Рішення

від 17.10.2016 по справі 927/790/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

===============================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

« 17» жовтня 2016року Справа № 927/790/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма В«ТЕХНОВАВ»

04071, АДРЕСА_1,

в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу

В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» ТОВ В«Фірми В«ТЕХНОВАВ»

14014, вул. Ушинського,23, м.Чернігів;

до відповідача: Державного закладу В«Вузлова лікарня станції Чернігів

Південно-Західної залізниціВ»

14017, пров.Вокзальний,1, м.Чернігів;

про стягнення 57682,60грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 ( довіреність № 16 від 29.01.2016) - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.№ 01 від 13.01.2016)-юрисконсульт;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма В«ТЕХНОВАВ» в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» ТОВ Фірма "ТЕХНОВАВ» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державного закладу В«Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниціВ» про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії в сумі 57682,60грн. відповідно до договору №309/3/4 від 01.10.2014 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, з яких основна заборгованість в сумі 39540,40грн. та інфляційні в сумі 18142,20грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №309/3/4 від 01.10.2014 за поставлену теплову енергію в період у грудні 2014року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.08.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.09.2016, після чого в судовому засіданні оголошувались перерви до 27.09.2016 та 17.10.2016, згідно ст. 77 ГПК України.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 13.09.2016.

Відповідач надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення 39540,40грн. основного боргу та зазначив, що борг не сплачений, оскільки відсутнє бюджетне фінансування на грудень 2014 року і в подальшому фінансування на ці витрати не здійснювалось. Крім того, з січня 2015 року він знаходиться на фінансуванні з місцевого бюджету. В задоволенні вимог про стягнення з його 18142,20грн. інфляційних просить суд відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачанняВ» та Закону України „Про житлово-комунальні послугиВ» передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

01.09.2001 між КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ Фірма В«ТехНоваВ» та Державним закладом В«Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниціВ» укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №309/3/4 (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник (позивач) зобов'язується у 2014році поставити Споживачу товар (виконати роботи або надати послуги) зазначені в пункті 1.2. даного Договору, а Споживач - прийняти і своєчасно оплатити такий товар.

Відповідно до п.1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): товаром (відповідно ДК 016:2010 код 35.30.1 «пара та гаряча вода: постачання пари та гарячої води», що поставляється Постачальником Споживачу та виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, гарячого водопостачання (підігріву води) інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Одиницею виміру є 1 Гкал.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно до п.2 ст.714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.1.3. Договору, кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт): кількість теплової енергії, що постачається Споживачу становить 531,9 Гкал, відповідно до заявлених Споживачем обсягів закупівлі.

Відповідно до ч.2 п.3.1. Договору, фактична вартість теплової енергії визначається на підставі актів приймання-передачі теплової енергії, підписаних сторонами.

На виконання умов договору позивач в грудні 2014року відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 39540,40грн..

У відповідності до п.4.1., 4.3. Договору, всі розрахунки за цим Договором проводяться на підставі рахунків, які Споживач отримує від Постачальника. Щомісячна вартість теплової енергії визначається виходячи з встановлених тарифів та фактичного обсягу спожитої теплової енергії Споживачем; Споживач сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого рахунком не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до Додатку №1 до Договору встановлено перелік об'єктів Споживача на які постачається теплова енергія та максимальні теплові навантаження.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №597 від 23.05.2014, тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 467,68грн./Гкал (без ПДВ).

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №625 від 28.11.2014, тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 521,48грн./Гкал (без ПДВ).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу теплову енергію у грудні 2014 на суму 39540,40грн. та виставив відповідний рахунок на оплату за постачання теплової енергії за №0309/3/4 від 19.12.2014, який направлявся на адресу відповідача, докази направлення наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що нарахування вартості послуг з централізованого опалення за відповідний період здійснювалось в наступному порядку:

- за грудень 2014 року помісячний розрахунок тепла на опалення визначається згідно КТМ 204 Україна 244-94 «ОСОБА_1 та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» на температуру зовнішнього повітря середньомісячну за опалювальний період по тепловому навантаженню вказаному в договорі згідно до п.6.2. та Додатку 1 до Договору за відповідною формулою (довідка позивача, арк. справи 56).

Станом на час звернення позивачем з позовною заявою відповідачем заборгованість перед позивачем не сплачено.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 39540,40грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 39540,40грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні за період з лютого 2015року по червень 2016року в сумі 18142,20грн..

Нарахування інфляційних за період з лютого 2015року по червень 2016року в сумі 18142,20грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1378,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного закладу В«Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниціВ» (14017, пров. Вокзальний, 1, м.Чернігів, р/р 35219007000159 у ГУ ДКСУ в Чернігівській обл., МФО 853592, код ЄДРПОУ 01110877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«ТехНоваВ» в особі комунального енергогенеруючого підрозділу В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» ТОВ фірми В«ТехНоваВ» (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23, р/р 26001012350101 у ПАТ В«Альфа-БанкВ» в м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21680602) 39540,40грн. основного боргу, 18142,20грн. інфляційних, а всього 57682,60грн., а також 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст підписано 24 жовтня 2016 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна