Рішення

від 10.10.2016 по справі 145/1550/16-ц

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"10" жовтня 2016 р. 145/1550/16-ц

2/145/808/2016

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Кіосак Н. О.

за участі секретаря Мазур О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкуванння за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 02 травня 2001 року померла його баба ОСОБА_2, яка до дня смерті була зареєстрована та проживала по вул.. Ворошилова (нова назва - вул.. Кленова), 3 в с. Підлісівка Тиврівського району Вінницької області.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка кадастровий номер 0524583800:02:003:0206 площею 5,5557 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 20 березня 1991 року, посвідчений секретарем виконкому Маловулизької сільської ради народних депутатів ОСОБА_3 та зареєстрований за № 3, яким усе своє майно заповіла йому.

На час відкриття спадщини заповіт не змінено і не відмінено.

Він прийняв спадщину в силу ст. 549 ЦК України 1963 року, фактично до шести місяців з часу її відкриття вступивши у володіння та управління спадковим майном, заволодів належними спадкодавцю речами, предметами домашнього вжитку та документами на майно, яке їй належало, зокрема сертифікатом на право на земельну частку (пай).

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку йому було відмовлено, так як державний акт на право власності на земельну ділянку видано на ім'я спадкодавця 03 січня 2003 року, тобто після її смерті.

Крім того, ім'я заповідача вказано як "Нич Палажка Зосимівна", тоді як згідно свідоцтва про смерть ім'я спадкодавця зазначено як "Нич Пелагія Зосимівна".

Просить встановити факт, що заповіт від 20 березня 1991 року, посвідчений секретарем виконкому Маловулизької сільської ради народних депутатів ОСОБА_3 та зареєстрований в журналі за № 3 від імені ОСОБА_4 належав померлій 02 травня 2001 року в с. Мала Вулига Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_2; визнати за ним - ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524583800:02:003:0206 площею 5,5557 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 02 травня 2001 року в с. Мала Вулига Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав, просить його задоволити з підстав викладених у ньому та пояснив, що позивач єдиний спадкоємиць за законом, його батько- єдиний син ОСОБА_2 помер до її смерті. На момент смерті вона одружена не була.

Представник заінтересованої особи Маловулизької сільської ради в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку. Маловулизька сільська рада просить справу розглядати у відсутності її представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

02 травня 2001 року померла ОСОБА_2, яка до дня смерті була зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується довідкою виконавчого комітету Маловулизької сільської ради від 26.07.2016р. №167.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка кадастровий номер 0524583800:02:003:0206 площею 5,5557 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

За життя ОСОБА_2 була членом КСП "Дружба" с. Мала Вулига Тиврівського району Вінницької області і мала право на земельну частку (пай) в землях, що перебували в колективній власності даного КСП відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ВН б/н від 02 червня 1995 року та додатку № 1 ( Списку членів КСП), долученого до нього, в якому ОСОБА_2 вказана за № 181.

Згідно розпорядження голови Тиврівської РДА від 17.09.1996 року ОСОБА_2 було видано сертифікат ВН № 044972 на право на земельну частку (пай) розміром 3,74 в умовних кадастрових гектарах на території Маловулизької сільської ради без визначення меж в натурі (на місцевості).

Згідно з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.08.1995 р № 720/95 право на земельну частку (пай) мали усі члени КСП, внесені до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010р.№ 2), член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Державний акт на право колективної власності на землю було видано КСП "Дружба" 02.06.1995 р., відтак з цього часу спадкодавець набула право на вищевказану земельну частку (пай).

На підставі рішення 21 сесії 03 скликання Маловулизької сільської ради від 29 грудня 2001 року ОСОБА_6 було видано Державний акт на право приватної власності серії IV -ВН № 020903 від 03 січня 2003 року на землю,площею 5,56 га.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-0504909482016 від 14.09.2016р. кадастровий номер земельної ділянки 0524583800:02:003:0206 площа 5,5557 га (а.с. 21-23).

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані, що стверджується цим же витягом з ДЗК, заборона на земельну ділянку відсутн, щостверджується довідкою виконкому Великоваулизької сілської ради №190 від 13є.09.2016р. (а.с.12).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 20.03.1991 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3, яким усе своє майно заповіла позивачу. На час відкриття спадщини заповіт не змінено і не відмінено.

Факт, що заповіт від 20.03.1991 року, посвідчений секретарем виконкому Маловулизької сільської ради народних депутатів ОСОБА_3 та зареєстрований в журналі за № 3 від імені ОСОБА_4 належав померлій 02 травня 2001 року в с. Мала Вулига Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_2 стверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, а також самим заповітом, з яких видно, що прізвище та по-батькові померлої відповідають прізвищу та по-батькові заповідача; ім"я "Пелагія" є співзвучним імені "Палажка"; випискою з погосподарських книг Маловулизької сільської ради та довідками Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області № 165,166 від 26.07.2016 р., з яких вбачається, що в с. Підлісівка особи зі схожими іменами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не було і це одна і та ж сама особа.

Згідно словника - довідника «Власні імена людей» за ред.. ОСОБА_7, ОСОБА_8 - К; 2005р. Видавництво «Наукова думка» ім'я ОСОБА_2 ( грецьке ім'я Ре1аgіа від ре1аgios - морський ) має такі народні форми як «Пелагея», «Палатна», «Палажка», тому ім"я «Палажка» є різновидом написання власного імені «Пелагія».

Позивач прийняв спадщину в силу ст. 549 ЦК України 1963 року, п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінітерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 року (чинних на час відкриття спадщини) фактично до шести місяців часу її відкриття, вступивши у володіння та управління спадковим майном, заволодів належними спадкодавцю правовстановлюючим документом на майно: сертифікатом на земельну частку (пай) серії ВН № 044972 від 10 жовтня 1996 року.

Постановою державного нотаріуса Тиврівської держнотконтори від 16.09.2016 року №1463/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку в зв'язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку видано на ім'я спадкодавця 03 січня 2003 року, тобто після її смерті.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.. 534, 548,549 ЦК УРСР ,

вирішив:

Позов задоволити.

Встановити факт, що заповіт від 20 березня 1991 року, посвідчений секретарем виконкому Маловулизької сільської ради народних депутатів ОСОБА_3 та зареєстрований в журналі за № 3 від імені ОСОБА_4 належав померлій 02 травня 2001 року в с. Мала Вулига Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524583800:02:003:0206 площею 5,5557 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 02 травня 2001 року в с. Мала Вулига Тиврівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, з дня отримання копії рішення.

Суддя Кіосак Н. О.