Постанова

від 21.10.2016 по справі 809/1240/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2016 р.                               №809/1240/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства “Левеня” про стягнення заборгованості в сумі 15 684,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2016 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Левеня” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 15 684,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'', не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2015 році одного інваліда та в строк до 16 квітня 2016 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві в розмірі 14 543,59 грн. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'', відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1 141,39 грн., яка залишилась несплачена. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені становить 15 684,98 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Вподаному суду клопотанні просив розгляд справи провести без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно дослідженого в якості письмового доказу по справі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, поданого приватним підприємством “Левеня” до Фонду соціального захисту інвалідів, у 2015 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу даного підприємства становила 39 осіб, фонд оплати праці склав 567 214,22 грн. (а.с.8).

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами визначені, Законом України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні''.

Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Частина 3 ст. 18 Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно абз.9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

У відповідності до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, для відповідача повинна становити 2 особи. Однак судом встановлено, що згідно наданого Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, копія якого наявна в матеріалах справи, протягом 2015 року на підприємстві був працевлаштований однин інвалід. Таким чином норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів приватне підприємство “Левеня” у 2015 році не виконало. При цьому відповідно до положень ст. 19 вищевказаного Закону незайнятим залишилось одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда.

Крім того судом встановлено, що згідно інформації за № 3437-07/10-16 від 29.09.2016 року наданої Косівським районним центром зайнятості відповідач звітність форми №3 НМ не подавав.

Згідно ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Таким чином виходячи із середньорічної заробітної плати штатного працівника розмір адміністративно-господарських санкцій, які підлягають до сплати відповідачем на користь Фонду соціального захисту інвалідів за 2015 рік, становить 14 543,59 грн.

Крім того згідно ч.2 ст.20 вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. За таких обставин відповідачу правомірно було нараховано пеню в сумі 1 141,39 грн.

Наявність заборгованості відповідача по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів підтверджується розрахунком суми позову та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

За таких обставин позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, 158-163, 167 КАС України, суд,-

                                                             ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Левеня” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31265386) в користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 15 684 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 98 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                                    Гундяк В.Д.