Рішення

від 11.10.2016 по справі 914/2455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016р. Справа№ 914/2455/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті ОСОБА_1», м. Львів

до відповідача: Громадської організації «Львівська обласна шахова федерація», м. Львів

про: стягнення 89586,32 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 07.09.2016 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 11.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті ОСОБА_1» до Громадської організації «Львівська обласна шахова федерація» про стягнення 89586,32 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 26.09.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Угодою про надання послуг №04/16 від 29.02.2016 р. та Угодою про надання послуг №06-к/16 від 16.03.2016 р. щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

11.10.2016 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву вх.№4887/16 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 85000,00 грн. (платіжні доручення № 15 від 28.09.2016 р. на суму 50000,00 грн. та №19 від 28.09.2016 р. на суму 35000,00 грн.) позивач просить суд зменшити позовні вимоги на суму основного боргу та стягнути з відповідача 4586,32 грн. 3 % річних та інфляційних нарахувань. Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що остання є по суті заявою про відмову від позову в частині стягнення 85000,00 грн. основного боргу, та приймається судом.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та з урахуванням прийнятої судом заяви про відмову від позову в частині стягнення 85000,00 грн. основного боргу.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 26.09.2015 року не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29.02.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті ОСОБА_1» (Готель) та Громадською організацією «Львівська обласна шахова федерація» (ОСОБА_3) укладено Угоду про надання послуг №04/16 (Угода1), відповідно до п.1.1. якої ця угода регулює відносини сторін в рамках наданих Готелем ОСОБА_3 послуг з організації фуршету (кейтерінг), що відбудеться 01 березня 2016 року в Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької, в рамках Церемонії відкриття Чемпіонату світу з шахів серед жінок на умовах погоджених у цій Угоді, та згідно затвердженого ОСОБА_3 меню, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток№1).

Згідно з п.1.3. Угоди1 вартість послуг наданих на умовах даного Договору становить 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Додатком №1 до Угоди1 затверджено Кошторис послуг з організації фуршету.

Послуги за Угодою1 надані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується підписаним між Готелем та ОСОБА_3 виконаних робіт №1 від 02.03.2016 р. на суму 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.2. Угоди1 ОСОБА_3 зобов'язався перерахувати Готелю вартість наданих послуг не пізніше 2 днів з моменту підписання ОСОБА_3 виконаних робіт.

Крім того, 16.03.2016 року між Сторонами було укладено Угоду про надання послуг №06-к/16 (Угода2), відповідно п.1.1. якої ця угода регулює відносини сторін в рамках наданих Готелем ОСОБА_3 послуг з організації фуршету (кейтерінг), що відбудеться 17 березня 2016 року в Львівській галереї мистецтв (ОСОБА_4), в рамках Церемонії закриття Чемпіонату світу з шахів серед жінок на умовах погоджених у цій Угоді, та згідно затвердженого ОСОБА_3 меню, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток№1).

Згідно з п.1.3. Угоди2 вартість послуг наданих на умовах даного Договору становить 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Додатком №1 до Угоди2 затверджено Кошторис послуг з організації фуршету.

Послуги за Угодою2 надані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується підписаним між Готелем та ОСОБА_3 виконаних робіт №1 від 18.03.2016 року на суму 35000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.2. Угоди2 ОСОБА_3 зобов'язався перерахувати Готелю вартість наданих послуг не пізніше 2 днів з моменту підписання ОСОБА_3 виконаних робіт.

З долучених позивачем до заяви (вх.№4887/16 від 11.10.2016 р.) платіжних доручень № 15 від 28.09.2016 р. на суму 50000,00 грн. та №19 від 28.09.2016 р. на суму 35000,00 грн. вбачається, що відповідачем погашено суму основного боргу у розмірі 85000,00 грн. у повному обсязі.

З урахуванням прийнятої судом заяви (вх.№4887/16 від 11.10.2016 р.) відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 1270,90 грн. 3 % річних та 3315,42 грн. інфляційних нарахувань.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Угоди про надання послуг №04/16 від 29.02.2016 р. та Угоди про надання послуг №06-к/16 від 16.03.2016 р.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Належне та повне виконання позивачем своїх зобов'язань за Угодою 1 та Угодою2 підтверджене матеріалами справи, зокрема, надання підписаним між Готелем та ОСОБА_3 виконаних робіт №1 від 02.03.2016 р. на суму 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ, а також ОСОБА_3 виконаних робіт №1 від 18.03.2016 року на суму 35000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Угодами щодо оплати вартості наданих Готелем послуг позивач звернувся із позовом до суду.

Погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 85000,00 грн. після звернення позивача із даним позовом до суду підтверджується долученими позивачем до заяви (вх.№4887/16 від 11.10.2016 р.) копіями платіжних доручень № 15 від 28.09.2016 р. на суму 50000,00 грн. та №19 від 28.09.2016 р. на суму 35000,00 грн.

Розглянувши заяву (вх.№4887/16 від 11.10.2016 р.) позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказана заява є по суті заявою про відмову від позову в частині стягнення 85000,00 грн. основного боргу.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на викладене, провадження у справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача 85000,00 основного боргу слід припинити.

Оскільки спір щодо стягнення 85000,00 грн. основного боргу виник з вини відповідача, погашення боргу відбулось після подання позивачем позовної заяви, судовий збір в цій частині слід покласти на відповідача.

Пунктом 3.1. Угоди1 та Угоди2 встановлено, що у випадку порушення взятих на себе зобов'язань Сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням прийнятої судом заяви (вх.№4887/16 від 11.10.2016 р.) позивач просить суд стягнути з відповідача 1270,90 грн. 3 % річних та 3315,42 грн. інфляційних нарахувань.

3 % річних щодо заборгованості за Угодою1 у розмірі 50000,00 грн. нараховані за період з 05.03.2016 р. по 09.09.2016 р. та становлять 774,59 грн. 3 % річних щодо заборгованості за Угодою2 у розмірі 35000,00 грн. нараховані за період з 21.03.2016 р. по 09.09.2016 р. та становлять 496,31 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, здійснивши перерахунок розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що розмір 3 % річних становить: за Угодою1 - 776,71 грн., за Угодою2 - 497,67 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1270,90 грн. 3 % річних підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3315,42 грн. інфляційних нарахувань, то слід зазначити наступне.

Нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено за період з березня 2016 р. по липень 2016 р.

Однак, відповідно до положень п.3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки платежі за Угодами1,2 мали бути здійснені в березні 2016 р. (початок виникнення заборгованості: за Угодою1 - 05 березня 2016 р., за Угодою2 - 21 березня 2016 р.), то нарахування інфляційних втрат слід здійснювати починаючи з квітня 2016 року.

Крім того, відповідно до п.3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних нарахувань за період з квітня 2016 р. по липень 2016 р. (Угода1: (50000*1,035 - 50000) + (50000*1,001-50000)+ (50000*0,998 - 50000) +(50000*0,999-50000)=1650,00 грн.; Угода2: (35000*1,035 - 35000) + (35000*1,001-35000)+ (35000*0,998 - 35000) +(35000*0,999-35000)=1155,00 грн.), суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань на суму 2805,00 грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 599, 610, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника - Громадської організації «Львівська обласна шахова федерація» (79005, м. Львів, вул. Фредра, будинок 1; код ЄДРПОУ 01286369; р/р35438011083730, ГУДКСУ у Львівській області, МФО 300023) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ті ОСОБА_1» (79008, м. Львів, вул. Театральна, будинок 16; код ЄДРПОУ 35969209; п/р26007000009272 в ПАТ «ВіЕс банк» м. Львові, МФО 325213) 1270,90 грн. 3 % річних, 2805,00 грн. інфляційних нарахувань та 1370,15 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 85000,00 грн. основного боргу.

5. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 510,42 грн. інфляційних нарахувань.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А