Рішення

від 20.10.2016 по справі 904/7510/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.16р. Справа № 904/7510/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА", м. Кривий Ріг

про стягнення 90 897,83 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 14-43юр від 12.10.16р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" (далі - відповідач) про стягнення 90 897,83 грн.

В обґрунтування заявленої до стягнення суми у розмірі 90 897,83 грн. позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду № 130 від 26.01.15р., в частині порушення строків виконання робіт.

Ухвалою господарського суду від 30.08.16р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 27.09.16р.

Ухвалою господарського суду від 27.09.16р. відкладено розгляд справи на 11.10.16р.

Ухвалою господарського суду від 11.10.16р. відкладено судове засідання на 20.10.16р.

20.10.16р. повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, але 11.10.16р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд в стягненні штрафу за порушення графіку освоєння грошових коштів в сумі 37 086,59 грн. відмовити в повному обсязі, а в частині стягнення штрафу та неустойки за порушення графіку виконання робіт позов задовольнити частково, а саме у розмірі 10% від тих штрафних санкцій, що фактично підлягають стягненню. Крім того, у відзиві вказано про те, що відповідач просить суд розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у розмірі 90 897,81 грн., з урахуванням допущеної технічної помилки. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи додаткові докази в підтвердження заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 20.10.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.15р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 130 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач доручає, а відповідач зобов'язується на свій ризи виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з ремонту будівлі ОНК Блюмінг № 2 металургійного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2015 році (додаток № 1). У разі зміни строків виконання робіт їх тривалість визначається узгодженим обома сторонами план-графіком виконання робіт, або будь-яким іншим документом, що узгоджений і підписаний обома сторонами. Позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами п. 2.1. Договору, усього вартість робіт за Договором, включаючи ПДВ, складає 813 867,91 грн.

Як зазначено у п. 3.1.1. Договору, відповідач зобов'язується проводити роботи в обсягах згідно з проектно-кошторисною документацією і в строки, що обумовлені в плані-графіку виконання робіт.

В разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт позивач зобов'язаний оплатити вартість виконаних відповідачем робіт у встановлений даним договором строк (п. 3.2.5. Договору).

Положеннями п. 4.1. Договору передбачено, що при завершенні роботи на об'єкті відповідач надає позивачеві акт виконаних робіт типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку, але не пізніше 25-го числа звітного місяця.

Відповідно до п.п. б), в) п. 6.1. Договору за порушення строків, що зазначені в план-графіку виконання робіт відповідач оплачує позивачу штраф у розмірі 5% від загальної вартості договору за відрахуванням вартості вже виконаних етапів робіт одноразово, а також неустойку в наступних розмірах:

- 0,5% від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення на протязі перших двох тижнів;

- 1% від загальної вартості договору за кожний послідуючий тиждень прострочення, починаючи з третього тижня.

в) За порушення графіку освоєння грошових коштів (толеранс - 5%), позивач має право стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми грошових коштів, що мали бути освоєні в відповідному місяці.

Підставою для пред'явлення вимог по стягненню штрафних санкцій є: акт про недоліки в роботі та/або факт невиконання робіт в строк та/або факт порушення графіку освоєння грошових коштів, котрі будуть підтверджуватись відсутністю двостороннє підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт в встановлений договором строк.

Згідно з п. 7.1. Договору, даний договір вступає в дію з 08.01.15р. і діє до 31.12.15р. або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

27.04.15р., 26.06.15р. та 17.11.15р. між сторонами були укладені додаткові угоди до вищезазначеного Договору.

Позивач звертає увагу суду, що Додатковою угодою № 1 від 27.04.15р. були внесені зміни до плану-графіку виконання робіт та до графіку освоєння грошових коштів у 2015 році, відповідно до яких:

- строк виконання робіт становить: з 15.02.15р. до 30.06.15р.;

- графік освоєння грошових коштів: березень - 33 713,35 грн. без ПДВ (40 456,02 грн. з ПДВ), квітень - 50 000,00 грн. без ПДВ (60 000,00 грн. з ПДВ), травень - 50 000,00 грн. без ПДВ (60 000,00 грн. з ПДВ), червень - 544 509,91 грн. без ПДВ (653 411,89 грн. з ПДВ).

Додатковою угодою № 2 від 26.06.15р. були внесені зміни до плану-графіку виконання робіт та до графіку освоєння грошових коштів у 2015 році, відповідно до яких:

- строк виконання робіт становить: з 15.02.15 р. до 25.08.15р.;

- графік освоєння грошових коштів: березень - 33 713,35 грн. без ПДВ (40 456,02 грн. з ПДВ), квітень - 54 618,92 грн. без ПДВ (65 542,70 грн. з ПДВ), травень - 119 025,13 грн. без ПДВ (142 830,16 грн. з ПДВ), червень - 100 000,00 грн. без ПДВ (120 000,00 грн. з ПДВ), липень - 180 000,00 грн. без ПДВ (216 000,00 грн. з ПДВ), серпень -190 865,86 грн. без ПДВ (229 039,03 грн. з ПДВ).

Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди № 3 від 17.11.15р. сторони погодили зменшення загальної вартості робіт, що підлягають виконанню за Договором, в зв'язку з чим загальна вартість робіт за Договором становить 758 533,67 грн. з ПДВ.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт відповідач виконав роботи, передбачені Договором, на загальну суму 744 256,49 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме:

за березень 2015 року - 20 327,03 грн. (акт № 508-02-03 від 30.03.15р.);

за березень 2015 року - 20 128,99 грн. (акт № 508-Р309-1 від 04.03.15р.);

за квітень 2015 року - 65 542,70 грн. (акт № 508-03-04 від 27.04.15р.);

за травень 2015 року - 129 271,85 грн. (акт № 508-04-05 від 26.05.15р.);

за травень 2015 року - 13 558,31 грн. (акт № 508-05-05 від 27.05.15р.);

за червень 2015 року - 124 342,28 грн. (акт № 508-06-06 від 30.06.15р.);

за липень 2015 року - 59 250,88 грн. (акт № 508-07-07 від 22.07.15р.);

за серпень 2015 року - 61 094,59 грн. (акт № 508-08-08 від 28.08.15р.);

за вересень 2015 року - 250 739,88 грн. (акт № 508-09-10 від 26.10.15р.).

Таким чином, як вказує позивач, відповідачем допущено порушення строку виконання робіт, обумовлених Договором, на 62 календарних дня (період прострочення з 26.08.15р. по 26.10.15р., що становить 8 тижнів).

Крім того, відповідачем було допущено порушення графіків освоєння грошових коштів за липень і серпень 2015 року (оскільки фактична сума освоєних грошових коштів не відповідає сумам, передбаченим графіками з урахуванням допустимого відхилення).

За порушення строків виконання робіт, позивачем на підставі п.п. б), в) п. 6.1. Договору були нараховані штрафні санкції у розмірі 90 897,81 грн., з яких:

1) за порушення план - графіка виконання робіт:

- штраф у розмірі 5 % від вартості підрядних робіт за Договором за вирахуванням виконаних етапів робіт, який становить: (758 533,67 грн. - 744 256,49 грн.) * 5% = 713,86 грн.

- неустойка у розмірі 0,5 % від загальної вартості договору за перші два тижні прострочення з 26.08.15р. по 09.09.15р., яка становить: 758 533,67 грн. * 0,5 % * 2 = 7 585,34 грн.

- неустойка у розмірі 1 % від загальної вартості договору за 3 - 8-ий тижні прострочення з 10.09.15р. по 26.10.15р., яка становить: 758 533,67 грн. * 1% * 6 = 45 512,02 грн.

2) за порушення графіка освоєння грошових коштів:

- штраф у розмірі 10 % від суми грошових коштів, що мали бути освоєні в червні - серпні 2015 року (з ПДВ), який становить: (180 000,00 грн. + 190 865,86 грн.) * 0,1 = 37 086,59 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 90 897,81 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково та просив суд:

- в стягненні штрафу за порушення графіку освоєння грошових коштів в сумі 37 086,59 грн. відмовити в повному обсязі, оскільки ст. 875 ЦК України не передбачає такого обов'язку, як освоєння коштів. Вказаний термін застосовується в теорії планування економічної діяльності. Взагалі не існує такого виду діяльності, як освоєння коштів. Договором можуть бути передбачені виконання певних робіт або надання певних послуг. Оскільки не існує такого виду діяльності як «освоєння коштів, то і не може бути укладений як окремий договір, так і включення окремою частиною в договір підряду зобов'язання суб'єкту підприємницької діяльності у вигляді «освоєння коштів», відповідно не можуть бути застосовані санкції за неналежне виконання обов'язку по здійсненню неіснуючого виду діяльності. Оплата за виконанні роботи фактично є тотожним терміном з «освоєнням коштів». Відповідач ніколи не заперечував, більш того, був заінтересований, щоб позивач як найшвидше перерахував кошти за виконанні роботи. Оскільки позивач завжди оплачував виконанні роботи через значний проміжок часу після фактичного їх виконання та підписання акту здачі-прийомки робіт, будь-яка відповідальність за несвоєчасне «освоєння коштів» не може бути покладена на відповідача. Включення в договір підряду обов'язків сторони, які знаходяться поза межами предмету підряду є незаконним та повинно визнаватися нікчемним. Відповідач звертає увагу суду, що розділ 6 Договору підряду передбачає відповідальність сторін за порушення умов договору. При цьому за будь-які порушення негативні наслідки у вигляді штрафу та неустойки покладаються тільки на відповідача. Позивач ніякої відповідальності перед відповідачем не несе. Таким чином, умови Договору є дискримінаційними;

- в частині стягнення штрафу та неустойки за порушення графіку виконання робіт позов задовольнити частково, а саме у розмірі 10% від тих штрафних санкцій, що фактично підлягають стягненню, оскільки позивач взагалі не наводить будь-яких доказів, стосовно того, що порушення строку ремонтних робіт, які виконував відповідач, завдало йому будь-яких збитків. Відповідач зобов'язання по виконанню підрядних робіт виконав у повному обсязі. Майновий стан сторін по справі навіть не підлягає порівнянню, оскільки позивач є одним із найбільш могутніх підприємств у світі. Таким чином, прострочення відповідачем виконання зобов'язань по Договору взагалі не завдало будь-яких збитків позивачу. Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги добросовісність відповідача, що відповідач не ухиляється від відповідальності, проти наявності прострочення виконання робіт не заперечує, прострочення носить незначний характер, що всі зобов'язання за Договором підряду позивачем виконані у повному обсязі, роботи прийняти позивачем без зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт, а також враховуючи, що неустойка є лише санкцією за невиконання зобов'язань, а тому отримувати внаслідок стягнення санкцій значні доходи позивач не може.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

При цьому, оскільки обов'язок відповідача щодо виконання вчасно робіт не є грошовим зобов'язанням, а та обставина, що за порушення строку виконання робіт за договором відповідач оплачує позивачу штраф у розмірі 5% від загальної вартості договору за відрахуванням вартості вже виконаних етапів робіт одноразово, а також неустойку в наступних розмірах:

- 0,5% від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення на протязі перших двох тижнів;

- 1% від загальної вартості договору за кожний послідуючий тиждень прострочення, починаючи з третього тижня,

не перетворює визначену договором пеню у пеню за порушення грошового зобов'язання, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено застосування відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.11р. N 42/252, від 09.04.12р. N 20/246-08 та в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.15р. у справі № 904/9926/14.

Відповідно до п.п. б), в) п. 6.1. Договору за порушення строків, що зазначені в план-графіку виконання робіт відповідач оплачує позивачу штраф у розмірі 5% від загальної вартості договору за відрахуванням вартості вже виконаних етапів робіт одноразово, а також неустойку в наступних розмірах:

- 0,5% від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення на протязі перших двох тижнів;

- 1% від загальної вартості договору за кожний послідуючий тиждень прострочення, починаючи з третього тижня.

в) За порушення графіку освоєння грошових коштів (толеранс - 5%), позивач має право стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми грошових коштів, що мали бути освоєні в відповідному місяці.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 90 897,81 грн., з яких:

1) за порушення план - графіка виконання робіт:

- штраф у розмірі 5 % від вартості підрядних робіт за договором за вирахуванням виконаних етапів робіт, який становить: (758 533,67 грн. - 744 256,49 грн.) * 5% = 713,86 грн.

- неустойка у розмірі 0,5 % від загальної вартості договору за перші два тижні прострочення з 26.08.15р. по 09.09.15р., яка становить: 758 533,67 грн. * 0,5 % * 2 = 7 585,34 грн.

- неустойка у розмірі 1 % від загальної вартості договору за 3 - 8-ий тижні прострочення з 10.09.15р. по 26.10.15р., яка становить: 758 533,67 грн. * 1% * 6 = 45 512,02 грн.

2) за порушення графіка освоєння грошових коштів:

- штраф у розмірі 10 % від суми грошових коштів, що мали бути освоєні в червні - серпні 2015 року (з ПДВ), який становить: (180 000,00 грн. + 190 865,86 грн.) * 0,1 = 37 086,59 грн.

Вищезазначений розрахунок штрафних санкцій судом був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд не бере до уваги доводи викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки:

- Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

- Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

- Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів визнання укладеного між сторонами Договору недійсним або нікчемним.

- ОСОБА_2 правову оцінку вищезазначеному Договору підряду, суд вважає, що Договір підряду був підписаний сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності в силу вільного волевиявлення учасників договору відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується виконанням сторонами зобов'язань по цьому договору, що свідчать про схвалення спірного Договору підряду.

- Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

- Відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов’язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 28, 32-34, 43, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" (50025, м. Кривий Ріг, вул.Окружна, буд. 26, код ЄДРПОУ 39179478) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974)

штрафні санкції у розмірі 90 897,81 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 81 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.10.16р.

Суддя ОСОБА_2