Рішення

від 18.10.2016 по справі 918/856/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа № 918/856/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролоксан" про зобов'язання вчинити дії

За участі: Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 4034-К-О від 29.07.16 р.); Від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернуся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролоксан" про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду від 08 серпня 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/856/16 розгляд якої призначено на 18.08.16 р. Ухвалами суду від 18.08.16 р. та 06.09.16 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою сторін.

В судові засідання 18.08.16 р., 22.09.16 р. та 18.10.16 р. явка уповноваженого представника відповідача не було забезпечена, поштові повідомлення повертаються до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "фірма за зазначеною адресою не значиться" (а.с. 51,55,72,125)

В судових засіданнях 22.09.16 р. та 18.10.16 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Суд вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд дійшов висновку про розгляд справи на підставі ст. 5 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.10.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ КБ "Приватбанк" (далі-Позивач, Банк) та ТзОВ "Пролоксан" (далі-Відповідач, Клієнт) було укладено договір банківського рахунку шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів і відбитку печатки (далі-Заява). Підписавши відповідну заяву, Відповідач був ознайомлений та погодився до умов та правил надання банківських послуг (далі -Умови), що розміщені в Інтернеті на сайті http://privatbank.ua .

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, прийняв та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вказаній вище заяві.

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, позивачем та відповідачем укладено договір банківського обслуговування.

Умови надання клієнту кредитного ліміту на поточний рахунок та порядок його використання визначаються Умовами та Правилами надання банківських послуг (Умови), що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua.

За приписами ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому 7порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи Клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача № 26001054708363 в сумі 24 000, 00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача, копія якої наявна в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка ).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі-"період, в який дебетове сальдо підлягає обнулению"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованності за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованності за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування згідно із п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконанного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4. передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованності за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ст. 259 ЦК України та пунктом 3.2.1.5.7. Умов сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Матеріалами справи, зокрема випискою по картковому рахунку підтверджується користуванння Відповідачем кредитними коштами та у зв'язку з невиконанням зобов'язань за Договором з повернення наданого кредиту у ТзОВ "ПРОЛОКСАН" виникла заборгованість перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яка станом на 02.07.2016р. становить 121 416,42 грн. і складається з:

- заборгованість за кредитом - 24 000 грн.,

- заборгованість за відсотками - 38 216,03 грн.,

- заборгованість зі сплати комісії - 8 208.00 грн..

- пеня - 50 992,39 грн.

Як стало відомо ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОЛОКСАН" перебуває в стані припинення.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Судом встановлено, що 18 липня 2016р. ПАТ КБ В«ПРИВАТБАНКВ» направило голові ліквідаційної комісії ТОВ "ПРОЛОКСАН" заяву з кредиторськими вимогами, однак 25.07.2016 р. вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу Позивача, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролоксан" станом на 18.10.16 р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням з 21.08.15 р.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

За приписами ч. 1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Статтею 105 ЦК України зазначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.3 ст. 105 ЦК України).

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Частинами 4-6 ст. 105 ЦК України встановлено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Отже, законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення про припинення в обов'язковому порядку здійснюється публікація відповідного повідомлення у якому встановлюється строк на заявлення кредиторами своїх вимог. При цьому, цей строк становить від двох до шести місяців з дня такого опублікування. Позивач був наділений можливістю бути обізнаним стосовно відомостей про перебування відповідача в стані припинення з 21.08.15 р., відомостей щодо публікації оголошення про припинення відповідача та встановлення іншого строку для пред'явлення вимог кредиторів матеріали справи не містять, а тому, враховуючи наведені вище норми законодавства, граничний строк подачі заяв кредиторів відповідача сплинув 21.02.2016 р.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, вимоги кредиторів не повинні залишатися ліквідаційною комісією без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Судом встановлено, що банком подано позов з дотриманням вимог вказаної норми.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні виписки з банківського рахунку відповідача, які свідчать про те, що відповідач у період з 28.12.12 р. по 15.10.14 р. користувався кредитними коштами та здійснював їх часткове повернення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в сумі 1 378, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 193, 232 Господарського Кодексу України, ст.ст. 11, 105, 111-112, 611, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролоксан" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 77, код ЄДРПОУ 38503321) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) за Договором б/н від 11.12.2012 р. у сумі 121 416 (сто двадцять одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 42 коп. з яких: заборгованість за кредитом 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками 38 216 (тридцять вісім тисяч двісті шістнадцять) грн. 03 коп.; заборгованість по комісії 8 208 (вісім тисяч двісті вісім) грн. 00 коп.; пеня 50 992 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто два) грн. 39 коп. та включити грошові вимоги в сумі 121 416, 42 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролоксан" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 77, код ЄДРПОУ 38503321) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.16 р.

Суддя Гудзенко Я.О.