Рішення

від 13.10.2016 по справі 906/951/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" жовтня 2016 р. Справа № 906/951/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, керівник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №902/02-20 від 16.11.2015.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35"

до Корнинської селищної ради

про стягнення 94789,28 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 61176,00 грн. заборгованості з поточного ремонту дорожнього одягу, 3147,63 грн. - річних, 30465,65 грн. - інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2014 між Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" (підрядник/позивач) та Корнинською селищною радою (замовник/відповідач) укладено договір №4 (а.с. 9) на виконання робіт по об'єкту: "Поточний ремонт дорожнього одягу вулиці Леніна з поворотом на вулицю Раківка в смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області, відповідно до якого Підрядник в межах договірної ціни, складеної на підставі ДСТУ Б.Д. 2.4-2012р. та доповнень до нього виконує власними силами та залученими засобами роботи по поточному ремонту - дорожнього одягу вулиці Леніна з поворотом на вулицю Раківка в смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області, що передбачені кошторисною документацією, та здає об'єкт Замовнику в експлуатацію (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 2.1. договору договірна ціна робіт, що доручені для виконання Підряднику на 2014 рік складає 61176,00 грн., в тому числі ПДВ 10196,00 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що оплату за виконані роботи по об'єкту Замовник проводить щомісячно на підставі форми КБ-3 та КБ-2в.

Термін дії договору до 31.12.2014 (п.п. 8.3. договору).

На виконання умов Договору від 03.06.2014 згідно форм КБ-3 та КБ-2в (а.с. 11-13) Позивачем було проведено роботи по поточному ремонту дорожнього покриття, а саме: ямковий ремонт асфальтобетонного покриття доріг одношарового товщиною 50 мм, площею ремонту до 5 м кв. та ямковий ремонт асфальтобетонного покриття доріг одношарового товщиною 50 мм, площею ремонту до 25 м кв., що складає загальну вартість робіт 61176,00 грн.

13.05.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію №56 з проханням сплатити заборгованість.

Листом від 27.07.2016 за вих. №661/02-22 відповідач просив реструктуризувати борг на 4 місяці, пояснюючи це тим, що недофінансований державними коштами по субвенції на утримання та ремонт доріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ГПК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 61176,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 3147,63 грн. 3% річних та 30465,65 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача (а.с. 8), перевірених судом, розмір 3% річних та інфляційних складає 3147,63 грн. та 30465,65 грн. відповідно.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Корнинської селищної ради (13514, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Корнин, вул. Жовтневої революції, 19, ід. код 04345865)

- на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" (10031, м. Житомир, вул. Покровська, 203, ід. код 03448540) 61176,00 грн. заборгованості з поточного ремонту дорожнього одягу, 3147,63 грн. - 3% річних, 30465,65 грн. - інфляційних, а також 1421,31 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.10.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек.)