Рішення

від 17.10.2016 по справі 381/3263/16-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/1239/16

381/3263/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Соловей Ж.В., представника позивачів ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Фастівецької сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкову земельну ділянку , -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2016 року позивачі звернулись до Фастівського міськрайонного суду з позовом, який в процесі розгляду справи було уточнено, до Фастівецької сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкову земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 грудня 2012 року померла їх мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на дві земельні ділянки загальною площею 4,385 га цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Фастівецької сільської ради. Спадкоємцями першої черги є позивачі, як діти спадкодавниці. В передбачений законом строк позивачі звернулися до нотаріальної контори та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна - земельну ділянку площею 2,8207 га, проте не змогли здійснити державну реєстрацію зазначеного майна, а також отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,5643 га, оскільки в списку власників сертифікатів на земельну частку (пай), яким передано у приватну власність земельні ділянки по Фастівецькій сільській раді, допущено описку щодо номеру земельної ділянки по схемі розпаювання, яка належить ОСОБА_7, що призвело до видачі двох однакових державних актів на одні і ті ж самі земельні ділянки на різних осіб.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнення позовних вимог, просили встановити факт отримання ОСОБА_7, як власником сертифікату на право на земельну частку (пай), земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Фастівецькій сільській раді №178 згідно схеми розпаювання, загальною площею 4,38 га, що належала КСП АФ «Надія», а також визнати за позивачами право власності по 1\4 частини кожному на земельну ділянку №178/1 площею 1,90 га. та №178/2 площею 2,40 га. (згідно схеми розпаювання), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла 30 грудня 2012 року.

Представник позивачів в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-БК № 278698 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_7. Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії І-БК № 461753, ОСОБА_8 24.12.1976 року уклала шлюб з ОСОБА_9 та їй було присвоєне прізвище чоловіка «Кривицька».

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-УР № 280822, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_7. Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії І-БЛ № 463084, ОСОБА_8 01.03.1984 року уклала шлюб з ОСОБА_11 та їй було присвоєне прізвище чоловіка «Хлус».

Згідно свідоцтва про народження серії V-УР № 0422320, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дочкою ОСОБА_7. Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії І-БЛ № 463084, ОСОБА_8 01.03.1984 року уклала шлюб з ОСОБА_13 та їй було присвоєне прізвище чоловіка «Власюк».

Відповідно до свідоцтва про народження серії ЯГ № 248428, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, є дочкою ОСОБА_7. Відповідно до довідки від 06.02.2007 року ОСОБА_14 17.01.1995 року уклала шлюб з ОСОБА_15 та їй було присвоєне прізвище чоловіка «Василюк».

30 грудня 2012 року померла ОСОБА_7, про що 31.12.2012 року відділом реєстрації смерті у місті Києві видано свідоцтво про смерть серії І-БК № 256755 (а.с.24).

За життя ОСОБА_7 заповіт не залишила, тому, реалізовуючи своє право на спадщину, позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини як спадкоємці першої черги та 13.12.2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,8207 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3224986900:01:002:0044, розташований на території Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області. (а.с. 26).

Разом з цим, листом від 04.08.2014 року за № 628/02-14 державний нотаріус Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,5643 га із загальної площі 4,385 га було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ: державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 27).

Відсутність правовстановлюючого документу на ім'я ОСОБА_7 обумовлена наступним.

Як зазначають позивачі у позовній заяві, успадкована земельна ділянка - це земельна частка (пай), право на яку мала спадкодавниця як член КСП «Надія», що було підтверджено виданим їй сертифікатом.

Зборами уповноважених членів КСП АФ «Надія» від 29.01.2000 року власникам сертифікатів було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В списку власників сертифікатів на земельну частку (пай), яким передано у приватну власність ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Фастівецькій сільській раді, який є невід'ємним додатком до Протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП АФ «Надія» від 29.01.2000 року Зборів членів КСП «Надія», для кожного власника сертифіката згідно загальної схеми розпаювання земельних ділянок були визначені конкретні земельні ділянки та записані їх номери по схемі (а.с. 39-43).

Як було з'ясовано в судовому засіданні та підтверджено представником відповідача, в списку було допущену помилку щодо номеру земельної ділянки по схемі розпаювання, яка передана ОСОБА_7, та замість № 178 зазначено 180.

В списку власників сертифікатів під номером 178 (а.с. 43) зазначена ОСОБА_16, яка 28.02.2000 року отримала державний акт на земельну ділянку площею 4,17 га, та в подальшому після її смерті право на земельну частку (пай) перейшло до її сина ОСОБА_17, що підтверджується копією рішення Фастівського міськрайонного суду від 18.12.2014 року (а.с. 44).

Власниця другого державного акта ОСОБА_18, померла 30.07.2008 року, та спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_19, яка 17.03.2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площею 1,5643 га, кадастровий номер 3224986900:01:002:036 та площею 2,8207 га, кадастровий номер 3224986900:01:002:44, які належали ОСОБА_18 на підставі державного акта мерії ЯБ № 268176 від 15.04.2005 року. 03.09.2012 року ОСОБА_19 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,8207 га, кадастровий номер 3224986900:01:002:0044, яка після її смерті в порядку спадкування перейшла у власність ОСОБА_20 .

Право власності на земельну ділянку площею 1,5643 га, кадастровий номер 3224986900:01:002:0036 визнавалося в судовому порядку, земельна ділянка розділена між двома власниками: 08335 га належать ОСОБА_20, кадастровий номер 3224986900:01:002:0123, а 0,7308 га належать ОСОБА_21, кадастровий номер 3224986900:01:002:0122.

Згідно довідки Фастівської сільської ради від 26.02.2016 року, земельна ділянка № 178 згідно схеми розпаювання, загальна площа 4,38 га є вільною (а.с. 38).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Об'єктами права власності є будь-які речі (майно).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до п. 2 Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з п.17 Перехідних положень ЗК України, що набрав чинності 01 січня 2002 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних паїв у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. ґ) ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки у тому числі на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» ( далі -Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Згідно з ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» громадяни є власниками виключно тих земель, які вони одержали після розпаювання.

Земельний сертифікат - це документ, що засвідчує право позивача на земельну частку й містить відомості про її вартість та розмір в умовних гектарах і не підтверджує право позивача на конкретну земельну ділянку.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що матір позивачів ОСОБА_7 набула право на земельну ділянку із земель КСП АФ «Надія», однак при визначенні номеру земельної ділянки, яка підлягала переданню, сталася помилка, внаслідок чого до відповідного списку були внесені невірні дані щодо номера земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Таким чином, досліджена сукупність доказів та їх логічний аналіз дає підстави вважати про те, що ОСОБА_7, як власниці сертифікату на право на земельну частку (пай), була передана земельна ділянка саме за №178 згідно схеми розпаювання, загальною площею 4,38 га, що належала КСП АФ «Надія».

Як зазначалось, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачам було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на зазначену земельну.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Системний аналіз наданих позивачем доказів дає змогу суду достовірно встановити, що спірна земельна ділянка належала матері позивачівКуценко ОСОБА_22. Суд вважає доведеним, що позивачі є спадкоємцями за законом, тому мають право спадкування земельні ділянки, але не мають Державного акта на земельні ділянки, саме тому у суду є всі підстави для визнання за ними права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, оскільки іншого порядку визнання права власності в порядку спадкування при відсутності належно оформленого Державного акта про право власності на землю не існує.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись,ст.11,60,62, 81, 88, 130, 174, 214, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 328, 392, 1218 Цивільного кодексу України, ст.125 Земельного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити.

Встановити факт отримання ОСОБА_7, як власником сертифікату на право на земельну частку (пай), земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Фастівецькій сільській раді №178 згідно схеми розпаювання, загальною площею 4,38 га, що належала КСП АФ «Надія».

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності по 1\4 частини кожному на земельну ділянку №178/1 площею 1,90 га. та №178/2 площею 2,40 га. (згідно схеми розпаювання), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла 30 грудня 2012 року.

У судовому засіданні 17 жовтня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення. Повний текст рішення виготовлений 21 жовтня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.Ю.Чернишова