ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.10.16р. Справа № 904/8510/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж", м. Запоріжжя
про стягнення 893 грн. 74 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 07.10.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_3, дов. №14 від 29.01.2016р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_1" заборгованість в розмірі 893 грн. 74 коп., з яких: 870 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 23 грн. 74 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору поставки від 08.06.2015р. № 15-1027-02.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому підтвердив про наявність заборгованості за поставлений товар в розмірі 870 грн. 00 коп. за договором поставки від 08.06.2015р. № 15-1027-02. Однак зазначив, що відповідно до п.3.2 ОСОБА_4 датою поставки вважається дата одержання товару зазначена покупцем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній, згідно видаткової накладної №2108-02 від 21.08.2015р. товар отриманий 25.08.2015р., про що свідчить штамп дільниці № 2 цеху підготовки виробництва та інформаційно-аналітичного відділу служби безпеки відповідача. Тому днем оплати є 23.09.2015р., у зв'язку із чим нарахування 3% річних позивачем здійснено невірно. Згідно контр розрахунку відповідача до стягнення підлягають 3% річних в розмірі 22 грн. 89 коп. за період з 24.09.2015р. по 18.08.2016р.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
08.06.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_1" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" (продавець) укладено договір на поставки №15-1027-02 (надалі-Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікаціях, які додаються до цього ОСОБА_4, іменовану надалі товар (п.1.1 ОСОБА_4).
Відповідно до умов п.9.4 даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і скріплення печаткою та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закріплення.
За умовами до п. 2.2 ОСОБА_4 сума договору на момент підписання, згідно специфікації №1, становить 1 740 грн. 00 коп. з ПДВ, і буде змінена на суму кожної наступної специфікації, що підписується обома сторонами.
Поставки товару здійснюється на умовах передбачених у специфікаціях , що додаються до договору і складають його невід'ємну частину, відповідно до „Інкотермс-2010В» (п.3.1 ОСОБА_4).
Згідно до п. 3.2 ОСОБА_4 датою поставки вважається дата одержання товару, зазначена покупцем в товарно-транспортній накладній та/або видаткові накладній, далі іменовані товарно-супровідними накладними.
Відповідно до п. 4.1 ОСОБА_4 розрахунки за цим договором здійснюється у національній валюті України - гривнях.
Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в порядку, зазначеному в специфікаціях. У випадку, якщо умовами оплати передбачена попередня оплата, то продавець зобов'язаний надати оригінал рахунку на попередню оплату. Податкова накладна надається продавцем у строки, згідно чинного законодавства (п.4.2 ОСОБА_4).
Згідно специфікації №1 до ОСОБА_4 продавець повинен поставити покупцю щиток груповий освітлювальний набірний з ввідним автоматом у кількості 1 шт. на суму 1 740 грн. 00 коп., за умови оплати - 50% попередня оплата на підставі виставленого рахунку, 50% - за фактом поставки товару, протягом 20 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату.
Згідно виставленого позивачем рахунку на оплату від 16.06.2015р. № 1606-1 відповідач 20.07.2015р. здійснив часткову передплату вартості товару на суму 870 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 16).
На виконання умов ОСОБА_4 та Специфікації № 1 позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 1 740 грн. 16 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковою накладною №2108-2 від 21.08.2015р. на суму 1 740 грн. 00 коп., яка наявна в матеріалах справи (а.с. 17).
Відповідач в порушення умов ОСОБА_4 свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті залишкової вартості поставленої продукції не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 870 грн. 00 коп.
Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 23 грн. 74 коп. за період з 21.09.2015р. по 18.08.2016р.
Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_4 з додатками, специфікацією, видатковою накладною, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі ОСОБА_4 поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Як встановлено судом, з урахуванням умов п. 3 Специфікації № 1 до ОСОБА_4 та дати отримання товару покупцем згідно штампу дільниці № 2 цеху підготовки виробництва та інформаційно-аналітичного відділу служби безпеки відповідача (25.08.2015р.), строк оплати вартості поставленого товару є таким, що настав 22.09.2015р.
Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, виконаного позивачем, судом встановлено, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, однак, за розрахунком суду, з урахуванням строку виникнення грошового зобов'язання у відповідача та меж нарахування, визначених позивачем, розмір 3% річних становить 23 грн. 62 коп. за період з 23.09.2015р. по 18.08.2016р. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором поставки товару, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_4 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 870 грн. 00 коп. та 23 грн. 62 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_1" (51925, Дніпропетровська область, м. Камя'нське, вул. Соборна, 18Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектромонтаж" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 8, прим. 78/2, код ЄДРПОУ 36295923) 870 грн. 00 коп. (вісімсот сімдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 23 грн. 62 коп. (двадцять три грн. 62 коп.) 3% річних, 1 377 грн. 81 коп. (одну тисячу триста сімдесят сім грн. 81 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_5
Повне рішення складено - 24.10.16р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2016 |
Оприлюднено | 26.10.2016 |
Номер документу | 62161298 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні