Рішення

від 18.10.2016 по справі 906/910/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" жовтня 2016 р. Справа № 906/910/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довір. № 90/2014 від 24.04.2014;

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівська взуттєва фабрика" (Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка)

про стягнення 7550,40 грн

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 7550,40 грн за договором про закупівлю взуття різного, крім спортивного, захисного та ортопедичного (черевики з високими берцями утеплені) № 337 Ю від 07.10.2015.

В засідання суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав клопотання для долучення до матеріалів справи копію додатку № 2 до договору № 337 Ю від 07.10.2015 (а. с. 56, 57).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Копія ухвали суду від 27.09.2016, направлена відповідачу на адресу вказану у позовній заяві, повернулася до суду 12.10.2016 з відміткою поштового відділення: "За зазначеною адресою не існує" (а. с. 53 - 55).

Абзацом 1 пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачу за належною адресою, однак повернуто підприємством зв'язку до суду без вручення адресату, зважаючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2015 між Міністерством внутрішніх справ України (покупець/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Баранівська взуттєва фабрика" (постачальник/відповідач) був укладений договір № 337 Ю про закупівлю взуття різного, крім спортивного, захисного та ортопедичного (черевики з високими берцями утеплені) (а. с. 6 - 8), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язався у 2015 році поставити покупцю черевики з високими берцями утеплені (код згідно з ДКПП: 15.20.1 - взуття різне, крім спортивного, захисного та ортопедичного), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених договором.

У відповідності до п. 1.2 договору, між сторонами були підписані два додатки до договору, а саме: додаток № 1 - Специфікація товару (назва товару - черевики з високими берцями утеплені, кількістю пар поставки 5000 штук за ціною 780,00 грн кожна, загальною вартістю 3900000,00 грн) (а. с. 8 зі звороту), та додаток № 2 - Розміри товару (а. с. 12).

Умовами договору (пункти 5.1, 5.2) сторони погодили, що постачальник зобов'язується здійснити поставку товару в термін до 15.10.2015 за адресою одержувача покупця: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28. Датою поставки товару вважається дата прийняття його одержувачем покупця відповідно до видаткової (видаткових) накладних постачальника та оформлення, у встановленому чинним законодавством порядку, акту на прийом матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України.

Згідно з пунктів 4.1 та 4.2 договору, розрахунки за товар проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення розрахунків є оформлений акт на прийом матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України, а також пред'явлений постачальником рахунок на оплату товару та накладна.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 337 Ю від 07.10.2015 та у терміни, що вказані в п. 5.1 договору, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято та оплачено 2580 пар взуття, доказом чого є рахунки-фактури, видаткові накладні, посвідчення, акти огляду, акти приймання матеріальних цінностей та платіжні доручення на загальну суму 2012400,00 грн (а. с. 13 - 32).

Інша частина товару у кількості 2420 пар взуття була поставлена позивачу з затримкою в часі на чотири дні, а саме 19.10.2015, доказом чого є складені на підтвердження проведення вказаної господарської операції документи (а. с. 33 - 36). 03.11.2015 позивачем було проведено оплату за отриманий товар в сумі 1887600,00 грн (а. с. 37).

Таким чином загальна кількість поставленого відповідачем згідно умов договору № 337 Ю від 07.10.2015 товару склала - 5000 штук (2580 + 2420), а сума оплаченого позивачем товару - 3900000,00 грн (2012400 +1887600).

Судом встановлено, що оскільки при поставці товару у кількості 2420 штук відповідачем було порушено строки виконання договірного зобов'язання, 04.04.2016 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію про сплату штрафних санкцій на суму 7550,40 грн (а. с. 38 - 40).

З долучених до справи документів вбачається, що претензія була не вручена відповідачу та повернута позивачу з причин зазначених відділенням зв'язку на повідомленні про невручення кореспонденції, а саме: "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 41).

Неможливість досудового врегулювання спору мирним шляхом стала приводом для звернення позивача до суду з позовом про стягнення нарахованих відповідачу штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання з поставки товару в примусовому порядку.

Слід вказати, що право сторони на стягнення штрафних санкцій у зв'язку з порушенням контрагентом виконання договірного зобов'язання передбачене статтями 610 та 611 ЦК України, згідно з якими у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору № 337 Ю від 07.10.2015 (пп. 6.3.1 п. 6.3) сторони погодили обов'язок постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

За порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки товару, сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 % від вартості товару, яка стягується з постачальника у разі допущення прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Так, згідно з розрахунком позивача (а. с. 4), останній нарахував до стягнення з відповідача 7550,40 грн пені за період з 16.10.2015 по 19.10.2015.

Перевіривши розрахунок пені, виходячи з вказаного позивачем періоду нарахування, суд вважає вимогу про її стягнення у заявленій сумі обґрунтованою та такою, що відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами довів факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару у строки, обумовлені п. 5.1 договору, звідси суд дійшов висновку про законність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 7550,40 грн штрафних санкцій.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівська взуттєва фабрика" (12700, Житомирська обл., Баранівський район, м. Баранівка, вул. Кірова, будинок 7, код ЄДРПОУ 38042513) на користь Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684) 7550,40 грн штрафних санкцій та 1378,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.10.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек. з пов.

3 - відповідачу - рек. з повід.