Рішення

від 11.10.2016 по справі 910/16244/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016Справа №910/16244/16

За позовомПриватного підприємства "БК "Білдінг 2007"; До Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум"; Прозобов'язання вчинити дії Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Ястремський О.Я., представник за довіреністю від 29.08.2016; Від відповідача: Кіндер В.А., представник за довіреністю від 01.06.2016 № 10/00-74;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "БК "Білдінг 2007" звернулося до суду з позовом, яким просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" вчинити певні дії, а сам:

- перевести на рахунок банку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податкового зобов'язання у розмірі 99 036,00 грн., що виникло у відповідача внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні від 15.04.2016;

- скласти податкові накладні на суми 6 932,52 грн. та 92 103,48 грн. на покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні від 15.04.2016 - Приватне підприємство "БК "Білдінг 2007" в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи;

- зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з зазначенням всіх обов'язкових реквізитів згідно з податковим законодавством за наслідками виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого від 15.04.2016.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16244/16 від 06.09.2016, яку призначено до розгляду на 27.09.2016.

Відповідно до ухвали від 27.09.2016 розгляд справи було відкладено на 11.10.2016 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

11.10.2016 під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на невиконання відповідачем вимог податкового законодавства через бездіяльність щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за наслідками документального оформлення сторонами купівлі-продажу майна. Така бездіяльність відповідача, за твердженнями позивача, порушує прав Приватного підприємства "БК "Білдінг 2007" на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи на безпідставність позовних вимог і неправильність застосування позивачем законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Правлінням Національного банку України 13.06.2014 року винесено постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" № 355, строк якої в установленому законодавством порядку продовжено до 15.06.2018.

31.03.2016 за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) в електронному вигляді Приватне підприємство "БК "Білдінг 2007" було визнане переможцем торгів з реалізації вбудованого приміщення банку з офісною технікою та меблями за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 78 за ціною 598 473,60 грн., що підтверджується протоколом № 1321АТ/16, складеним організатором торгів (аукціону) Товарною біржею "Центральна універсальна товарна біржа".

15.04.2016 Приватне підприємство "БК "Білдінг 2007" і Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні, за умовами якого відповідач (продавець) зобов'язався продати, тобто, передати у власність, а покупець - купити , тобто, прийняти у власність вбудоване приміщення банку, загальною площею 51,0 кв м, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Троїцька, 78 і сплатити за нього в повному обсязі грошову суму за ціно, встановленою за результатами торгів на аукціоні, який відбувся 31.03.2016 у формі електронних торгів на веб-сайті Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа".

У розділі 3 вказаного договору сторони погодили ціну продажу та порядок розрахунків, а саме:

- згідно з протоколом № 1321АТ/16 проведення відкритих торгів (аукціону) в електронному вигляді від 31.03.2016, приміщення відчужується за ціною, що становить 594 216,00 грн., в тому числі 99 036,00 грн. податку на додану вартість (п. 3.1);

- згідно з довідкою продавця № 3457/1.1 від 14.04.2016 розрахунок за придбане на аукціоні приміщення здійснений покупцем шляхом перерахування виключно грошових коштів у національній валюті України в наступному порядку: грошові кошти в сумі 552 620,88 грн., в тому числі 92 103,48 грн. податку на додану вартість перераховані покупцем на рахунок продавця № 32078103601026 Національному банку України (код банку 300001) до підписання цього договору; грошові кошти в сумі 41 595,12 грн., в тому числі 6 932,52 грн. податку на додану вартість були перераховані продавцю організатором аукціону як частина гарантійного внеску покупця у строк, визначений протоколом;

- підписанням цього договору сторони засвідчують, що розрахунок за ним здійснений виключно грошовими коштами і кошти отримані продавцем у повному обсязі до підписання договору.

Факт проведення сторонами розрахунків за договором та виконання продавцем обов'язку з передачі покупцеві придбаного об'єкту нерухомості в ході розгляду справи уповноваженими представниками сторін підтверджено.

У позовній заяві зазначено, що відповідно до Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16.10.2014 № 569 у відповідача як продавця товару виник обов'язок по включенню суми податку на додану вартість до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період та реєстрації податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в указаному реєстрі у зв'язку з недостатністю коштів на спеціальному рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у зв'язку з чим Приватне підприємство "БК "Білдінг 2007" позбавлене можливості на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

До позовної заяви позивачем приєднано лист від 10.05.2016 № 15 на ім'я відповідача, в якому просить невідкладно провести до бюджету чи/або на спеціальний рахунок суми податкового зобов'язання, що виникло у Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" внаслідок продажу нерухомого майна, включивши суму податку на додану вартість (99 036,00 грн.) до суми податкових зобов'язань банку за відповідний звітний період та провести реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доказів направлення відповідачеві описаного листа або ж його вручення під розписку суду подано не було.

При цьому, позивач стверджує, що отримав від банку відповідь на своє звернення, а саме: лист від 23.06.2016, де Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" вказує на відсутність можливості надати Приватному підприємству "БК "Білдінг 2007" належним чином оформлені і зареєстровані податкові накладні відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України через недостатність коштів на спеціальному рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а від органів фіскальної служби надходять квитанції з відмовою у реєстрації податкових накладних.

Доказів отримання листа банку від 23.06.2016, на який посилається позивач у позовній заяві суду подано не було, так само як і примірника такого листа.

Позивач, посилаючись на п. 36.1 ст. 36, п. 198 ст. 198, п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, робить висновок про те, що відмова відповідача у видачі податкової накладної, складеної в електронній формі та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправною та такою, що порушує права Приватному підприємству "БК "Білдінг 2007".

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що банк з дотриманням вимог податкового законодавства та Порядку на дату виникнення податкових зобов'язань склав податкові накладні в електронній формі з дотриманням умов щодо їх реєстрації та відправив їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, одна у реєстрації було відмовлено через те, що сума податку на додану вартість в податковій накладній перевищує суму ліміту на рахунках продавця.

Аналізуючи п. 201-1 ст. 200-1 Податкового кодексу України, відповідач робить висновок про те, що грошові кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є коштами обмеженого використання і спрямовуються на погашення податкового боргу або погашення податкового зобов'язання чи повернення платнику виключно в розмірі, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку за умови відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань.

Крім того, банк посилається на перебування у ліквідаційній процедурі і вважає, що положення Податкового кодексу України виключають можливість повного повернення грошових коштів та збереження ліквідаційної маси банку, що суперечить приписам спеціального нормативного акту - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які передбачають звільнення від сплати податкових зобов'язань з метою захисту прав і законних інтересів банку, що знаходиться в ліквідації.

Вивчивши правові позиції сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог зважаючи на таке.

Так, у п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України закріплено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абз. 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Суд зважає на наведені положення законодавства та враховує описані у відзиві на позовну заяву пояснення відповідача, проте зауважує, що норми законодавства, на які посилається позивач, обґрунтовуючи і мотивуючи свої позовні вимоги, регулюють податкові процедури, порядок спати податку, документального та електронного оформлення такого справляння, тобто, стосуються публічно-правових відносин, що виникають між платником податку і державою, яка, в особі уповноважених органів, виступає по відношенню до платника суб'єктом владних повноважень.

Так, у ст. 1 Податкового кодексу України чітко закріплено, що цей кодифікований акт регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вказувалося вище, позивач будує свою правову позицію на порушенні відповідачем вимог Податкового кодексу України та Порядку, який є підзаконним актом в галузі податкового законодавства.

Звертаючи до суду з даним позовом позивач, фактично просить господарський суд зобов'язати дотриматись відповідача податкової дисципліни, проте господарський суд не є суб'єктом чи органом такого контролю, незважаючи на те, що спірні питання між сторонами виникли внаслідок укладення договору купівлі-продажу, правове регулювання якого здійснюється Цивільним та Господарським кодексами України.

Згідно з ч. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується , якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У межах наданої законодавством компетенції і повноважень судом встановлено, що покупець сплатив продавцеві ціну товару, а продавець (за твердженнями представників сторін) передав покупцеві товар за договором від 15.04.2016.

Тобто, укладений сторонами договір виконано і зобов'язання за ними припинилися.

Дослідивши умови договору від 15.04.2016, суд з'ясував, що він не містить в собі умов щодо порядку і строків сплати податку на додану вартість, відповідності за порушення обов'язку щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо.

У ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Право на отримання податкового кредиту не є особистим немайнові або майновим правом юридичної особи, захист якого регулюється Цивільним та Господарським кодексами України і віднесено до підвідомчості господарського суду.

Отже, суд не вбачає факту порушення чи оспорення відповідачем цивільних прав та інтересів позивача, що не заперечується самим позивачем.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги відхиляються, а судові витрати у справі покладаються на позивача.

При цьому, суд вважає за належне звернути увагу сторін на приписи ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими унормовано, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 32-38 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 18.10.2016 р.