Постанова

від 11.04.2007 по справі 5/22/07-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/22/07-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              11.04.07                                                                             №   5/22/07-АП

суддя     

(11 год. 30 хв.)                                                          

м. Запоріжжя

За позовом Прокурора Василівського району Запорізької області, 71600, м. Василівка, вул. Приморська 32 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Василівському районі, м. Василівка, вул. Чекістів 9        

до відповідача Степногірське комунальне підприємство “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства”, 71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, вул. Шкільна 24    

про стягнення 101 204,16 грн.

                                                                                                   Суддя  Проскуряков К.В.

                                                                   Секретар судового засідання Горохов І.С.

У засіданні приймали участь представники:

Від прокуратури - прокурор відділу облпрокуратури Толсторебров І.М., посвідчення № 301

Від позивача –          Садовничий В.А., предст. довір. № 2721/10/10-08 від 22.08.2006р.  

Від відповідача -           Древай Н.В., предст., довір. № 11-06 від 17.08.2006р.   

СУТНІСЬ СПОРУ:

06.03.2007р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з відповідача податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 101 204,16 грн.

06.03.2007р. порушено відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 11.04.2007р. У судовому засіданні від 11.04.2007р. позовну заяву задоволено.      

Позивач підтримав позовні вимоги, зокрема зазначивши, що відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 101 204,16 грн. Посилається на п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., згідно якого активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 101 204,16 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 141 від 10.04.2007р. Вказує, що заборгованість виникла у зв'язку з тим, що не було прийнято 100% тариф по квартплаті, і як наслідок створилась заборгованість за: електроенергію –38 тис. грн., водопостачанню і водовідведенню –747,8 тис. грн., перед пенсійним Фондом –435,3 тис. грн., Васильєвським центром зайнятості –32,9 тис. грн., ПП Колесник А.Ф. (вивіз твердих побутових відходів) –30,2 тис. грн. Заборгованість населення складає –1 406 158 тис. грн., поточні рахунки в банківських установах арештовані у зв'язку з чим, не було можливості сплачувати поточні платежі.      

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд, -

Встановив:

                Степногірське КП “ВП ЖКГ” засноване на комунальній власності і включене до ЄДРПОУ. Підприємство зареєстровано розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації від 8 липня 1999 року за №02140857ю0010033. Ідентифікаційний код підприємства 23788120.

Основними видами діяльності Степногірського КП “ВП ЖКГ” є: експлуатація житлового фонду; зовнішній благоустрій; комунальне та побутове водопостачання; інші види діяльності.

Степногірське КП “ВП ЖКГ” є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” і на даний час є боржником перед бюджетом.

Податковий борг по податку на додану вартість станом на 02.03.07 року складає 101 204,16  грн.: заборгованість складається з податку на додану вартість код платежу 14010100 –101204,16 грн. в тому числі пеня -7400,20 грн. (розрахунок додається).

Заборгованість виникла за наступними документами: декларація від 20.02.2007р. № 270, повідомленням-рішенням № 0000092800 від 15.01.2007р., декларація від 20.12.06 № 4077, повідомлення-рішення № 0013072800 від 06.12.06, декларація від 28.11.06 № 3922, декларація від 18.10.2006р. № 3324, декларація від 19.09.2006р. № 2874, декларація від 19.08.2006р. № 2694, декларація від 11.08.2006р. № 2348, декларація від 21.07.2006р. № 2347, декларація від 19.06.2006р. № 1358, декларація від 18.06.2006р. № 1320, пеня нарахована по особовому рахунку 7400 грн.   

ДПІ у Василівському районі підприємству направляла податкові вимоги за № 1/92  від 8 жовтня 2001 року та № 2/287 від 27 листопада 2001 року згідно з ст. 6 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

У державному реєстрі застав рухомого майна 24.05.04р. внесено зміни до запису  про заставу  номер 35-714.  

03 січня 2002р. було прийнято рішення № 7  про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів з розрахункових рахунків   в рахунок погашення податкового боргу.

З моменту виникнення заборгованості та на день вирішення спору підприємство не сплачує податки та збільшує недоїмку.  

          Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.2.1 ст. 3 Закону України Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 12.12.2000р. №2181-ІІІ  (далі - Закону України №2181), в будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування, уповноважений утримувати податок, збір, обов'язків платіж, якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів, обов'язкових платежів вважається бюджетним фондом, який належить державі.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасно надходження.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181 податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України №2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 1.2 ст. 1 зазначеного закону встановлено, що податкове, зобов'язання –зобов'язання  платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу було надано податкові декларації з податку на додану вартість декларація від 20.02.2007р. № 270,  декларація від 20.12.06 № 4077,  декларація від 28.11.06 № 3922, декларація від 18.10.2006р. № 3324, декларація від 19.09.2006р. № 2874, декларація від 19.08.2006р. № 2694, декларація від 11.08.2006р. № 2348, декларація від 21.07.2006р. № 2347, декларація від 19.06.2006р. № 1358, декларація від 18.06.2006р. № 1320, пеня нарахована по особовому рахунку 7400 грн.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених вказаним законом податковими повідомленнями-рішеннями № 0000092800 від 15.01.2007р. та № 0013072800 від 06.12.06 на відповідача було накладено штрафні санкції у сумі 9239,59 грн. та 4467,37 грн. відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені під розписку головному бухгалтеру А.М. Цапенко та директору Черновій Н.П. відповідача.

Згідно п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

             Відповідно до п. п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

    а) перша податкова вимога - не раніше  першого  робочого  дня після закінчення   граничного   строку  сплати  узгодженої  суми податкового зобов'язання. Перша   податкова   вимога   містить повідомлення  про  факт узгодження податкового  зобов'язання  та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк;

    б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня  від  дня  направлення (вручення) першої податкової вимоги,  у разі непогашення  платником  податків  суми  податкового  боргу  у встановлені   строки.   Друга   податкова   вимога   додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату  та  час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ податкова вимога вважається  надісланою  (врученою)  фізичній особі,  якщо  її  вручено  особисто  такій  фізичній  особі або її законному представникові чи  надіслано  листом  на  її  адресу  за місцем  проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Згідно п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України № 2181 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.  

Відповідачу надсилались із повідомленням про вручення перша № 1/92 від 08.10.2001р. та друга № 2/287 від 27.11.2001р. податкові вимоги, які були вручені відповідачу 17.10.2001р. та 04.12.2001р. відповідно.   

Станом на 02.03.2007р. податкова заборгованість відповідача складає –101 204,16 грн.  Доказів повної або часткової сплати податкового боргу відповідачем не надано, та визнається ним у повному обсязі.

Згідно п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 218І передбачає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України № 2181, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Примусове стягнення податкової заборгованості –передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону № 2181 активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Степногірського комунального підприємства “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства” (71611, Запорізька область, Василівський район, смт. Степногірськ, вул. Шкільна 24, ОКПО 23788120, рахунок № 2606421417 в ЗОД “Райффайзенбанк Аваль”, м. Запоріжжя, № 2600535436001 у філії ЗРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, № 26006311239 та № 26024301569 в Василівській філії В. № 3007 ВАТ “Ощадбанк” м. Запоріжжя, № 2600801800005 в АКБ “Правекс-банк” м. Київ, № 26004000591001 в філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ м. Запоріжжя та № 37120664001937 в ГУДКУ в Запорізькій області) в доход Державного бюджету (рахунок № 34123999700044 код платежу 99999999 Держказначейство у Василівському районі, застава, ОКПО 34677040, банк ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015) податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 101 204 (сто одна тисяча двісті чотири) грн. 16 коп. Видати виконавчий документ.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 186 КАС України Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне

оскарження.  

        Суддя                                                                                         К.В. Проскуряков