхідності застосування заходів забезпечення позову, спростовується довідкою про належність цілого житлового будинку ЖБК «Мрія» , що дає можливість та право ЖБК «Мрія» вільно , розпорядитися майном.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності, судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, ніж викладені в ч.1 ст.152 ЦПК України.

З огляду на те, що неможливо передбачити всі обставини під час огляду справи, суд застосував вказаний в ухвалі від 10.08.2016 року захід забезпечення позову

Враховуючи те, що вказана справа знаходиться на стадії розгляду, не відпали або змінились обставини, що зумовили застосування заходу забезпечення позову, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ЖБК «Мрія» про скасування заходів забезпечення позову, оскільки у випадку їх скасування, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви житлово-будівельного кооперативу «Мрія» про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали суду від 10.08.2016 відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення., а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

С суддя ОСОБА_4