Рішення

від 24.10.2016 по справі 904/1171/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.16р. Справа № 904/1171/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фосфат», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про звернення стягнення на предмет застави

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді Кеся Н.Б.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. № 252 від 06.06.16р.;

від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 17 від 20.07.16р.;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу від 24.05.2011р. №13ВД/3-6, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосфат", в рахунок погашення заборгованості позичальника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" у загальному розмірі 32 955 553,45 доларів США за кредитним договором від 24.05.2011р. №13ВД в редакції договорів про внесення до нього змін, укладеним із позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредиту. Порушення кредитних зобов'язань, на думку позивача, надає йому право в силу закону та умов договору застави транспортного засобу, укладеного із відповідачем, на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого рухомого майна шляхом звернення стягнення на нього.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив".

Ухвалою господарського суду від 26.03.2015р. (суддя Красота О.І.) за клопотанням позивача призначено судову експертизу, проведення якої доручене судовому експерту-автотоварознавцю ОСОБА_5 та зупинене провадження у справі.

22.07.2015р. справа № 904/1171/15 повернута на адресу господарського суду із висновками судового експерта.

Розпорядженням керівника апарату суду № 636 від 24.07.2015р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку із закінченням повноважень судді Красоти О.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/1171/15 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2015р. вказану справу передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 27.07.15р. суддею Рудь І.А. справу прийнято до свого розгляду та поновлено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2015р. вирішено розглядати справу № 904/1171/15 колегіально.

Розпорядженням керівника апарату суду від 15.10.2015р. № 1033 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 904/1171/15 та згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.10.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Мельниченко І.Ф., Юзіков С.Г.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2015р. справу прийнято до розгляду в колегіальному складі.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2015р. по справі призначено повторну судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, та провадження по справі зупинено.

05.07.2016р. справу повернуто на адресу господарського суду із висновком судової автотоварознавчої експертизи № 5909-15 від 08.06.2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016р. проводження у справі поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.08.2016р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.08.2016р. № 577 у зв'язку із перебуванням судді Мельниченко І.Ф. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/1171/15 та згідно протоколу автоматичної заміни складу колегії суддів від 10.08.2016р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Кеся Н.Б., Юзіков С.Г..

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016р. справу прийнято до розгляду в новому колегіальному складі.

Відповідач відзив на позов не надав, у письмових поясненнях від 27.09.2016р. зазначив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі № 904/1204/15 стягнуто з третьої особи на користь позивача заборгованість за спірним кредитним договором від 24.05.2011р. №13ВД, проте заявлені до стягнення банком й стягнуті судом суми за вказаним рішенням відрізняються від заявлених баком у даній справі, у зв'язку із чим, на думку відповідача, підстави для звернення стягнення на предмет застави підлягають коригуванню з урахуванням рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі № 904/1204/15. Крім того, вважає, що вимога позивача про реалізацію предметів застави з прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде визначена у судовому процесі суперечить чинному законодавству, оскільки відповідно до приписів Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністретсва юстиції України від 22.12.2015р. № 2710/5 та ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. В той же час, висновок судового експерта № 5909-15 від 08.06.2016р., складений за результатами судової авто товарознавчої експертизи, визначає ринкову вартість транспортних засобів, належних ТОВ «Фосфат», лише на дату його складання.

Позивач надав письмові пояснення від 03.10.2016р., в яких просив суд винести рішення по справі на підставі висновків проведеної судової експертизи та задовольнити вимоги банка у повному обсязі.

Третя особа явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечила та не надала витребувані судом документи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

24.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних добрив" (позичальник) укладений кредитний договір № 13ВД (надалі - Договір).

Протягом дії зазначеного кредитного договору, його умови змінювалися сторонами шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору № 13ВД від 24.05.20011р., а саме: договір №1 від 25.06.2011р.; договір №2 від 22.07.2011р.; договір №3 від 28.09.2011р.; договір №4 від 31.10.2011р.; договір №5 від 18.11.2011р.; договір №6 від 30.12.2011р.; договір №7 від 01.02.2012р.; договір №8 від 23.08.2012р.; договір №9 від 14.05.2012р.; договір №10 від 25.05.2012р.; договір №11 від 14.11.2012р.; договір №12 від 28.12.2012р.; договір №13 від 25.03.2013р.; договір №14 від 29.03.2013р.; договір №15 від 24.05.2013р.; договір №16 від 15.08.2013р.; договір №17 від 11.06.2014р.

Згідно п. 1.1. Договору, в редакції договору про внесення змін № 16 від 15.08.2013р., банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 30 квітня 2014 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені Договором.

Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до зазначеного нижче графіку:

- з дати укладання цього Договору по 30.04.2012р. - ліміт кредитування 30 000 000, 00 доларів США;

- з 01.05.2012 по 31.05.2012 року - ліміт кредитування 29 000 000, 00 доларів США;

- з 01.06.2012 по 30.06.2012 року - ліміт кредитування 28 000 000, 00 доларів США;

- з 01.07.2012 по 31.07.2012 року - ліміт кредитування 27 000 000, 00 доларів США;

- з 01.08.2012 по 31.08.2012 року - ліміт кредитування 26 000 000, 00 доларів США;

- з 01.09.2012 по 30.09.2013 року - ліміт кредитування 24 955 542, 39 доларів США;

- з 01.10 2013 по 31.10.2013 року - ліміт кредитування 24 205 542, 39 доларів США;

- з 01.11.2013 по 30.11.2013 року - ліміт кредитування 23 455 542, 39 доларів США;

- з 01.12.2013 по 31.12.2013 року - ліміт кредитування 22 705 542, 39 доларів США;

- з 01.01.2014 по 31.01.2014 року - ліміт кредитування 21 955 542, 39 доларів США;

- з 01.02.2014 по 28.02.2014 року - ліміт кредитування 5 625 000, 00 доларів США;

- з 01.03.2014 по 31.03.2014 року - ліміт кредитування 3 750 000, 00 доларів США;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 року - ліміт кредитування 1 875 000, 00 доларів США;

- з 01.05.2014 - ліміт кредитування 0, 00 доларів США;

Згідно п. 2.1 Договору надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою Додатку № 1 до Договору в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок позичальника, за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим Договором. Надання кредиту може здійснюватися окремими частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, в межах ліміту кредитування

Пунктом 2.4. Договору, в редакції договору про внесення змін № 16 від 15.08.2013р., передбачено, що позичальник зобов'язався повернути кредит відповідно до такого графіку:

- до 30.04.2012р. - сума, що перевищує 29 000 000, 00 доларів США;

- до 31.05.2012р. - сума, що перевищує 28 000 000, 00 доларів США;

- до 30.06.2012р. - сума, що перевищує 27 000 000, 00 доларів США;

- до 31.07.2012р. - сума, що перевищує 26 000 000, 00 доларів США;

- до 31.08.2012р. - сума, що перевищує 24 955 542, 39 доларів США;

- до 30.09.2013р. - сума, що перевищує 24 205 542, 39 доларів США;

- до 31.10.2013р. - сума, що перевищує 23 455 542, 39 доларів США;

- до 30.11.2013р. - сума, що перевищує 22 705 542, 39 доларів США;

- до 31.12.2013р. - сума, що перевищує 21 955 542, 39 доларів США;

- до 31.01.2014р. - сума, що перевищує 5 625 000, 00 доларів США;

- до 28.02.2014р. - сума, що перевищує 3 750 000, 00 доларів США;

- до 31.03.2014р. - сума, що перевищує 1 875 000, 00 доларів США;

- до 30.04.2014р. - сума, що перевищує 0, 00 доларів США;

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору, в редакції договору про внесення змін № 1 від 25.06.2011р., плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: цим Договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього Договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Договору/нового договору.

Проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 9,5% відсотків річних.

Пунктом 3.1.3 Договору, в редакції договору про внесення змін № 10 від 25.05.2012р., сторони встановили підвищений розмір процентів річних при настанні визначених у ньому обставин.

За умовами п. 3.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 іноземна валюта, факт/365 - гривня. При нарахуванні процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Згідно п. 3.3 Договору сплата процентів здійснюється позичальником в валюті кредиту на рахунок обліку/сплати плати за користування кредитом, зазначений в пункті 11.1 Договору, у наступному порядку:

3.3.1 проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно сплачуються щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.

3.3.2 залишок нарахованих процентів сплачується в день повного повернення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 9.4 Договору він вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

На виконання умов Договору позивач надав позичальнику кредит у розмірі 30 000 000, 00 доларів США, що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальними ордерами № 49614 від 24.05.2011р., № 20680 від 29.09.2011р., № 42514 від 28.09.2011р. та банківськими виписками по рахунку відповідача (т.1, а.с.66-109, 110-112).

Позивач зазначає, що позичальником були порушені умови Договору та не дотримано встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 5.3 Договору банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події (за винятком виникнення несприятливої події, вказаної в п. 5.1.16 цього Договору) та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена (припинена) позичальником протягом періоду виправлення, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1. цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит (окрім комісійної винагороди за зміну умов Договору) і неустойку (штраф, пеню), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно умов цього Договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги у зв'язку з виникненням несприятливої події, вказаної у п. 5.1.11. цього Договору, та, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги у зв'язку з виникненням будь-якої несприятливої події (окрім несприятливої події вказаної у п.5.1.11. цього Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив позичальнику лист-вимогу від 31.01.2014р. № 587/1-2, відповідно до якої вимагав виконати порушене зобов'язання та повністю повернути всю суму кредиту в розмірі 24 955 292,24 долара США, а також сплатити відсотки за користування кредитом та пеню. Про отримання 10.02.2014р. вказаного листа-вимоги відповідачем свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про отримання кореспонденції (том 1, а.с. 130-131, 132).

За умовами п. 4.3.6 Договору позичальник зобов'язаний достроково сплатити боргові зобов'язання у повному обсязі відповідно до умов п. 3.7 цього Договору, а також у разі надходження вимоги банку щодо дострокового виконання боргових зобов'язань у випадках, передбачених п. п. 5.3, 6.1.12 цього Договору.

В порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів в повному обсязі не виконав, вимога банку залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, прострочена заборгованість по кредиту станом на 23.01.2015р. становить 24 955 292, 24 долари США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 393 486 114 грн. 05 коп.; поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.12.2014р. по 23.01.2015р. - 301 543, 11 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 4 754 623 грн. 81 коп.; прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.12.2014р.- 4 358 560,70 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 68 724 224 грн. 75 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до сплати позичальнику суму 741 829,93 доларів США, що еквівалентно 11 696 908 грн. 76 коп. 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 23.01.2015р. та 82 755,95 доларів США, що еквівалентно 1 304 866 грн. 19 коп. - 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 23.01.2015р.

На підставі п. п. 7.1, 7.2 Договору, якими передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та погашення плати за кредит, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості, враховуючи день сплати з розрахунку факт/365, позивач нарахував пеню за несвоєчасне повернення кредиту за загальний період з 01.10.2013р. по 23.01.2015р. в розмірі 2 123 419,49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 33 481 318 грн. 33 коп., та пеню за несвоєчасне повернення процентів за загальний період з 01.11.2013р. по 23.01.2015р. - 392 152,03 долара США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 6 183 312 грн. 82 коп.

Таким чином загальна сума заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором від 24.05.2011р. № 13ВД становить 32 955 553,45 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., складає 519 631 368 грн. 71 коп.;

На час розгляду справи доказів погашення позичальником вказаної заборгованості перед банком матеріали справи не містять.

Умовами п. 1.3 Договору встановлено, що виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором забезпечується, зокрема, наступною заставою транспортних засобів, що належать на праві власності ТОВ «Фосфат», та знаходяться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, б. 179, у кількості 19 одиниць (п.п. 1.3.8 Договору).

Так, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фосфат» (заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу № 13ВД/З-6 (надалі - Договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 24.05.2011р. за реєстровим № 581.

Відповідно до п. 1.2 Договору застави в редакції договору про внесення змін від 28.09.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28.09.2011р. за реєстровим № 1113, цей Договір забезпечує виконання зобов'язань позичальника перед заставодержателем, що випливають з кредитного договору від 24 травня 2011 року №13ВД, укладеного між заставодержателем та позичальником, з усіма змінами і доповненнями до нього (в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку кредитування, суми кредиту тощо), далі - Кредитний договір або Основне зобов'язання, за умовами якого позичальник зобов'язаний:

- повернути заставодержателю кредит в сумі 30 000 000,00 (тридцять мільйонів) доларів США, 00 центів не пізніше 30 квітня 2014 року або в іншій термін, визначений умовами Кредитного договору;

- сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 9,5% (дев'ять цілих п'ять десятих) відсотка річних та у порядку, встановлену умовами Кредитного договору;

- сплатити можливі комісії, пені, штрафи, збитки та інші платежі, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання.

Пунктом п. 1.3 Договору застави встановлено, що сторони, укладаючи цей Договір, досягли згоди, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення вимоги заставодержателя, що передбачені умовами Кредитного договору та/або цього Договору та становлять:

- вимоги за Основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, комісійних винагород, штрафі, пені, передбачених умовами Кредитного договору. При цьому, сторони домовились, що застава розповсюджується га будь-яке збільшення Основного зобов'язання, в тому числі у випадку збільшення процентів за кредит, зміни графіку погашення суми Основного зобов'язання, зміни строків сплати процентів та інших платежів. Підставою для внесення змін до Основного зобов'язання є відповідні договори про внесення змін до кредитного договору;

- вимоги щодо відшкодування витрат на утримання та збереження Предмета застави; збитки, завдані порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням, зверненням стягнення на предмет застави та його реалізація, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам); інші документально підтверджені витрати заставодержателя, пов'язані зі зверненням стягнення та реалізацією предмету застави, якщо вони будуть мати місце.

Відповідно до п. 2.1 Договору застави предметом застави є транспортні засоби, передбачені додатком 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, а саме:

№ п/нІнвентаризаційний номерНайменування обладнанняРік випуску VIN код (номер шассі. Номер кузова)Державний реєстраційний номерРеквізити свідоцтва про реєстрацію ТЗ (номер та дата)Кількість (од.) 1 102026КРАЗ 6510 самоскид-C 2004 Y7A 65100040795602 53415 ААЯАА 816988 від 06.08.2004 р. 1 2 102027 MAZDA 626 седан 2000 JMZGF12F501451086 00441 СМЯАА 816571 від 22.07.2004 р. 1 3 102029ГАЗ 3110 седан 2001ХТН21100010436214АЕ 6293 ААСІС 240730 від 18.06.2004 р. 1 4 102030ГАЗ 3110 седан 2001ХТН31100010436316АЕ 6294 ААСІС 240731 від 18.06.2004 р. 1 5 102031ГАЗ 33023-212 вантажо пасажирський 2004ХТНЗ 3023041933855АЕ 6280 ААЯАА 824507 від 23.09.2004 р. 1 6 102032КРАЗ 256 Б1 самоскид-C 1991Х1С0256Б1М0719215АЕ 6302 ААСІС 240748 від 18.06.2004 р. 1 7 102033ПАЗ 320513НГ автобус-D 2004 XIM32051140001372АЕ 8102 ААСАЕ 097504 від 21.10.2010 р. 1 8 102034ПАЗ 320513НГ автобус-D 2004ХІМ32051140002099АЕ 8101 ААСАЕ 097503 від 21.10.2010 р. 1 9 102035КРАЗ 6510 самоскид-C 2004 Y7A 65100040796514 32403 ААЯАА 844663 від 05.01.2005 р. 1 10 102036ЗАЗ 110217 легковий-комбі-В 2004 V6D11021740399700 06241 АНТЕІ 090078 від 14.04.2005 р. 1 11 102051КРАЗ 6510 самоскид-C 2005 Y7A 65100050799717АЕ 0093 АМРСА 356890 від 06.06.2006 р. 1 12 102052ВАЗ 21043 легковий-універсал-В 2006ХТК21043060067393АЕ 1659 АХРСА 305359 від 16.05.2006 р. 1 13 102054КРАЗ 6510 самоскид-C 2006 60802036АЕ 7927 ВВАЕС 051616 від 21.09.2006 р. 1 14 102065 Changlin ZL30H навантажувач фронтальний 2007 3056892Т 2386ДНвід 21.02.2008 р. 1 15 102066 KOMATSU FD18W-16 автонавантажувач вилочний 1999 623661Т 2401ДНвід 12.03.2008 р. 1 16 102067КРАЗ 6510 самоскид-C 2006 Y7A65100070807245АЕ 9369 СЕАЕС 188654 від 26.06.2008 р. 1 17 102070ПАЗ 32054 автобус-D 2008Х1М3205Н080001474АЕ 2290 АААЕС 301494 від 24.09.2008 р. 1 18 102071ПАЗ 32054 автобус-D 2008Х1М3205Н080001290АЕ 2234АААЕС 301495 від 24.09.2008 р. 1 19 102074МДКЗ 4-02 автомобіль вантажний дорожний комбінований-С 2008 40011453020267139 43293080067139АЕ 3826 СОАЕС 304124 від 25.12.2008 р. 1 ВСЬОГО: 19

За умовами п. 5.1 Договору застави заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця, зокрема, в таких випадках:

- у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання;

- у разі невиконання вимоги заставодержателя щодо дострокового виконання основного зобов'язання, що здійснено на підставі чинного законодавства України, Кредитного договору чи цього Договору тощо.

Оскільки позичальником порушені умови Кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплаті нарахованих процентів в повному обсязі на вимогу банку, позивачем на виконання вимог ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрація обтяжень» 09.02.2015р. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого мана відомості про початок процедури звернення стягнення на предмет застави.

Враховуючи, що термін остаточного погашення зобов'язань за Кредитним договором є таким, що настав, однак до теперішнього часу позичальник не розрахувався з позивачем, відповіді на вимогу банку не надав, останній, виходячи з положень п. 5.1, 5.2 Договору застави, просить суд задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно, визначивши спосіб реалізації предмета застави - шляхом проведення прилюдних торгів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, укладений між банком та позичальником договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умови Договору та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи, що позичальник, отримавши лист-вимогу банку жодних заходів, щодо добровільного погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору не здійснив, позивач набув право вимоги до відповідача, щодо погашення заборгованості по спірному договору, тому суд вважає, що порушення ПрАТ „Дніпровський завод мінеральних добривВ» зобов'язань за кредитним договором є підтвердженим матеріалами справи.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені та 3% річних відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Приписами ст. 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Положеннями статті 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодуванні збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійсненні забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно до ст. 20 Закону України В«Про заставуВ» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Частина 6 цієї ж статті передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом умовами Договору застави, а саме п. 5.1, визначено право позивача на звернення стягнення на предмет застави.

За приписом ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Договором застави (розділ 5) передбачено право позивача обирати порядок звернення стягнення на предмет застави.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб'єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів та плати (процентів) за користування ними.

З урахуванням вищенаведених вимог Закону України „Про заставуВ» , Цивільного кодексу України, дослідивши у сукупності встановлені обставини по справі та вищевикладені обставини, колегія суддів вважає встановленим факт порушення права позивача на отримання спірної суми боргу, обґрунтованими вимоги позивача на захист його порушеного права шляхом звернення стягнення на предмети застави у спосіб - продажу з прилюдних торгів.

Згідно із ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Стаття 21 цього ж Закону визначає, що реалізація заставленого майна проводиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачене договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, виключно з аукціонів (публічних торгів).

Крім того, судом враховано, що ст. 24 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 25 вказаного Закону обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Позивачем до матеріалів справи наданий витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 09.02.2015р., згідно до якого позивач зареєстрував в Державному реєстрі звернення стягнення на предмет застави (т.1, а.с. 73).

За приписами ч. 2 ст. 25 ст. 24 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне визначити початкову ціну транспортних засобів у кількості 19 одиниць, що складають предмет застави, з урахуванням висновків судової автотоварознавчої експертизи № 5909-15 від 08.06.2016р., проведеної експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали господарського суду від 11.11.2015р. у даній справі.

Згідно із ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході вирішення спору відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом фактичні обставини справи, не надано контррозрахунку суми заявлених позовних вимог, виходячи із наявних у нього документів.

Разом з тим, заперечення відповідача що суми, заявлені до стягнення банком у даній справі та стягнуті згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі № 904/1204/15 з третьої особи на користь позивача за спірним кредитним договором від 24.05.2011р. №13ВД значно відрізняються колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, як встановлено судом, у справі № 904/1204/15 та у даній справі заявлені банком до стягнення суми процентів, пені й 3% річних розраховані за різні періоди.

Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не може бути прийнята колегією суддів.

Крім того, позивач разом з позовною заявою подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.02.2015р., в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відчуження предмету застави за Договором застави - транспортних засобів у кількості 19 одиниць, перелік яких визначений у додатку 1 до Договору застави.

Вказана заява позивача мотивована тим, що існує очевидна небезпека невиконання рішення у цій справі, зважаючи на досить великий розмір заборгованості позичальника перед банком та можливість відповідача вільно розпоряджатись належним йому майном, яке становить предмет застави, що може призвести до знецінення або відчуження вказаних транспортних засобів. Наведе свідчить про ймовірне порушення майнових інтересів позивача.

Так, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Як зазначено у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати її. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу №13ВД/3-6 від 24.05.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 24.05.2011р. за реєстровим №581, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фосфат» (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр.. Аношкіна, б. 179, код ЄДРПОУ 32540609) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р. ОСОБА_7/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319), а саме наступні транспортні засоби:

№ п/нІнвентаризаційний номерНайменування обладнанняРік випуску VIN код (номер шассі. Номер кузова)Державний реєстраційний номерРеквізити свідоцтва про реєстрацію ТЗ (номер та дата)Кількість (од.) 1 102026КРАЗ 6510 самоскид-C 2004 Y7A 65100040795602 53415 ААЯАА 816988 від 06.08.2004 р. 1 2 102027 MAZDA 626 седан 2000 JMZGF12F501451086 00441 СМЯАА 816571 від 22.07.2004 р. 1 3 102029ГАЗ 3110 седан 2001ХТН21100010436214АЕ 6293 ААСІС 240730 від 18.06.2004 р. 1 4 102030ГАЗ 3110 седан 2001ХТН31100010436316АЕ 6294 ААСІС 240731 від 18.06.2004 р. 1 5 102031ГАЗ 33023-212 вантажо пасажирський 2004ХТНЗ 3023041933855АЕ 6280 ААЯАА 824507 від 23.09.2004 р. 1 6 102032КРАЗ 256 Б1 самоскид-C 1991Х1С0256Б1М0719215АЕ 6302 ААСІС 240748 від 18.06.2004 р. 1 7 102033ПАЗ 320513НГ автобус-D 2004 XIM32051140001372АЕ 8102 ААСАЕ 097504 від 21.10.2010 р. 1 8 102034ПАЗ 320513НГ автобус-D 2004ХІМ32051140002099АЕ 8101 ААСАЕ 097503 від 21.10.2010 р. 1 9 102035КРАЗ 6510 самоскид-C 2004 Y7A 65100040796514 32403 ААЯАА 844663 від 05.01.2005 р. 1 10 102036ЗАЗ 110217 легковий-комбі-В 2004 V6D11021740399700 06241 АНТЕІ 090078 від 14.04.2005 р. 1 11 102051КРАЗ 6510 самоскид-C 2005 Y7A 65100050799717АЕ 0093 АМРСА 356890 від 06.06.2006 р. 1 12 102052ВАЗ 21043 легковий-універсал-В 2006ХТК21043060067393АЕ 1659 АХРСА 305359 від 16.05.2006 р. 1 13 102054КРАЗ 6510 самоскид-C 2006 60802036АЕ 7927 ВВАЕС 051616 від 21.09.2006 р. 1 14 102065 Changlin ZL30H навантажувач фронтальний 2007 3056892Т 2386ДНвід 21.02.2008 р. 1 15 102066 KOMATSU FD18W-16 автонавантажувач вилочний 1999 623661Т 2401ДНвід 12.03.2008 р. 1 16 102067КРАЗ 6510 самоскид-C 2006 Y7A65100070807245АЕ 9369 СЕАЕС 188654 від 26.06.2008 р. 1 17 102070ПАЗ 32054 автобус-D 2008Х1М3205Н080001474АЕ 2290 АААЕС 301494 від 24.09.2008 р. 1 18 102071ПАЗ 32054 автобус-D 2008Х1М3205Н080001290АЕ 2234АААЕС 301495 від 24.09.2008 р. 1 19 102074МДКЗ 4-02 автомобіль вантажний дорожний комбінований-С 2008 40011453020267139 43293080067139АЕ 3826 СОАЕС 304124 від 25.12.2008 р. 1 ВСЬОГО: 19 в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна б. 179, код ЄДРПОУ 31980517) перед Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, б-р. ОСОБА_7/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) за кредитним договором від 24.05.2011р. № 13ВД в розмірі 32 955 553,45 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., складає 519 631 368 грн. 71 коп., з яких: прострочена заборгованість по кредиту станом на 23.01.2015р. - 24 955 292, 24 долари США , що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 393 486 114 грн. 05 коп.; поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.12.2014р. по 23.01.2015р. - 301 543, 11 доларів США , що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 4 754 623 грн. 81 коп.; прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.12.2014р.- 4 358 560,70 доларів США , що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 68 724 224 грн. 75 коп.; 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 23.01.2015р. - 741 829,93 доларів США , що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 11 696 908 грн. 76 коп.; 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 23.01.2015р. - 82 755,95 доларів США , що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 1 304 866 грн. 19 коп.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за загальний період з 01.10.2013р. по 23.01.2015р. - 2 123 419,49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 33 481 318 грн. 33 коп., пеня за несвоєчасне повернення процентів за загальний період з 01.11.2013р. по 23.01.2015р. - 392 152,03 долара США , що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р., становить 6 183 312 грн. 82 коп.

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження з наступною початковою ціною:

- автомобіль марки КРАЗ 6510 самоскид-С, реєстраційний номер 53415АА - 221 061 грн. 09 коп. (двісті двадцять одна тисяча шістдесят одна грн.. 09 коп.);

- автомобіль марки МАZDА 626 седан, реєстраційний номер 00441СМ - 91 628 грн. 16 коп. (дев'яносто одна тисяча шістсот двадцять вісім грн.. 16 коп.);

- автомобіль марки ГАЗ 3110 седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 44 985 грн. 72 коп. (сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять грн.. 72 коп.);

- автомобіль марки ГАЗ 3110 седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 36 652 грн. 42 коп. (тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят дві грн.. 42 коп.);

- автомобіль марки ГАЗ 33023-212 вантажно-пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_3 - 67 918 грн. 54 коп. (шістдесят сім тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн.. 54 коп.);

- автомобіль марки КРАЗ 256 Б1 самоскид-С, реєстраційний номер НОМЕР_4 - 81 092 грн. 70 коп. (вісімдесят одна тисяча дев'яносто дві грн.. 70 коп.);

- автомобіль марки ПАЗ 320513НГ автобус-D, реєстраційний номер НОМЕР_5 - 121 065 грн. 05 коп. (сто двадцять одна тисяча шістдесят п'ять грн.. 05 коп.);

- автомобіль марки ПАЗ 320513НГ автобус-D, реєстраційний номер НОМЕР_6 - 120 188 грн. 44 коп. (сто двадцять тисяч сто вісімдесят вісім грн.. 44 коп.);

- автомобіль марки КРАЗ 6510 самоскид-С, реєстраційний номер 32403АА - 222 085 грн. 71 коп. (двісті двадцять дві тисячі вісімдесят п'ять грн.. 71 коп.);

- автомобіль марки ЗАЗ 110217 легковий комбі В, реєстраційний номер 06241АН - 24 188 грн. 79 коп. (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят вісім грн.. 79 коп.);

- автомобіль марки КРАЗ 6510 самоскид-С, реєстраційний номер НОМЕР_7 - 237 948 грн. 18 коп. (двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок вісім грн.. 18 коп.);

- автомобіль марки ВАЗ 21043 легковий-універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_8 - 45 789 грн. 84 коп. (сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять грн.. 84 коп.);

- автомобіль марки КРАЗ 6510 самоскид-С, реєстраційний номер НОМЕР_9 - 289 625 грн. 04 коп. (двісті вісімдесят дев'ять шістсот двадцять п'ять грн.. 04 коп.);

- навантажувач марки Сhаng1іn ZL30Н навантажувач фронтальний, реєстраційний номер Т2386ДН - 378 427 грн. 31 коп. (триста сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять сім грн.. 31 коп.);

- навантажувач марки КОМАТSU FD18W автонавантажувач вилочний, реєстраційний номер Т2401ДН - 130 792 грн. 06 коп. (сто тридцять тисяч сімсот дев'яносто дві грн.. 06 коп.);

- автомобіль марки КРАЗ 6510 самоскид-С, реєстраційний номер НОМЕР_10 - 271 846 грн. 72 коп. (двісті сімдесят одна тисяча вісімсот сорок шість грн.. 72 коп.);

- автомобіль марки ПАЗ 32054 автобус-D, реєстраційний номер НОМЕР_11 - 221 315 грн. 87 коп. (двісті двадцять одну тисячу триста п'ятнадцять грн.. 87 коп.);

- автомобіль марки ПАЗ 32054 автобус-D, реєстраційний номер АЕ 2234АА - 212 561 грн. 57 коп. (двісті дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна грн.. 57 коп.);

- автомобіль марки МДКЗ 4-02 автомобіль вантажний дорожний комбінований-С, реєстраційний номер НОМЕР_12 - 85 140 грн. 34 коп. (вісімдесят п'ять тисяч сто сорок грн. 34 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фосфат» (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр.. Аношкіна, б. 179, код ЄДРПОУ 32540609) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р. ОСОБА_7/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 73 080 грн. 00 коп. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн.. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії ОСОБА_1 Суддя Н.Б. Кеся

Суддя С.Г. Юзіков

Повне рішення складено -17.10.16р.