Рішення

від 21.10.2016 по справі 201/10356/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10356/16-ц

2/201/2433/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України/

21 жовтня 2016 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

за участю секретаря Пєронкова М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства В«Міжнародна науково-промислова корпорація В«ВестаВ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 03 березня 2011 року по 03 березня 2015 рік вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала спочатку на посаді старшого інспектора департаменту охорони управління економічної безпеки та охорони, а з 01 червня 2013 року переведена на посаду старшого інспектора відділу охорони виробничих підприємств управління економічної безпеки та охорони. Наказом від 02 березня 2015 року її було звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення та по сьогоднішній час позивачу не виплачено заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2014 року по лютий включно 2015 рік, яка становить 10 026 грн. та які позивач просить стягнути на її користь, окрім того позивач просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 55,39 грн. за кожен день прострочки починаючи з 01 березня 2015 року по день винесення рішення судом.

В судове засідання позивач не з*явилася про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про слухання справи за її відсутності позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином причин неявки суду не повідомив.

Відповідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав .

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується .

Згідно зі ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що в період з 03 березня 2011 року по 03 березня 2015 рік ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала спочатку на посаді старшого інспектора департаменту охорони управління економічної безпеки та охорони, а з 01 червня 2013 року переведена на посаду старшого інспектора відділу охорони виробничих підприємств управління економічної безпеки та охорони. Наказом від 02 березня 2015 року її було звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки /а.с.10-11/ .

В період з вересня 2014 року по час звільнення відповідач не сплачував заробітну плату в результаті чого утворилась заборгованість.

В зв'язку з тим, що відповідач на неодноразові виклики до суду не з*явився, доказів наявності заборгованості по заробітній платі або відсутності заборгованості не надав, суд виходить з наданих доказів позивачем.

Відповідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Стаття 47 КЗпП України передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно ч. 1 ст. 116 КЗпП У країни при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роздруківки ПАТ «ВТБ БАНК» позивачу в грудні 2014 року було виплачено заробітну плату за серпень 2014 року в розмірі 1 285,42 грн., після виплати припинилися.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача не виплачену заробітну плату в розмірі 10 026,72 грн.

Згідно ч. 1 ст.117.КЗпПУ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При звільненні ОСОБА_1 з нею не було проведено остаточного розрахунку, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з березня 2015 року по день винесення рішення виходячи з наступного.

63,11 грн. х 411 днів = 25 938,21 грн. (середньоденна заробітна плата х кількість робочих днів в період з 01 березня 2015 року по 21 жовтня 2016 р.) = компенсація за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 01 березня 2015 р. по 21 жовтня 2016 року

Відповідно п. 8 Постанови від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 25 938,21 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства В«Міжнародна науково-промислова корпорація В«ВестаВ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства В«Міжнародна науково-промислова корпорація В«ВестаВ» (інд. код 32988187, МФО 321767, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського,5) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 вересня 2014 року по березень 2015 рік у розмірі 10 026,72 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку починаючи з 01 березня 2015 року по день винесення рішення в розмірі 25 938,21 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства В«Міжнародна науково-промислова корпорація В«ВестаВ» (інд. код 32988187, МФО 321767, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського,5) на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.О. Демидова