Рішення

від 19.10.2016 по справі 910/18258/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/18258/16

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Класт", м.Хмельницький доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТН Сервіс", м.Київ простягнення 44 600,00 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Рудницька І.В. (довіреність №821 від 01.07.2016р.); від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Класт" (надалі - ТОВ "Класт") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТН Сервіс" (надалі - ТОВ "АТН Сервіс") про стягнення 44 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення домовленостей між сторонами та норм чинного законодавства України не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг по перевезенню вантажу, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 44 600,00 грн.

Ухвалою від 06.10.2016р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/18258/16 та призначено розгляд справи на 19.10.2016р.

19.10.2016р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду від позивача надійшли документи для залучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача, подав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2016р. не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду про порушення провадження по справі від 06.10.2016р. відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 01024, м.Київ, вулиця Богомольця, 7/14, приміщення 182.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи та враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/18258/16.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

16.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТН Сервіс" (надалі - замовник) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класт" (надалі - перевізник) із заявкою на перевезення вантажу №1, відповідно до якої:

Місце завантаження вантажу:

1. Weinerberger Peruwelz Belgium, 7600 Rue de I' Europe 11;

2. Weinerberger nv/sa2e Carabinerslaan 1453620Lanaken Veldvezelt.

Місце вивантеження вантажу:

1. Київ - Східний, Лиски, с.Романков.

Перевозка здійснюється автомобілем: Вольво, державний номер тягача ВХ 8721 АТ, державний номер причепа ВХ 9810 ХХ.

Відповідно до заявки на перевезення вантажу вартість перевезення становить 44 600 грн. та має бути сплачена на безготівковий рахунок не пізніше ніж 30 діб з моменту отримання оригіналів документів.

Вказана заявка на перевезення вантажу підписана та скріплена печатками сторін.

Дослідивши зміст укладеної між позивачем та відповідачем заявки на перевезення вантажу №1 від 16.05.2016р., суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу та підпадає під регулювання статей 908-928 Цивільного кодексу України та статей 307-315 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 307 Господарського кодексу України та статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Судом встановлено, що на виконання заявки на перевезення вантажу №1 від 16.05.2016р., у травні 2016 року позивачем було надано послуги пов'язані з перевезенням вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними №0027278 та №0010782 (арк.справи 34-35).

Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку з перевезення товару.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У заявці на перевезення вантажу №1 від 16.05.2016р. сторони погодили, що вартість послуг з перевезення становить 44 600 грн., розрахунок за надані послуги здійснюються на безготівковий рахунок не пізніше ніж 30 діб з моменту отримання оригіналів документів.

Як встановлено, 31.05.2016р. позивачем направлено на адресу відповідача акт надання послуг №194 МП від 25.05.2016р., рахунок на оплату №194МП від 25.05.2016р., договір №16-05-1 (2 шт.), а також оригінали міжнародних товарно-транспортних накладних №0027278, №0010782.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем отримано вказані документи 03.06.2016р. (арк.справи 40).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги з перевезення вантажу у строк до 03.07.2016р.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за заявкою на перевезення вантажу №1 від 16.05.2016р. зобов'язання не виконав, надані послуги у розмірі 44 600,00 грн. не оплатив.

Позивач листом №294 від 26.07.2016р. звернувся до відповідача з претензією-вимогою перерахувати суму боргу у розмірі 44 600,00 грн. на р/р ТОВ "Класт".

Вказана претензія №294 від 26.07.2016р. залишена відповідачем без виконання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не здійснено оплату наданих послуг з перевезення вантажу у розмірі 44 600,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

За таких обставин, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу у розмірі 44 600,00 грн. та не спростував заявлених позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Класт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТН Сервіс" заборгованості у розмірі 44 600,00 грн. є правомірними та обґрунтованими і задовольняються судом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Класт" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТН Сервіс" (01024, м.Київ, вулиця Богомольця, 7/4, приміщення 182, ЄДРПОУ 37633514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класт" (29025, м.Хмельницький, вулиця Північна, буд.99, ЄДРПОУ 21345080) заборгованість у розмірі 44 600 (сорок чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп.; судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.10.2016р.

Суддя В.В. Князьков