Рішення

від 19.10.2016 по справі 912/3549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 рокуСправа № 912/3549/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3549/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС"

про стягнення 206 831,08 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №99 від 15.08.2016;

від відповідача не був присутнім.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інжиніринг" (надалі - ТОВ "ОСОБА_1 Інжиніринг", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС" (надалі - ТОВ "Верхньоінгульська СЕС", відповідач) 206831,08грн, з яких: 162 750 грн основного боргу за Договором від 15.12.2014 №ГТ-15/12/2014П-47, 33 288,89грн пені, 7 323,75грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 3468,44грн 3% річних з покладенням на відповідача судового збору.

Позов обґрунтовано неповерненням безвідсоткової позики у розмірі 162 750грн ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" всупереч вимогам укладеного між сторонами Договору №ГТ-15/12/2014П-47 від 15.12.2014 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу.

Ухвалою від 29.09.2016 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено о 16год. 00хв. 19.10.2016, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору докази.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не подав відзив не позов, незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, що підтверджується нижчезазначеним.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у пункті 3.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у пункті 3.9.1 вищезазначеної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Поштовий конверт із вкладенням (копія ухвали від 29.09.2016) направлений відповідачу за юридичною адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься Витяг щодо відповідача. Такий поштовий конверт повернутий органом поштового зв'язку із відміткою "Відсутність адресата за вказаною адресою".

У зв'язку із зазначеним розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 між ТОВ "Грінтек Енержи" та ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" (надалі - Позичальник) укладено Договір № ГТ-15/12/2014П-47 про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (надалі - Договір).

У подальшому Додатковою угодою від 08.12.2015 ТОВ "ОСОБА_1 Інжиніринг" та ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" внесли зміни до Договору, змінивши найменування Позикодавця з ТОВ В«Грінтек ЕнержиВ» на ТОВ В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» . Така зміна найменування Позикодавця підтверджується і Статутом ТОВ В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» , у пункті 1.1. якого зазначено, що попереднє найменування ТОВ В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» є ТОВ В«Грінтек ЕнержиВ» . Отже Позикодавцем за Договором стало ТОВ В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» .

Відповідно до пункту 1.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 1 000 000 грн строком до 31 грудня 2015 року, а Позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги на умовах, передбачених даним Договором.

Фінансова допомога надається у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Допускається надання фінансової допомоги частинами (пункт 2.1. Договору).

Повернення фінансової допомоги здійснюється Позичальником шляхом банківського переводу на поточний рахунок Позикодавця грошових коштів у розмірі суми отриманої фінансової допомоги. Позичальник має право повертати отримані грошові кошти частинами (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору Позичальник зобов'язаний повернути всю суму отриманої фінансової допомоги у строк, встановлений в пункті 1.1. Договору. Допускається дострокове повернення фінансової допомоги.

Договір та Додаткова угода до нього підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

На виконання умов Договору Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника 181750грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 11293 від 16.12.2014 на суму 63450грн, № 11352 від 17.12.2014 на суму 35000грн, № 11563 від 27.01.2015 на суму 6000грн, № 11863 від 24.02.2015 на суму 19000грн, № 12074 від 16.03.2015 на суму 1000грн, № 12166 від 23.03.2015 на суму 19000грн, № 12231 від 24.03.2015 на суму 19000грн, № 12424 від 15.04.2015 на суму 300грн, № 12568 від 23.04.2015 на суму 18500грн, № 12616 від 30.04.2015 на суму 500грн.

Водночас Позичальник повернув лише частину отриманих коштів у розмірі 19000грн, що підтверджується випискою по рахунку Позикодавця за 31.05.2015.

14.01.2016 Генеральним директором ТОВ В«Верхньоінгульська СЕСВ» отримано від ТОВ В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» лист № 19 від 14.01.2016, у якому Позикодавець вимагав повернення залишку боргу в розмірі 162 750грн (а.с. 45-47), проте доказів відповіді на такий лист чи то сплати вказаної у листі заборгованості матеріали справи не містять.

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості за Договором у розмірі 162 750грн позивач і звернувся до господарського суду із даним позовом.

Розглядаючи даний спір господарський суд враховує такі положення законодавства.

Господарський кодекс України визначає, що підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір, який укладається та виконується за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом України (статті 174, 179, 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором визнається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором частково, повернув суму поворотної фінансової допомоги лише в розмірі 19 000грн, доказів повернення ТОВ "ОСОБА_1 Інжиніринг" суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) в розмірі 162750грн господарському суду сторонами не подано.

Таким чином, враховуючи, що факт невиконання ТОВ В«Верхньоінгульська СЕСВ» свого обов'язку з повернення безвідсоткової фінансової допомоги (позики) підтверджується матеріалами справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ "ОСОБА_1 Інжиніринг" в частині стягнення основного боргу з ТОВ В«Верхньоінгульська СЕСВ» у розмірі 162 750,00 грн.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 7 323,75грн втрат від інфляції та 3 468,44грн 3 % річних.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 1.1., 31.2. Договору фінансова допомога повинна бути повернута Позичальником у строк до 31.12.2015, тому правомірним є нарахування з 01.01.2016 інфляційних втрат та 3% річних на суму неповернутої фінансової допомоги.

Перевіривши розрахунки позивача господарський суд дійшов висновку щодо їх правильності, а тому позов в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 468,44грн та інфляційних втрат у розмірі 7 323,75грн підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 33 288,89грн пені.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору сторони домовились, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного Договору, винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному діючим законодавством України, за порушення строків повернення фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми боргу.

Здійснюючи розрахунок, позивач врахував всі зазначені положення законодавства і Договору та нарахував пеню на несплачену суму боргу в розмірі 162750грн за період 01.01.2016 - 30.06.2016, сума такої пені склала 33288,89 грн. У зв'язку з викладеним позов в частині стягнення пені є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене позов ТОВ В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» до ТОВ В«Верхньоінгульська СЕСВ» про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені є обґрунтованим, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Верхньоінгульська СЕСВ» (28600, Кіровоградська обл., Устинівський р-н, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 10, ідентифікаційний код 38411435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ІнжинірингВ» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, к. 606) 162 750 грн основного. боргу, 33 288,89 грн пені, 7 323,75 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 3468,44 грн 3% річних та 3 102,47 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 24.10.2016

Суддя Є. М. Наливайко