Ухвала

від 20.10.2016 по справі 902/759/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"20" жовтня 2016 р. Справа № 902/759/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" (вул. Промислова, 10, м. Житомир 10019)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БЕНЕДИКТ" (Хмельницьке шосе, буд. 2, кім. 104, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 11 933,44 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача : не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат силікатних виробів" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БЕНЕДИКТ" заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 11 933,44 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що Публічним акціонерним товариством "Житомирський комбінат силікатних виробів" на підставі видаткових накладних від 07 серпня 2014 р. №-000001941, від 08 серпня 2014р. №-000001959, від 11 серпня 2014р. №-000001970, від 12 серпня 2014р. №-000001990, від 13 серпня 2014р. №-000002004, від 14 серпня 2014р. №-000002018, від 15 серпня 2014р. №-000002029, від 22 серпня 2014р. №-000002112, від 22 серпня 2014р. №-000002108 поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "БЕНЕДИКТ" товар на загальну суму 93597,70грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 81 664,26грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 11 933,44грн..

Ухвалою суду від 05.09.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/759/16 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2016 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. розгляд справи відкладено на 20.10.2016р. у зв'язку з неявкою учасників процесу та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

19.10.2016р. від представника позивача надійшла заява вих.№685 від 13.10.2016р., в якій зазначено, що відповідачем 14.09.2016р. сплачено суму основного боргу в розмірі 11 933,44грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача судові витрати.

Розглянувши дану заяву, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 14.09.2016 року відповідачем перераховано на рахунок позивача 11 933,44 грн., чим погашено заборгованість за даним позовом. Факт погашення відповідачем заборгованості підтверджується банківською випискою від 14.09.2016р. на суму 11 933,44грн..

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення боргу в сумі 11 933,44 грн., а тому провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Окрім основного боргу позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1378,00 грн. та понесені ним витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 000 грн..

Згідно ч.3 ст.80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

З врахуванням того, що спір доведено до суду з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача згідно приписів ч.2 ст.49 ГПК України.

Що стосується витрат на послуги адвоката, суд зважає на наступне.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст.4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 підтверджуються договором про надання правової допомоги від 22.07.2016р..

Згідно з предметом договору замовник (ПАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів") доручає адвокату, а адвокат бере на себе зобов'язання по наданню замовнику за плату правової допомоги, пов'язаної з правовим аналізом документів, наданням юридичних консультацій, підготовкою претензій, позовної заяви та інших документів та подання їх до Господарського суду Вінницької області стосовно стягнення заборгованості відносно боржника замовника - ТОВ «БЕНЕДИКТ», та представництвом замовника в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.5.1. договору вартість послуг (гонорар) адвоката за договором становить 1000 ( одна тисяча) грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення №СК-0007362 від 22 липня 2016р. позивач перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1000,00грн. за послуги згідно рахунку-фактури №405 від 22.07.2016р..

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №523 від 12.08.2010р., виданого на підставі рішення Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.08.2010р. №8 на ім'я ОСОБА_1.

Пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів , пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано договір про надання правової дороги на представництво його інтересів в суді, підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, зважаючи на наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі рахунку-фактури, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених позивачем судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги предмет позовних вимог, співрозмірність його із розміром адвокатських витрат, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн..

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, п.п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Торговий дім В«БЕНЕДИКТВ» (Хмельницьке шосе, буд.2, кімн.104, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 37536801) на користь Публічного акціонерного товариства «Житомирський комбінат силікатних виробів» (вул. Промислова, буд. 10, м. Житомир, 10019, код ЄДРПОУ 00290676) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору та 1000 (одна тисячу) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ.

4. Копію ухвали направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Промислова, 10Юм. Житомир 10019)

3 - відповідачу (Хмельницьке шосе, буд. 2, кім. 104, м. Вінниця, 21036)