Рішення

від 20.10.2016 по справі 922/367/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2016 р.Справа № 922/367/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія", м. Київ до Державного підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, с. Комсомольське 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна академія аграрних наук України, м. Київ про стягнення 1152732,95 грн за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреністю № 29 від 23.09.2015 р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

12.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 1 152 732,95 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 17 291,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання укладеного між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) договору купівлі-продажу №КН(я)-15/1/11-17 від 15.11.2011 р. відповідач поставив позивачеві товар (насіння зернових культур врожаю 2011 року) на загальну суму 2 300 581,10 грн., за який позивач розрахувався в повному обсязі платіжним дорученням №329161 від 01.08.2012 р. (т. 1 а.с. 32).

Позивач вважає, що зобов'язання за договором купівлі-продажу № КН(я)-15/11/11-17 від 15.11.2011 р. припинились 01.08.2012 р. відповідно до вимог ст. 599 ЦК України.

Позивач також зазначив, що у подальшому, на підставі усних домовленостей між сторонами про поставку позивачем відповідачеві насіння зернових культур врожаю 2011 р., отриманого позивачем за вказаним договором купівлі-продажу № КН(я)-15/11/11-17 від 15.11.2011 р., позивач поставив відповідачеві насіння зернових культур врожаю 2011 року на загальну суму 1 152 732,95 грн. згідно накладних про повернення постачальнику (т. 1 а.с. 33-34, 37-38), за який відповідач не розрахувався, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При цьому позивач зазначив, що бухгалтерія позивача помилково оформила дану поставку, як повернення товару постачальнику за договором купівлі-продажу №КН(я)-15/1/11-17 від 15.11.2011 р. Вважає, що у даному випадку мала місце саме поставка товару відповідачу, а не повернення товару за договором купівлі-продажу № КН(я)-15/11/11-17 від 15.11.2011 р., так як зобов'язання за даним договором припинились 01.08.2012 р. згідно вимог ст. 599 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2016 р. (суддя Доленчук Д.О.) порушено провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2016 р. зупинено провадження у даній справі у зв'язку з призначенням у справі судової технічної експертизи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р. апеляційна скарга ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" залишена без задоволення, ухвала господарського суду Харківської області від 12.04.2016 р. у справі № 922/367/16 залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 р. касаційна скарга ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" задоволена частково. Ухвала господарського суду Харківської області від 12.04.2016 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р. у справі № 922/367/16 в частині зупинення скасовані. Справу № 922/367/16 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.

25.07.2016 року до суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_2 надійшло повідомлення від 15.07.2016 р. про неможливість надання висновку судово-технічної експертизи документів № 4795 від 15.07.2016 р. по справі №922/367/16.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2016 р. суддею Доленчуком Д.О. заявлено самовідвід у даній справі відповідно до положень ст. 20 ГПК України, у зв'язку з чим призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/367/16. Для розгляду справи №922/367/16 визначено суддю Макаренко О.В. (т. 3 а.с. 1-2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2016 р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2016 р. о 12:00 год. (т. 3 а.с. 3-4).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити. Подав до суду письмові пояснення (вх. № 34611 від 20.10.2016 р.), в яких повідомив суду про те, що позивачем не додано до матеріалів справи видаткову накладну № 1160 від 17.05.2012 р. на суму 9 355,00 грн., але дана господарська операція відображена у наданій позивачем податковій накладній №13712 від 17.05.2012 р. (т. 1 а.с. 195).

Під час розгляду справи відповідач та 3-я особа про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судові засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних документів до суду не подали.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. У клопотанні про призначення судової технічної експертизи (т. 1 а.с. 157-162) заперечував факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 1 152 732,95 грн. Вважав надані позивачем на підтвердження позовних вимог накладні на повернення товару (т. 1 а.с. 33-34, 37-38) неналежними доказами та такими, що не відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Беручи до уваги те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача та 3-ї особи про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та 3-ї особи за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.11.2011 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №КН(я)-15/1/11-17 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець постачає та передає у власність покупця, а покупець приймає у власність та сплачує його вартість, насіння зернових культур власного урожаю 2011 року (далі - товар) найменування, асортимент, кількість та ціна якого, базові умови поставки наведені у Специфікації (Додатку №1) до цього договору, яка є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.3. договору датою поставки вважається дата прийняття товару по кількості на складі продавця та оформлення видаткових накладних на товар.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах, викладених у Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 2 300 581,10 грн. згідно з видатковими накладними: № 405 від 15.02.2012 р. на суму 30 000,00 грн., № 298 від 23.02.2012 року на суму 2 860,00 грн., № 490 від 12.03.2012 р. на суму 152 446,00 грн., № 513 від 16.03.2012 р. на суму 130 400,00 грн., № 580 від 20.03.2012 р. на суму 601 030,60 грн., № 876 від 02.04.2012 р. на суму 13 720,00 грн., № 974 від 03.05.2012 р. на суму 106 190,00 грн., № 1389 від 04.06.2012 р. на суму 1 254 579,50 грн. та податковою накладною №137/2 від 17.05.1012 р. на суму 9 355,00 грн. (т. 1 а.с. 24-31, 195).

Даний товар оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №329161 від 01.08.2012 р. на суму 2 300 581,10 грн. (т. 1 а.с. 32).

В матеріалах справи містяться підписані сторонами накладні про повернення позивачем (покупцем) відповідачеві (постачальнику) товару за договором купівлі-продажу №КН(я)-15/1/11-17 від 15.11.2011 р. за №100 від 21.11.2012 р. на суму 83 818,75 грн., №169 від 13.12.2012 р. на суму 113 864,40 грн., №180 від 19.12.2012 р. на суму 12 479,98 грн. та №21 від 12.02.2013 р. на суму 942 569,82 грн., всього: на загальну суму 1 152 732,95 грн.

При цьому позивач стверджує, що відповідач за повернутий товар не розрахувався, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 1 152 732,95 грн.

Відповідач, в свою чергу, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не подав. У клопотанні про призначення судової технічної експертизи (т. 1 а.с. 157-162) заперечував факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 1 152 732,95 грн. Вважає надані позивачем на підтвердження позовних вимог накладні на повернення товару (т. 1 а.с. 33-34, 37-38) неналежними доказами у даній справі та такими, що не відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Проаналізувавши дані доводи сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, предметом розгляду даної справи є спір про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 152 732,95 грн. за товар, поставлений за накладними про повернення товару №100 від 21.11.2012 р. на суму 83 818,75 грн., №169 від 13.12.2012 р. на суму 113 864,40 грн., №180 від 19.12.2012 р. на суму 12 479,98 грн. та №21 від 12.02.2013 р. на суму 942 569,82 грн.(т. 1 а.с. 33-34, 37-38).

Стосовно доводів відповідача про те, що надані позивачем в обґрунтування позову накладні про повернення товару (т. 1 а.с. 33-34, 37-38) не є належними доказами повернення та отримання товару на суму 1 152732,95 грн., суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

На підтвердження факту поставки (повернення) товару та його отримання відповідачем позивач надав до суду відповідні накладні про повернення товару: за №100 від 21.11.2012 р. на суму 83 818,75 грн., №169 від 13.12.2012 р. на суму 113864,40 грн., №180 від 19.12.2012 р. на суму 12 479,98 грн. та №21 від 12.02.2013 р. на суму 942 569,82 грн.

З метою перевірки вищевказаних обставин суд під час розгляду справи зобов'язав Лозівську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (податковий орган, в якому перебуває на податковому обліку відповідач) надати до суду належним чином завірену інформацію щодо відображення у податковій звітності відповідача господарських операцій за вищевказаними накладними про повернення товару.

Листом (вх. № 33645 від 12.10.2016 р., т. 3 а.с. 41-44) Лозівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області надала до суду копії розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) ДП ДГ "Комсомолець" НААНУ (код 05460462) - Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2012 р. та лютий 2013 р., в яких відображено повернення відповідачеві контрагентом - ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" (позивачем) товару на загальну суму 1 152 732,94 грн., поставленого за договором купівлі-продажу № КН(я)-15/11/11-17 від 15.11.2011 р.

Проаналізувавши надані Лозівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області відомості, суд вважає, що вони підтверджують факт повернення позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 1 152 732,94 грн., замість 1 152 732,95 грн., зазначених у позивачем у позові та у накладних про повернення товару (т. 1 а.с. 33-34, 37-38).

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку розрахуватися з позивачем за отриманий товар на загальну суму 1 152 732,94 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що поставлений відповідачеві товар на загальну суму 1 152 732,94 грн. згідно з накладними про повернення товару (т. 1 а.с. 33-34, 37-38) є раніше поставленим відповідачем (постачальником) позивачеві (покупцеві) товаром за договором купівлі-продажу №КН(я)-15/1/11-17 від 15.11.2011 р.

Таким чином судом встановлено, що відповідач товар на загальну суму 1 152 732,94 грн. прийняв, але його вартість не оплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, приписи закону і те, що відповідач товар на загальну суму в розмірі 1 152 732,94 грн. прийняв, але його вартість не оплатив, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 152 732,95 грн. такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 1152732,94 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 0,01 грн. в позові слід відмовити.

Беручи до уваги ту обставину, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладає судовий збір в повному обсязі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (місцезнаходження: вул. Жовтнева, 19-А, с. Комсомольське, Лозівський район, Харківська область, 64644, код ЄДРПОУ 05460462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (місцезнаходження: вул. Мельникова, 2, м. Київ, 04050, адреса для листування: вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37469662) заборгованість в розмірі 1 152 732,94 грн. та судовий збір в розмірі 17 291,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 24.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_3