Рішення

від 17.10.2016 по справі 910/15169/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016№910/15169/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15169/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адверт-С», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал», м. Київ,

про стягнення 10 478,40 грн.,

за участю представників:

позивача - Головатенка О.М. (довіреність від 08.07.2016 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адверт-С» (далі - ТОВ «Адверт-С») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» (далі - ТОВ «Інтер-Преміал»): 5 940 грн. боргу, який утворився у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 26.01.2015 №26/01-15ІП (далі - Договір); 3 619,36 грн. пені; 594 грн. штрафу; 100,98 грн. втрат від інфляції та 224,06 грн. 3% річних, а всього 10 478,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2016 порушено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 19.08.2016 і від 19.09.2016 було надіслано на адресу відповідача (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А), зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверти повернення з юридичної адреси відповідача з відмітками відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» та прописом «вибули».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 17.10.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 ТОВ «Адверт-С» (виконавець) і ТОВ «Інтер-Преміал» (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- у порядку та на умовах, зумовлених Договором, виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник - прийняти послуги й оплатити їх (пункт 2.1 Договору);

- ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами й вказується у додатках до Договору або в рахунку-фактурі, який виставляється виконавцем (пункт 4.1 Договору);

- замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг протягом 5 (п'яти) календарних днів кожного місяця, у якому проводиться рекламна кампанія у відповідності з рахунком-фактурою виконавця не залежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури, якщо інший порядок та строки оплати не були обумовлені сторонами у відповідному додатку до Договору (пункт 4.3 Договору);

- для проведення платежів за Договором рахунок-фактури може бути переданий замовнику факсимільним зв'язком, однак виконавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дати передачі факсимільним зв'язком надіслати на адресу замовника оригінал рахунку-фактури (пункт 4.4 Договору);

- замовник зобов'язаний підписати й передати виконавцеві один примірник акта про виконані роботи не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання такого акта від виконавця; при наявності претензій до виконавця замовник зобов'язаний протягом строків для передачі акта про виконані послуги, зазначених в даному пункті Договору, направити письмово виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг і підписання акта; при відсутності обґрунтованої претензії замовника переданої виконавцю в строки для передачі акта про виконані послуги, зазначені в даному пункті Договору, послуги вважаються належним чином наданими, переданими виконавцем і прийнятими замовником; правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання акта, але це не звільняє замовника від підписання отриманого акта про виконані послуги й надіслання його на адресу виконавця; обґрунтовані претензії, заявлені замовником у зв'язку з актом про виконані послуги, підлягають задоволенню протягом 7 (семи) робочих днів (пункт 4.8 Договору);

- у випадку недотримання замовником обумовлених Договором строків здійснення платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати; якщо заборгованість замовника триває більше 30 календарних днів, на вимогу виконавця замовник сплачує штраф у розмірі 10% від вартості такої заборгованості; сплата штрафу не звільняє замовника від сплати боргу (пункт 5.3 Договору);

- документи, письмові повідомлення та/або повідомлення, які повинні бути направлені сторонами один одному за Договором і/або у зв'язку з Договором, за винятком випадків спеціально застережених у Договорі, повинні передаватися поштовим відправленням (рекомендованим листом) за зазначеними у Договорі поштовими реквізитами або здані в канцелярію сторін, або будуть персонально вручатися уповноваженим особам сторін під особистий підпис (пункт 8.1 Договору);

- не дивлячись на умови, зумовлені в пункті 8.1 Договору, для здійснення ділового листування за Договором сторони вправі передавати один одному документи з використанням засобів факсимільного зв'язку; однак надання оригіналів документів, переданих з використанням засобів факсимільного зв'язку, є обов'язковим (пункт 8.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до останнього дня заключного періоду рекламної кампанії, визначеного Договором або адресними програмами, але не більше ніж до 30.04.2015, за умови повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань; якщо одна із сторін письмово не повідомляє іншу сторону про намір розірвати Договір за 30 днів до дати його закінчення, він автоматично пролонгується на наступний календарний рік (пункт 11.1 Договору).

Згідно із частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу у квітні 2015 року послуги з розміщення реклами на загальну суму 12 000 грн., що підтверджується актом надання послуг від 30.04.2015 №75, підписаним уповноваженими представниками ТОВ «Адверт-С» і ТОВ «Інтер-Преміал» та скріпленим печатками названих юридичних осіб.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем було частково оплачено надані позивачем послуги у сумі 6 060 грн.

Позивач претензією від 19.05.2016 №4/19/05 вимагав сплатити 5 940 грн. заборгованості, 3 331,26 грн. пені і 594 грн. штрафу.

Відповідач відповіді на вказану претензіє не надіслав, борг не сплатив.

Таким чином, оскільки відповідач частково сплатив позивачу за надані послуги, то стягненню з відповідача підлягає 5 940 грн. (12 000 грн. - 6 060 грн.) боргу.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 100,98 грн. втрат від інфляції та 224,06 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 100,98 грн. втрат від інфляції та 224,06 грн. 3% річних за такий період з 06.04.2015 (оскільки 05.04.2016 останній день оплати відповідачем послуг за квітень 2015 року) по 08.07.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку), нарахованих на 5 940 грн. боргу.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок сум втрат від інфляції і 3% річних та періодів їх нарахування, та встановлено, що період визначений позивачем вірно.

Проте, суми втрат від інфляції і 3% річних розраховані позивачем неправильно; за перерахунком суду сума втрат від інфляції становить 1 487,15 грн., а 3% річних - 224,58 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції і 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 100,98 грн. втрат від інфляції та 224,06 грн. 3% річних за розрахунком позивача.

Що ж до стягнення 3 619,36 грн. пені, то слід зазначити таке.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з пунктом 5.3 Договору у випадку недотримання замовником обумовлених Договором строків здійснення платежів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 619,36 грн. пені за період з 06.04.2015 по 08.07.2016, нарахованих на суму 5 940 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені та періоди її нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що він неправильний.

Так, позивачем не враховано, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Отже, сума пені за наведений судом період нарахування становить: з 06.04.2015 (оскільки 05.04.2015 останній день оплати відповідачем послуг за квітень 2015 року, нарахованих на 5 940 грн. боргу) по 06.10.2015 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 1 738,06 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 738,06 грн. пені, у решті стягнення суми пені (1 881,30 грн.) слід відмовити.

Крім того, пунктом 5.3 Договору встановлено, що якщо заборгованість замовника триває більше 30 календарних днів, то на вимогу виконавця замовник сплачує штраф у розмірі 10% від вартості такої заборгованості.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок 10% штрафу та встановлено, що ТОВ «Адверт-С» вірно визначено розмір штрафу, тому стягненню з відповідача підлягає 594 грн. штрафу за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6-А; ідентифікаційний код 39218883) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Адверт-С» (03189, м. Київ, вул. Вільямса, буд. 9, корпус 3, кв. 212; ідентифікаційний код 39102955): 5 940 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок) грн. боргу; 100 (сто) грн. 98 коп. втрат від інфляції; 224 (двісті двадцять чотири) грн. 06 коп. 3% річних; 1 738 (одну тисячу сімсот тридцять вісім) грн. 06 коп. пені; 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) грн. штрафу і 1 130 (одну тисячу сто тридцять) грн. 59 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2016.

Суддя О. Марченко