Ухвала

від 21.10.2016 по справі 912/2806/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.10.2016 Справа № 912/2806/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016р. у справі №912/2806/16

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Морквина, Компаніївський район, Кіровоградська область

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград

за участю третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Бобринецької районної державної адміністрації, м.Бобринець, Бобринецький район, Кіровоградська область

про визнання права на поновлення договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016р. у справі №912/2806/16 (суддя Колодій С.Б.) задоволено позовні вимоги.

Визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 право на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Верхньоінгульської сільської ради, Бобринецького району Кіровоградської області площею 62,18 га, кадастровий номер 3520882400:02:000:9012, зареєстрованого в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", запис у Державному реєстрі земель від 20.07.2006р. за №3. Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", запис у Державному реєстрі земель від 20.07.2006р. №3 на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі, в редакції запропонованій позивачем. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2756,00 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а також не застосовано до правовідносин, що виникли між сторонами, належних правових норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення. Просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016р. у справі №912/2806/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

До апеляційної скарги не додано будь-яких доказів, які б підтверджували направлення її копії позивачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та третій особі - Бобринецькій районній державній адміністрації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншим сторонам.

Також, згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") .

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та у прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (Інформаційний лист Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. №484-VIII) від 12.11.2015р. №01-06/2093/15).

Клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач обґрунтував тими обставинами, що на даний час, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №65 від 01.03.2014р., Державна казначейська служба не здійснює проплату платежів на сплату судового збору, оскільки у першочерговому порядку в повному обсязі здійснюються платежі за видатками загального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; дослідження і розробки, окремі заходи з виконання державних (регіональних) програм, субсидії та трансферти підприємствам, установам чи організаціям в частині оплати праці з нарахуваннями, стипендій, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; видатками за рахунок коштів резервного фонду бюджету; видатками спеціального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату. Відповідач зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, не є прибутковою організацією, кошти на сплату судового збору відсутні.

Обмежене фінансування бюджетної установи або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для звільнення від його сплати, зважаючи на приписи статті 129 Конституції України, якою визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим у п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.02.2015р. №484-VIII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних, нічим не підтверджені, з огляду на що, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення було винесено місцевим господарським судом 31.08.2016р., повний текст підписано 05.09.2016р., тому відповідно до ст. 93 ГПК України останнім днем подання апеляційної скарги є - 15.09.2016р.

Апеляційна скарга б/н від 06.10.2016р. направлена апелянтом на адресу господарського суду Кіровоградської області 10.10.2016р. поштою (підтверджується відбитком штампу поштового відділення зв'язку на конверті), тобто з пропуском строку встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження відповідач до апеляційної скарги не додав, у тексті апеляційної скарги він також не просить відновити пропущений строк.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, за встановлених вище обставин, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне довести до відома скаржника, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016р. у справі №912/2806/16 повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна