Рішення

від 24.10.2016 по справі 904/8593/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.16р. Справа № 904/8593/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Медіком", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення 9528грн.43коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №23 від 18.10.2016р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" звернулось до Приватного підприємства "Медіком" з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 8438грн.58коп., пені в розмірі 555грн.79коп. та 30% річних в розмірі 534грн.06коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №80ДН від 17.05.2012р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2016р.

17.10.2016р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Медіком" пеню в розмірі 555грн.79коп. та 30% річних в розмірі 534грн.06коп. Зменшення розміру позовних вимог відбулось внаслідок оплати відповідачем суми основного боргу за поставки в розмірі 8438грн.58коп.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про зменшення розміру позовних вимог та дослідивши обставини, викладені в ній, суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" до розгляду.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог предметом розгляду у справі є стягнення з Приватного підприємства "Медіком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" пені в розмірі 555грн.79коп. та 30% річних в розмірі 534грн.06коп.

В судове засідання від 19.10.2016р. представник відповідач не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5160100025677.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5160100025677 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. була отримана відповідачем 11.10.2016р., про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На час розгляду справи у судовому засіданні від 19.10.2016р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 19.10.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

17.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонайм Україна", яке 14.03.2013р. змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" (далі - постачальник) та Приватним підприємством "Медіком" (далі - покупець) підписаний договір поставки №80ДН (далі - договір). Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 2.2 договору передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами, і оформлюється накладною або актом прийому - передачі. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника. Факт постачання товару до місяця передачі товару підтверджується декларацією перевізника або іншим документом, що свідчить про поставку товару покупцю.

Згідно з пунктом 4.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

За приписами пункту 4.3 договору при заборгованості за товар по декількох накладних отримані кошти будуть зараховуватись як погашення заборгованості за раніше отриманий товар, незалежно від призначення оплати, вказаного в платіжному дорученні.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець сплачує за поставлений йому товар через кожні 14 календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам.

Положеннями пункту 4.4.1 договору визначено, що сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який покупець зобов'язаний надавати постачальнику 10-го та 25-го числа кожного місяця. Звіт повинен надаватися у простій та зрозумілій формі, що не потребує особливих знань в області економіки та бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 4.5 договору сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 90 календарних днів з моменту його постачання покупцем зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється за рахунок та транспортом постачальника. У разі якщо покупцем не повернув поставлений товар на вимогу постачальника, покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість.

Згідно з пунктом 5.3 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців також покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України сторони погодили, що нарахування пені за цим пунктом договору починається від самого першого дня виникнення прострочення покупця перед постачальником та припиняється через один календарний рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За приписами пункту 6.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2012р., але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим договором. Сторони домовилися, що випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору не повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання), договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору поставки №80ДН від 17.05.2012р. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

На виконання умов договору, позивач з 29.01.2015р. по 13.02.2015р. поставив відповідачу товар на загальну суму 9727грн.94коп., що підтверджується видатковими накладними №БН14314 від 29.01.2015р., №БН20337 від 13.02.2015р., №БН20338 від 13.02.015р. та №БН20437 від 13.02.2015р. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них. Як вбачається з відповідної відмітки на видаткових накладних №БН14314 від 29.01.2015р., №БН20337 від 13.02.2015р., №БН20338 від 13.02.015р. та №БН20437 від 13.02.2015р., товар поставлений за вказаними видатковими накладними був поставлений на виконання умов договору поставки №80ДН від 17.05.2012р.

05.07.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію №89 від 05.07.2016р., що підтверджується фіскальним чеком підприємства зв'язку №3567 від 05.07.2016р. та описом вкладення у цінний лист з відміткою підприємства зв'язку, датованою 05.07.2016р. У вказаній претензії позивач повідомив відповідач про розірвання договору та просив відповідача погасити заборгованість за товар поставлений відповідно до умов договору поставки №80ДН від 17.05.2012р. на суму 9438грн.58коп. Вказана претензія була отримана Приватним підприємством "Медіком" - 06.07.2016р., що підтверджується підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №5160100024646.

З огляду на положення пункту 4.5 договору, відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість товару отриманого на підставі договору поставки №80ДН від 17.05.2012р. в строк до 13.07.2016р. (включно).

Відповідач в порушення умов договору повністю сплатив вартість товару, отриманого на підставі договору поставки №80ДН від 17.05.2012р. лише 07.10.2016р., що підтверджується документами, наданими позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Внаслідок порушення Приватного підприємства "Медіком" строків оплати товару, отриманого згідно договору поставки №80ДН від 17.05.2012р., позивач на підставі пункту 5.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 30% річних за період з 14.07.2016р. по 28.09.2016р. в розмірі 534грн.06коп.

Перевіривши розрахунок суми 30% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що в ньому допущено помилку. За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума 30% річних в розмірі 532грн.60коп. за період з 14.07.2016р. по 28.09.2016р. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 30% річних в розмірі 01грн.46коп. слід відмовити.

Також, на підставі пункту 5.4 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 555грн.79коп. за період з 14.07.2016р. по 28.09.2016р.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідач підлягає пеня в розмірі 554грн.27коп. за період з 14.07.2016р. по 28.09.2016р. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 01грн.52коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" до Приватного підприємства "Медіком" про стягнення пені в розмірі 555грн.79коп. та 30% річних в розмірі 534грн.06коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Медіком" (ідентифікаційний код: 30895835; місцезнаходження: 51602, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, санаторій "Славутіч"АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" (ідентифікаційний код: 35341093; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Набережна ОСОБА_2, буд. 53) пеню в розмірі 554грн.27коп., 30% річних в розмірі 532грн.60коп. та судовий збір в розмірі 1374грн.23коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 19.10.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 24.10.2016р.

Суддя ОСОБА_3