Рішення

від 11.10.2016 по справі 908/1954/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Справа № 908/1954/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника відповідача Яша П. К., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом асоціації підприємств "Співдружність" (ідентифікаційний код 22629483) до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" (ідентифікаційний код 25480811) про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення пені в сумі 20 429 грн 14 коп., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

АП "Співдружність" звернулась до господарського суду Запорізької області із позовом до ТОВ "ВВК" про зобов`язання виконати умови договору поставки від 12 травня 2015 р. № 1 щодо поставки продукції ПЗ РСИ-12К (4АН2) в кількості 1900 тон, вартістю 57 000 грн та стягнення пені в сумі 20 429 грн 14 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки, зокрема, щодо поставки визначеної специфікацією № 2 від 27 липня 2015 р. продукції. У зв`язку із невиконанням зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01 вересня 2015 р. по 30 червня 2016 р. на загальну суму 20 429 грн 14 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27 липня 2016 р. позовні матеріали були передані за територіальною підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області.

05 серпня 2016 р., господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 908/1954/16, до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучив Військову частину А-1201 Міністерства оборони України, розгляд справи призначив на 08 вересня 2016 р.

08 вересня 2016 р., розгляд справи суд відклав на 27 вересня 2016 р.

27 вересня 2016 р., строк розгляду спору суд продовжив на 15 днів, а розгляд справи відклав на 11 жовтня 2016 р.

10 жовтня 2016 р., до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає, так як вважає, що у відповідача відсутній обов`язок щодо поставки визначеного специфікацією № 2 від 27 липня 2015 р. товару, оскільки строк дії укладеного між сторонами договору поставки закінчився 01 вересня 2015 р. Крім того, позивач тривалий час не оплачував отриману від відповідача продукцію за специфікацією № 1 від 03 липня 2015 р.

Представник позивача в жодне судове засідання не з`явився, однак позивач неодноразово надсилав суду заяви про розгляд справи без участі його представника.

Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, проте 26 вересня 2016 р. до канцелярії суду від третьої особи надішли письмові пояснення по суті спору та заява про розгляд справи без участі представника третьої особи. Як вбачається із змісту поданих пояснень, третя особа позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

За наведених обставин, керуючись положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положеннями ст. 69 ГПК України про строки вирішення спорів господарським судом, подальше відкладення розгляду справи суд визнав неможливим і, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України, розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

12 травня 2015 р., між АП "Співдружність" (покупець) та ТОВ "ВВК" (постачальник) був укладений договір поставки № 1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у встановлений цим Договором строк передати у власність покупця товар - ПЗ РСИ-12К (4АН2), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити вартість товару (найменування та його кількість визначаються відповідними специфікаціями, що є додатками до цього Договору).

Специфікації № 1 та № 2 були підписані сторонами 03 та 27 липня 2015 р. відповідно.

Згідно з розділом 2 Договору, поставка товару здійснюється в строки, визначені в договорі з оформленням акту прийому-передачі майна, що підписується представниками сторін. Постачальник вважається таким, що виконав договірні зобов`язання у разі постачання продукції у кількості та в терміни, визначені у Договорі.

Як передбачено в розділі 3 Договору, оплата за товар здійснюється покупцем на підставі отриманого від постачальника відповідного рахунку після набуття чинності даного договору. Ціна однієї тони товару складає 30 грн. Датою здійснення оплати покупцем вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.3 Договору, сторона, що прострочила виконання зобов`язання за цим Договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов`язання.

Згідно з розділом 7 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 01 вересня 2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

28 липня 2015 р., на виконання своїх зобов`язань відповідач поставив позивачу визначену у специфікації № 1 продукцію, яку останній оплатив лише 08 квітня 2016 р.

09 вересня 2016 р., 11 квітня та 12 травня 2016 р., позивач надсилав відповідачу претензії із вимогами про поставки продукції, що була визначена у специфікації № 2, однак зазначені претензії були залишені відповідачем без реагування.

Отже, предметом даного спору є вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки та стягнення з відповідача пені у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однією із підстав припинення зобов`язання є домовленість сторін (ст. 604 ЦК України). Також відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється на підставах встановлених договором. На підставі аналізу вищевикладених приписів законодавства можна дійти висновку, що зобов`язання припиняється внаслідок припинення строку дії договору, так як це є різновидом домовленості сторін, яка зафіксована, зокрема, в умовах угоди.

Крім того, згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як передбачено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 5 ст. 692 ЦК України, якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Строк дії договору сторонами чітко визначений у п. 7.1 Договору. Відповідно до цього пункту, договір діє до 01 вересня 2015 р.

Разом з тим, ні в договорі, ні у специфікаціях строків здійснення поставки сторони не визначили.

При цьому, на момент припинення дії договору позивач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати товару, отриманого від відповідача за специфікацією № 1, а вимоги про поставку визначеної договором продукції позивач направляв відповідачу вже після закінчення строку дії договору. Крім того, зазначений у специфікації товар № позивач не оплачув.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача в межах строку дії договору із вимогою поставити визначену специфікацією № 2 продукцію, а також доказів оплати такої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язком для неї.

Таким чином, правові підстави для здійснення відповідачем поставки позивачу продукції ПЗ РСИ-12К (4АН2) відсутні, відтак у вимогах позивача про зобов`язання відповідача здійснити поставку продукції ПЗ РСИ-12К (4АН2) в кількості 1900 тон, вартістю 57 000 грн та стягнення пені в сумі 20 429 грн 14 коп. суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 49 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

у позові асоціації підприємств "Співдружність" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення пені в сумі 20 429 грн 14 коп. - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 17.10.16