Ухвала

від 18.10.2016 по справі 146/261/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/261/16-ц Провадження № 22-ц/772/2802/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 47Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2, суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4, при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Томашпільської селищної ради, за участю третьої особи на стороні відповідача - відділ Держгеокадастру у Томашпільському районі, про скасування рішення селищної ради від 25 червня 2003 року, визнання недійсним державних актів серії ВН № 034633, ВН № 034832 та договорів дарування земельних ділянок,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 липня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернулася в суд 1 березня 2016 року.

Зазначала, що в провадженні Томашпільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за її позовом до ОСОБА_7 про поділ земельних ділянок в натурі відповідно до належних їм на праві власності на підставі рішення Томашпільського районного суду від 04 березня 2015 року часток житлового будинку та господарських будівель, розташованого по вул. Коцюбинського, 84(86) в смт. Томашпіль Вінницької області.

Під час розгляду вказаної справи вона дізналася, що спірні земельні ділянки площею 0,1500 га (призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями) та площею 0,0734 га (призначена для ведення особистого селянського господарства) подаровані 08 квітня 2004 року ОСОБА_7 ОСОБА_8

Вказані земельні ділянки належали дарувальнику ОСОБА_8 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ВН № 034633 та № 034322 від 12 серпня 2003 року, які були видані на підставі рішення 8 сесії 4 скликання Томашпільської селищної ради від 25 червня 2003 року.

По даній справі призначалася судова земельно-технічна експертиза. Згідно висновку експерта земельна ділянка площею 0,1500 га на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями згідно кадастрового плану та публічної кадастрової карти України та відомостей наданих Томашпільським відділом Держгеокадасту, зміщена в координатах в бік сусідньої земельної ділянки відносно фактичного місця розташування, а земельна ділянка площею 0,0734 га призначена для ведення особистого селянського господарства зміщена в координатах і частково накладається на сусідню земельну ділянку. Визначити можливість поділу вказаних земельних ділянок в натурі та варіанти поділу неможливо без внесення змін до бази даних автоматизованої системи Державного Земельного Кадастру.

В технічній документації із землеустрою, яка була затверджена рішенням 8 сесії 4 скликання Томашпільською селищною радою від 25 червня 2003 року та на підставі якої ОСОБА_9 видавалися державні акти на право власності на земельні ділянки, невірно вказані координати земельних ділянок. Крім того, конфігурація земельних ділянок зазначена в державних актах не відповідає конфігурації земельних ділянок, межі яких визначені висновком експерта, тому внесення змін щодо координат земельних ділянок до автоматизованої системи Державного Земельного Кадастру неможливе.

Позивач вказав, що дані державні акти порушують її права на отримання земельної ділянки для обслуговування належних їй будівель та споруд, та права відповідача, так як він фактично позбавлений можливості в повному обсязі здійснювати своє право власності, а також права суміжних землекористувачів. Про наявність вказаних договорів їй стало відомо в 2014 році під час розгляду справи №145/980/14-ц.

Посилаючись на вказані обставини та на той факт, що ОСОБА_7 зареєстрував право власності на вказані земельні ділянки лише 5 серпня 2014 року, тобто під час розгляду справи про поділ нерухомого майна в натурі, а також посилаючись при цьому на положення частини 1 статті 155, статей 125, 126 ЗК України, позивач просила ухвалити рішення яким скасувати рішення 8 сесії 4 скликання Томашпільської селищної ради від 25 червня 2003 року про затвердження технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_8 Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1.500 га та 0.0734 га розташовані в смт Томашпіль по вул. Коцюбинського, 86, видані на ім'я ОСОБА_8 Визнати недійсними договори дарування земельних ділянок площею 1.500 га та 0.0734 га, які розташовані в смт Томашпіль по вул. Коцюбинського, 86, укладені між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 8 квітня 2004 року.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

У відповідності до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось сторонами, що рішенням 8 сесії 4 скликання Томашпільської селищної ради від 25 червня 2003 року про часткову зміну до рішення 4 сесії селищної ради 4 скликання від 29 жовтня 2002 року та видачу державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_9 було вирішено:

1. Затвердити технічну документацію по складанню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_9

2. Внести часткові зміни до рішення 4 сесії селищної ради 4 скликання від 29 жовтня 2002 року Томашпільської селищної ради в пункті «площа земельної ділянки», переданої у приватну власність під будівництво індивідуального житлового будинку та зміни до земельно-облікових документів у відповідності до фактичних розмірів, визначених в натурі технічною документацією;

3. Видати державний акт на право приватної власності на землю загальною площею 0,2234 га в тому числі:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,15 га;

- для ведення особистого селянського господарства 0,0734 га (а.с.38).

На підставі цього рішення ОСОБА_8 були видані державні акти на земельні ділянки площею 0,1500 га серії ВН № 034633 та 0,0734 га серії ВН № 034832, розташовані по вул. Коцюбинського, 86 в смт. Томашпіль Вінницької області (а.с.6,7).

08 квітня 2004 року ОСОБА_8 подарувала спірні земельні ділянки ОСОБА_7 (а.с. 11,12).

Згідно копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25180316 від 05 серпня 2014 року та копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25173511 від 05 серпня 2014 року ОСОБА_7 на праві приватної власності належать земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га кадастровий номер 0523955100:01:001:0051 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0734 га кадастровий номер 0523955100:01:001:0052 (а.с.31, 34).

Встановлено, що згідно з висновком експерта № 220 від 30 жовтня 2015 року земельна ділянка площею 0,1500 га, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями згідно кадастрового плану та публічної кадастрової карти України та відомостей наданих Томашпільським відділом Держгеокадасту, зміщена в координатах в бік сусідньої земельної ділянки відносно фактичного місця розташування, а земельна ділянка площею 0,0734 га призначена для ведення особистого селянського господарства зміщена в координатах і частково накладається на сусідню земельну ділянку. За висновком експерта визначити можливість поділу вказаних земельних ділянок в натурі та варіанти поділу неможливо без внесення змін до бази даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру (а.с. 15-27).

Крім того, судом встановлено, що 08 квітня 2004 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які на цей день перебували у шлюбі, був подарований будинок, який розташований по вул. Коцюбинського, 84 (колишній №86) в смт. Томашпіль Вінницької області.

Згідно з наданим суду витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 30), зазначений подарований будинок розташований по вул. Космонавтів, 86, в смт Томашпіль, Вінницької області.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, як це вбачається із змісту та суті судового рішення, що наявність обставин про допущену помилку Томашпільською селищною радою при затвердженні технічної документації на передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_10 рішенням 8 сесії 4 скликання від 25 червня 2003 року права позивача не порушуются, оскільки питання щодо передання обох земельних ділянок у власність ОСОБА_8, які знаходились у її користуванні як власника будинку №84 (86) по вул. Коцюбинського, в смт Томашпіль Вінницької області, відповідно до «Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян України» (а.с.38), вирішувалось виключно в інтересах ОСОБА_8 і інтереси інших осіб при цьому не були порушені, ураховуючи зокрема, те, що саме цими земельними ділянками, у цих самих межах та з тією ж їх конфігурацією ОСОБА_8 користувалась і спору з приводу суміжного землекористування з іншими землекористувачами не було, про що останні надали свої погодження. Суд виходив одночасно також і з того, як це вбачається із змісту рішення, що особи, права яких, зміщенням земельної ділянки в координатах і частковим накладенням на сусідню земельну ділянку, порушуються, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_7, інші суміжні землекористувачі, про порушення їх прав не заявляють.

Із змісту судового рішення також вбачається, що суд відмовляючи у задоволенні позову виходив також із того, що за встановлених обставин відповідач не позбавлений права захисту своїх інтересів у правовідносинах які виникли між сторонами в межах положень статті 120 ЗК України, оскільки ОСОБА_8 розпорядилась належними їй земельними ділянками правомірно, відповідно до чинного законодавства, яке діяло на час укладення правочину по даруванню земельних ділянок.

Такі висновки суду по суті є правильними та ґрунтуються на правильно встановлених обставинах справи.

Доводів про порушення судом норм матеріального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Посилання у апеляційній скарзі на окремі неправильні висновки суду, зокрема щодо підтвердження позивачем права на ? частку будинку який розташований на спірній земельній ділянці по вул. Коцюбинського, 86, в смт Томашпіль, Вінницької області, не спростовують правильне по суті рішення суду, яке за положенням частини 2 статті 308 ЦПК України скасованим бути не може через те, що по суті своїй воно є правильним.

З доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зробив не відповідні висновки обставинам справи, а саме в частині того, що ОСОБА_6 належним чином не підтвердила своє право власності на частку будинку, який знаходиться по вул. Коцюбинського, 86 в смт Томашпіль, Вінницької області, апеляційний суд погоджується, оскільки цей висновок не ґрунтується на встановлених обставинах справи і є помилковим, оскільки з матеріалів справи безспірно встановлено, і це не оспорюється відповідачем у справі, що ОСОБА_6 є власником 49/100 часток житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: вулиця Коцюбинського, 84 в смт Томашпіль, Томашпільського району, Вінницької області і цей будинок раніше за адресатом відповідав номеру 86, що не оспорюється сторонами. Цей факт є безспірним і доведенню не підлягає.

Суд першої інстанції дійшов такого висновку через те, що при реєстрації будинку допущено помилку (описку), як це вбачається із виписки з реєстру права власності на нерухоме майно, де замість вулиці Коцюбинського, 86 в вказана вулиця Космонавтів.

Суд не при цьому не урахував того, що правовою підставою набуття права власності є цивільно - правові угоди чи рішення суду, а державна реєстрація права власності, реєстрація нерухомого майна є похідним.

Проте, така помилка не спростовує первинний документ про право власності на підставі якого проводиться реєстрація, а в даному випадку такими є договір дарування від 8 квітня 2004 року та рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 березня 2015 року про поділ майна в натурі житлового будинку.

Разом із тим, зазначений висновок суду не спростовує інший висновок суду, який є правильним по суті.

Слід погодитись також і з доводами апеляційної скарги про те, що неподання суду для огляду у судовому засіданні судового рішення від 4 березня 2015 року у справі №146/980/14-ц за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями (домоволодіння), що є у спільній частковій власності, не може бути підставою для відмови у задоволенні заявленого позову у цій справі, оскільки зі змісту рішення та з матеріалів справи вбачається, що вказана справа досліджувалась у судовому засіданні, у зв'язку із чим є можливість дійти правильних висновків по справі з обставин пов'язаних із правом власності на зазначений житловий будинок.

Зазначені порушення норм процесуального права допущені судом при вирішенні справи не є такими, що дають правові підстави для скасування оскаржуваного рішення, оскільки, як зазначено вище, оскаржуване рішення суду по суті є правильним.

Відповідно до положення частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права які призвели до неправильного вирішення справи, оскільки колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду по суті є правильним.

Посилання у апеляційній скарзі на обставини, через які в силу положення частини 1 статті 203 ЦК України та частини 1 статті 215 цього Кодексу є підстави для недійсності правочину, не дають підстав апеляційному суду для перегляду цієї справи саме в цих межах правових підстав, а саме про визнання недійсним договору, оскільки такі позовні вимоги з цих правових підстав позивачем не заявлялись і судом першої інстанції не вирішувались.

Відповідно до положення частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як видно із змісту позовної заяви та інших матеріалів справи, позовних вимог щодо визнання недійсним договору дарування із зазначених у апеляційній скарзі правових підстав (в силу положення частини 1 статті 203 ЦК України та частини 1 статті 215 цього Кодексу), позивачем не заявлялось, а судом першої інстанції відповідно не вирішувалось. Через це у апеляційного суду немає процесуальних повноважень розгляду цієї справи по перегляду оскаржуваного рішення саме у цих зазначених апелянтом правових процесуальних межах.

Виходячи із цього у межах апеляційного розгляду немає процесуальних підстав для надання правової оцінки спірним договорам дарування земельних ділянок в аспекті їх відповідності положенням статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, що не позбавляє позивача у справі права заявляти відповідні вимоги в суд, якщо він вважає саме такий спосіб захисту правильним.

Отже, рішення суду є по суті правильним, а тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук