Рішення

від 20.10.2016 по справі 904/8822/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.16р. Справа № 904/8822/16 За позовом: Приватного підприємства "АСД-Інвест", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром", с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області

Про стягнення заборгованості у розмірі 97442,24 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.09.2016 року №26-09, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АСД-Інвест" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" заборгованість у розмірі 49680,00 грн., 3% річних у розмірі 4135,00 грн., та індекс інфляції у розмірі 43626,34 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору поставки №ДГ-51 від 01.03.2012 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на загальну суму 97442,24 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином , що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримане відповідачем 14.10.2016 року .

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою позивача. Суд вважає, що матеріалів справи достатньо для прийняття рішення. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

В судовому засіданні 20.10.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2012 року між Приватним підприємством "АСД-Інвест" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медпром" (покупець) було укладеного договір поставки №ДГ-51, відповідно до п.1.1 якого постачальник передає згідно замовлення покупця та у його власність зварювальні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Найменування товару, комплектність, кількість, ціна вказуються у протоколах погодження ціни, якими сторони визнають видаткові накладні на відпуск-одержання Товару (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору загальна сума договору представляє собою сукупність сум окремих операцій поставок товару, що були проведені сторонами протягом строку дії даного Договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору передача товару здійснюється постачальником протягом терміну дії даного договору окремими, узгодженими з покупцем товарними партіями. Кожна партія товару формується постачальником виходячи з замовлення покупця щодо кількості, ціни та асортименту товару і вказується в видатковій накладній, яка підписується представниками сторін при передачі товару та засвідчує факт узгодження сторонами кількості товару, його асортимент і ціну.

Згідно з п.4.1 договору ціна товару кожної поставки узгоджується сторонами окремо та зазначається в рахунку - фактури та накладній на відвантаження товару, що є підставою для сплати покупцем вартості отриманого товару. Покупець здійснює 100% передоплату вартості замовленого товару протягом 2 (двох) днів після отримання рахунку-фактури. У випадку передачі товару покупцю без отримання 100% передоплати, покупець зобов'язується сплатити постачальнику вартість отриманого товару протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання товару, що підтверджується підписаною видатковою накладною. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою виконання грошових зобов'язань є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Договір вступає в дію з дня підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012 року. Якщо за 5 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення дії договору то договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п.п. 8.1, 8.2 договору).

Матеріалами справи підтверджується що позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 49680,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0002447 від 28.10.2013 року на суму 5230,27 грн., №РН-0002497 від 08.11.2013 року на суму 12729,12 грн., №РН-002574 від 13.11.2013 року на суму 14138,71 грн., №РН-0002583 від 14.11.2013 року на суму 3801,60 грн., №РН-0002592 від 15.11.2013 року на суму 4169,64 грн., №РН-0002603 від 20.11.2013 року на суму 9611,56 грн. Щодо видаткової накладної №РН-0002603 від 20.11.2013 року на суму 9611,56 грн., яку позивачем надано у сканованій копії, позивач підтверджує здійснення даної поставки наданими у справу податковими накладними, які зареєстровані ДПІ ГУ Міндоходів. Також позивачем подані пояснення, у яких вказує на те, що відповідачем дійсно отримувався поставлений товар, оскільки останнім зареєстровано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2013 року за номером реєстрації в Криворізької Центральної ОДПІ №9082164320 від 19.12.2013 року, а також відповідачем включено дану накладну у податковий кредит.

Позивачем надавалися відповідачу рахунки на оплату №СФ-0002447 від 28.10.2013 року на суму 5230,27 грн., №СФ-00024497 від 08.11.2013 року на суму 12729,12 грн., № СФ-0002574 від 13.11.2013 року на суму 14138,71 грн., №СФ-00025583 від 14.11.2013 року на суму 3801,60 грн., №СФ-0002592 від 15.11.2013 року на суму 4169,64 грн., №СФ-0002603 від 20.11.2013 року.

Відповідач, в свою чергу, отриманий товар своєчасно не оплатив, у зв'язку з чим 26.09.2016 року позивач звертався до відповідача із претензією №26-09, відповідно до якої вимагав перерахувати суму заборгованості у розмірі 97442,24 грн. протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної претензії.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання із оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором поставки у розмірі 49680,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

З огляду на умови договору строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 49680,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 49680,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за загальний період з 09.12.2013 року по 03.10.2016 року та індекс інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою нарахування 3% річних було виявлено допущення позивачем помилок щодо визначення початкових періодів нарахування, оскільки позивач нараховує 3% річних в останній день оплати, у той час як прострочка починає свій відлік із наступного дня щодо кожної із накладних. Крім того, позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану зокрема із тим, що у 2016 році 366 днів, а не 365, у зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 4133,55 грн.

Щодо нарахованого індексу інфляції суд зазначає наступне.

Позивачем здійснено розрахунок індексу інфляції з січня 2014 року по жовтень 2016 року у загальному розмірі 43626,34 грн. Суд звертає увагу, що станом на день подання позову індекс інфляції за жовтень ще невідомий, а тому періодом нарахування є січень 2014 року - вересень 2016 року.

За розрахунком суду у даному періоді (по кожній накладній окремо) розмір індексу інфляції є більшим, ніж заявлено позивачем, що є його правом, а тому вимога про стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 43626,34 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном В«власністьВ» розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 97439,89 грн., з яких 49680,00 грн. - основний борг, 4133,55 грн. - 3% річних, 43626,34 грн. - індекс інфляції.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1461,64 грн., у той час, як 1,5 % ціни позову складає 1461,63 грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 0,01 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Судовий збір у розмірі 1461,63 грн. підлягає розподілу між сторонами.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1461,59 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" (53032, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, майданчик 1, ідентифікаційний код 32627092) на користь Приватного підприємства "АСД-Інвест" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 15, ідентифікаційний код 30735014) заборгованість у розмірі 49680,00 грн., 3% річних у розмірі 4133,55 грн., індекс інфляції у розмірі 43626,34 грн., та судовий збір у розмірі 1461,59 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 24.10.2016 року.

Суддя О.М. Крижний