Постанова

від 18.10.2016 по справі 926/1554/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа № 926/1554/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Давид Л.Л.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласного благодійного фонду

«³дродження міста ЧернівціВ» б/н від 08.09.2016р.

(вх. № апеляційного суду 01-05/4458/16 від 14.09.2016 р.)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 29.08.2016 р.

у справі №926/1554/16 (суддя - С.М.Гушилик)

за позовом Департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради, м. Чернівці

до відповідача ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста

ЧернівціВ» , м. Чернівці

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, м. Чернівці

про визнання недійсним додаткового договору від 04.05.2016 р. №2 до

договору оренди комунального майна та звільнення приміщення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник згідно довіреності від 08.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_4 - представник згідно довіреності від 22.09.2016р.

від третьої особи : ОСОБА_3 - представник згідно довіреності від 08.12.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2016 року у справі №926/1554/16 позов Департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради задоволено. Визнано недійсним додатковий договір від 04.05.2016 року № 2 до договору оренди нерухомого майна від 12.09.2012 року № 266, укладений департаментом економіки ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_2 обласним благодійним фондом «³дродження міста ЧернівціВ» . Зобов'язано ОСОБА_2 обласний благодійний фонд «³дродження міста ЧернівціВ» звільнити нежиле приміщення, загальною площею 71,5 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга Ван, 6, на першому поверсі будинку. Стягнуто з ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» на користь Департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради судовий збір у сумі 2756,00 грн.

Дане рішення мотивоване тим, що оскаржуваний додатковий договір від 04.05.2016 року № 2 суперечить положенням Цивільного кодексу України, Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , Положенню про оренду, щодо передачі приміщень в оренду на конкурентних засадах, а тому він підлягає визнанню судом недійсним. Місцевий господарський суд також дійшов висновку про те, що при укладенні спірного правочину не було дотримано приписів ст.203 Цивільного кодексу України стосовно того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для перебування у даному приміщенні, оскільки повернення приміщення у договірних відносинах можливе як наслідок недійсності правочину .

Відповідач - ОСОБА_2 обласний благодійний фонд «³дродження міста ЧернівціВ» , не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 08.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4458/16 від 14.09.2016р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 29.08.2016 року у справі № 926/1554/16 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Так, апелянт вважає, що лист Департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради від 29.07.2015р. не містить заперечення орендодавця проти продовження терміну дії договору, оскільки у вказаному листі зазначено, що 11.08.2015р. закінчується термін дії договору оренди № 266 від 12.09.2012р., а також що продовження терміну дії договору здійснюється на підставі заяви орендаря. При цьому, апелянт зазначає, що заперечення щодо продовження строку дії договору оренди орендодавець висловив тільки 27.10.2015р. (рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 575/22 від 27.10.2015р.). Відтак, апелянт вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що Договір оренди майна № 266 припинив свою чинність 12.08.2015р. не відповідає обставинам справи та є помилковим.

При цьому вважає, що у зв'язку з відсутністю заперечень орендодавця протягом місяця з моменту припинення Договору оренди № 266 від 12.09.2012р., він вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Разом з тим апелянт покликається на те, що твердження суду першої інстанції, що судовим рішенням у справі № 926/1771/15, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2016р., було встановлено факт припинення договору оренди № 266 грунтуються на помилковому застосуванні положень ч. 4 ст. 35 ГПК України, оскільки дані висновки суду є по суті лише правовою оцінкою обставин, здійсненою іншим судом, що не слід ототожнювати з фактами, які не потребують доведення в даній справі.

А відтак, апелянт вважає, що факт скасування рішення суду апеляційної інстанції у справі № 926/1771/15 не міг бути підставою для визнання недійсним додаткового договору до договору оренди, оскільки рішення суду не мало зобов'язального характеру для позивача щодо укладення такого договору.

Позивач - Департамент економіки ОСОБА_2 міської ради у відзиві № 02/01-17/1767 від 22.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6991/16 від 26.09.2016р.) заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди (мало місце використання орендованого майна не за призначенням), а Позивач заперечував проти пролонгації договору, про що було відомо станом на дату закінчення строку його дії, а також відсутні відомості про те, що після закінчення строку дії договору орендар змінив свою позицію з цього приводу.

Таким чином, Позивач вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Договір оренди № 266 від 12.09.2012р. є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії, а відтак додатковий договір від 04.05.2016р. № 2 до договору оренди комунального майна № 266 від 12.09.2012р., не міг бути укладений.

Разом з тим, Департамент економіки ОСОБА_2 міської ради зазначає, що місцевий господарський суд вірно взяв до уваги те, що оскаржуваний додатковий договір від 04.05.2016р. №2 суперечить положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про Оренду державного та комунального майна», Положенню про оренду щодо передачі приміщень в оренду на конкурентних засадах, а тому визнав його недійсним.

Відтак, Позивач вважає обґрунтованим посилання місцевого господарського суду на те, що повернення приміщення у договірних відносинах можливе як наслідок недійсності правочину, а тому нежиле приміщення, загальною площею 71,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга Ван, 6, передане ОСОБА_2 обласному благодійному фонду «³дродження міста ЧернівціВ» на підставі додаткового договору від 04.05.2016р. № 2 до договору оренди комунального майна від 12.09.2012р. № 266 підлягає звільненню.

Третя особа - Виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради у відзиві № 01/02-18-4105/4 від 22.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-04/7038/16 від 27.09.2016р.) заперечує доводи апеляційної скарги, вважає їх необгрунтованими та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» та залишити в силі рішення господарського суду Чернівецької області від 29.08.2016р.

При цьому, доводи Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, викладені у відзиві № 01/02-18-4105/4 від 22.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-04/7038/16 від 27.09.2016р.), ототожнюються із доводами Департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради викладеними у відзиві № 02/01-17/1767 від 22.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6991/16 від 26.09.2016р.).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» б/н від 08.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4458/16 від 14.09.2016р.) на рішення господарського суду Чернівецької області від 29.08.2016р. у справі №926/1554/16 та призначено до розгляду в судове засідання на 27.09.2016р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Кордюк Г.Т. та Михалюк О.В.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кордюк Г.Т. та з урахуванням положень п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015р., розгляд справи, призначеної на 27.09.2016р., не відбувся.

Враховуючи ту обставину, що перенесення розгляду справи не порушувало встановленого ст.102 Господарського процесуального кодексу України терміну її розгляду, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. розгляд справи № 914/1554/16 призначено на 18.10.2016р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Кордюк Г.Т. та Михалюк О.В.

В судове засідання 18.10.2016р. з'явились представники Позивача, Відповідача та Третьої особи.

Станом на 18.10.2016р. додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

В судовому засіданні 18.10.2016р. представники Позивача, Відповідача (Скаржника) та Третьої особи підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивами на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

12.09.2012 року Департаментом економіки ОСОБА_2 міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_2 обласним благодійним фондом «³дродження міста ЧернівціВ» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 266 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 22.11.2005р. № 892/20 та заяви від 06.09.2012р. № 1-010-2771 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 71,8 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга, 6 на першому поверсі будинку, з метою використання його під офіс (надалі - Об'єкт оренди) (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.5., цей Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 12.09.2012р. по 11.08.2015р. (включно).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що цей Договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 7.7. Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо інше не встановлено законодавством. Зазначені дії оформляються додатковим договором до договору оренди, який є невід'ємною частиною договору, чи може укладатись новий договір.

Згідно з п. 7.8. Договору оренди орендар після закінчення строку дії цього Договору, Орендар має переважне право, за інших рівних умов, на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов цього Договору, крім випадків, коли Об'єкт оренди необхідний для потреб Орендодавця або інших підстав, визначених законодавством.

Крім того, до Договору оренди було укладено Додатковий договір № 1 від 12 вересня 2012 року згідно п.1. якого Орендодавець на підставі поданих документів дозволяє Орендарю з 12.09.2012 року продовжити договір суборенди з підприємцем ОСОБА_5 на термін дії договору оренди частини приміщення загальною площею 16,2 кв.м. для використання під офіс (а.с. 78).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, при обстеженні об'єкта оренди на предмет виконання істотних умов договору оренди, 22.07.2015р. працівниками департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради було встановлено, що частина орендованого приміщення, яка відповідно до додаткового договору від 12.09.2012 р. № 1 передана в суборенду підприємцю ОСОБА_5 для використання під офіс використовується за іншим призначенням. А саме: приміщення (4-2) площею 16,2 заповнено промисловими товарами (побутовою та комп'ютерною технікою). Також, майно суборендаря (промислові товари) знаходиться в приміщенні (4-1) та (4-8) площею відповідно 16,2 кв.м та 15,4 кв.м.

29.07.2015р. департамент економіки ОСОБА_2 міської ради (орендодавець) на адресу ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» надіслав лист (а.с. 79), в якому зазначено про те, що при укладенні договорів оренди на новий термін департамент економіки керується нормами Закону України В«Про оренду державного та комунального майна, ЦК України, Положенням про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці та укладеним договором; зазначеним листом департаменту Відповідача поставлено до відома, що 22.07.2015 року при обстеженні об'єкта оренди виявлено факт порушення умов договору суборенди та зазначено про те, що встановлений факт є порушенням умов договору оренди з боку орендаря та є безпосередньою підставою для розірвання (непродовження на новий термін) договору. Запропоновано Відповідачу в стислі терміни надати пояснення щодо встановленого факту порушення істотних умов договору оренди.

ОСОБА_2 обласний благодійний фонд «³дродження міста ЧернівціВ» листом від 05.08.2015 року (а.с. 80) повідомив департамент економіки ОСОБА_2 міської ради про те, що на момент даної відповіді всі виявлені порушення усунуті.

06.08.2015р. позивачем на адресу орендодавця надіслано лист № 5 (а.с. 81), в якому позивач просив продовжити термін дії договору оренди на той самий строк на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди.

Департамент економіки ОСОБА_2 міської ради у листі від 08.09.2015 року (а.с. 82) на звернення від 05.08.2015 року та 06.08.2015 року повідомив Відповідача про те, що порушене питання буде розглядатися на засіданні комісії з виділення в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності і територіальної громади м. Чернівці, яке відбудеться 17.09.2015 року.

Однак, дане питання департаментом економіки ОСОБА_2 міської ради було розглянуте лише 27.10.2015 року.

За наслідками його розгляду, 27.10.2015р. виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради прийнято рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 27.10.2015р. № 575/22 В«Про оренду та позичку приміщень, внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради з цих питаньВ» (а.с. 11), пунктом 7. якого припинено договір оренди № 266 нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 71,8 кв. м. розташованого за адресою м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга, 6, у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Досліджуючи документальні докази у справі, з'ясовано, що не погодившись із пунктом 7 рішення № 575/22, відповідач звернувся до суду з позовною заявою про визнання даного пункту рішення недійсним.

Так, рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.02.2016р. у справі №926/1771/15 у позові ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» до Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про визнання недійсним п.7 рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №575/22 від 27.10.2015 року В«Про оренду та позичку приміщень, внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради з цих питаньВ» - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі №926/1771/15 апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» б/н від 23.02.2016 року - задоволено. Рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2016 року у справі №926/1771/15 - скасовано. Прийнято нове рішення. Позов ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» до Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про визнання недійсним пункту 7 (сьомого) рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 575/22 від 27.10.2015 року В«Про оренду та позичку приміщень, внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради з цих питаньВ» - задоволено. Визнано недійсним пункт 7 (сьомий) рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №575/22 від 27.10.2015 року В«Про оренду та позичку приміщень, внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради з цих питаньВ» .

В подальшому, 04.05.2016 року Департаментом економіки ОСОБА_2 міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_2 обласним благодійним фондом «³дродження міста ЧернівціВ» (Орендар) укладено Додатковий договір № 2 до Договору оренди нерухомого майна № 266, відповідно до умов якого на підставі п. 6.17.1. Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, вважати договір оренди № 266 від 12.09.2012р. продовженим на два роки 11 місяців, а саме до 11.07.2018 року.

Згідно з п. 2 Додаткового договору № 2 від 04.05.2016р. сторони визначили, що в зв'язку з проведенням поточної інвентаризації і виготовленням нової інвентаризаційної справи внести зміни в загальну орендовану площу з 71,8 кв.м. на 71,5 кв.м. Рахувати з 01.04.2016р. за договором оренди № 266 від 12.09.2012р. загальну орендовану площу 71,5 кв.м. (прим. (4-1-(4-8)).

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2016 року у справі №926/1771/15 касаційну скаргу Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради задоволено, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р., рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2016р. у справі № 926/1771/15 залишено без змін.

Відтак, як вбачається з матеріалів та обставин справи, Департамент економіки ОСОБА_2 міської ради звернувся до господарського суду Чернівецької області із позовом до ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» про визнання недійсним додаткового договору від 04.05.16 року № 2 до договору оренди комунального майна від 12.09.2012 року № 266 та звільнення приміщення, оскільки вважає, що підстава для укладення додаткового договору відпала, а рішення про припинення договору оренди є чинним та законним. Таким чином, при зверненні до суду Позивач враховує і те, що додатковий договір від 04.05.2016року №2 був укладений з порушенням порядку його укладення, передбаченим Законом України В«Про оренду державного комунального майнаВ» щодо передачі приміщення в оренду на конкурсних засадах, такий договір підлягає визнанню судом недійсним, а відповідач, який безпідставно володіє комунальним майном, повинен звільнити приміщення та повернути його у володіння територіальній громаді.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна, врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 17 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що термін дії договору визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України В«Про оренду державного і комунального майнаВ» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України В«Про оренду державного і комунального майнаВ» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Організаційні, правові та майнові відносини між орендодавцем та орендарем, пов'язані з передачею у користування (оренду) за плату на певний строк об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці, регулюються Положенням про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, яке затверджене рішенням 18 сесії ОСОБА_2 міської ради VI скликання від 29.12.2011 № 364 (далі - Положення про оренду) (а.с. 23, 24-32).

У відповідності до п. 6.17.1. Положення про оренду у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо інше не встановлено законодавством; продовження терміну дії договору здійснюється орендодавцем шляхом укладення додаткового договору до діючого договору оренди, або договору оренди на новий термін.

Відтак, враховуючи викладене, для поновлення договору оренди з підстави, передбаченої статтею 17 Закону України В«Про оренду державного і комунального майнаВ» , необхідна наявність таких юридичних фактів:

· орендар продовжує користування майном;

· орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

· орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Проте, досліджуючи документальні докази у справі та перевіряючи доводи апеляційної скарги з'ясовано, що Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди, а саме мало місце використання орендованого майна не за призначенням (згідно пояснень представників сторін у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 18.10.2016р. - у приміщенні зберігалася оргтехніка). В свою чергу, Позивач заперечував проти пролонгації договору (про це було відомо станом на дату закінчення строку його дії та відсутні відомості про те, що після закінчення строку договору орендар змінив свою позицію з цього приводу).

Відтак, з врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Договір оренди № 266 від 12.09.2012р. є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії, а відтак додатковий договір від 04.05.2016 № 2 до договору оренди комунального майна № 266 від 12.09.2012р., не міг бути укладений.

Разом з тим, покликання апелянта на те, що твердження суду першої інстанції, що судовим рішенням у справі № 926/1771/15, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2016р., було встановлено факт припинення договору оренди № 266 грунтуються на помилковому застосуванні положень ч. 4 ст. 35 ГПК України, оскільки дані висновки суду є по суті лише правовою оцінкою обставин, здійсненою іншим судом, що не слід ототожнювати з фактами, які не потребують доведення в даній справі, колегія суддів вважає безпідставними враховуючи наступне.

В оспорюваному судовому рішенні від 29.08.2016р. місцевий господарський суд посилається на те, що обставини викладені у тексті рішення від 29.08.2016р. № 926/1554/16 також встановлені рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.02.2016р. у справі № 926/1771/15 залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2016 року у справі № 926/1771/15. При цьому, жодного посилання на положення ч. 4 ст. 35 ГПК України місцевим господарським судом не зроблено. Відтак, при винесенні судового рішення від 29.08.2016р. № 926/1554/16 місцевий господарський суд самостійно здійснив правову оцінку обставин та документальних доказів у справі в їх сукупності щодо факту припинення договору оренди № 266.

Крім цього, як вже зазначалося вище, 29.07.2015р. департамент економіки ОСОБА_2 міської ради (орендодавець) на адресу ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» надіслав лист, в якому попередив про те, що у зв'язку з порушенням умов договору, договір оренди продовжено не буде.

У вказаному листі зазначено, що 22.07.2015 року при обстеженні об'єкта оренди виявлено факт порушення умов договору суборенди та зазначено про те, що встановлений факт є порушенням умов договору оренди з боку орендаря та є безпосередньою підставою для розірвання (непродовження на новий термін) договору. Запропоновано позивачу в стислі терміни надати пояснення щодо встановленого факту порушення істотних умов договору оренди.

Відтак, посилання апелянта на те, що лист Департаменту економіки ОСОБА_2 міської ради від 29.07.2015р. не містить заперечення орендодавця проти продовження терміну дії договору колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності до приписів ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов'язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадамВ» .

Крім цього, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що судам необхідно враховувати, що згідно із ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, актами інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

При цьому, пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» передбачено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається зі змісту статті 29 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено управління, в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 30 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться власні (самоврядні) повноваження в сфері вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків споруд, що належать до комунальної власності.

Відповідно до ст. 60 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Орендодавцями комунального майна, згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 287 Господарського кодексу України, статтею 5 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, що перебуває у комунальній власності.

Прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення є виключною компетенцією міської ради, що передбачено пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» .

ОСОБА_2 міською радою затверджено Положення про департамент економіки міської ради, де визначено, що функцію по здійсненню повноважень орендодавця комунального майна та нежилих приміщень здійснює зазначений виконавчий орган. Пунктом 1.5.2 Положення про департамент економіки міської ради визначено, що виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом міської ради, який погоджує передачу в оренду та інші питання оренди, визначені Положенням, на підставі прийнятого ним рішення.

Згідно п.п. 1.3, 1.3.1, 1.4 Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого Рішенням 18 сесії міської ради VІ скликання від 29.12. 2011р. № 364 орендодавцем від імені територіальної громади м. Чернівців щодо оренди майна цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що належать до комунальної власності територіальної громади міста, є виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради. Передача в оренду майна, визначеного пунктом 1.3 цього Положення, проводиться орендодавцем (виконавчим комітетом міської ради) на підставі рішень міської ради та в порядку, визначеному Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» . Орендодавцем від імені територіальної громади м. Чернівців щодо оренди майна (рухомого та нерухомого), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, є департамент економіки ОСОБА_2 міської ради, за винятком об'єктів оренди, визначених пунктом 1.3 цього Положення.

Пунктом 4.5 Положення визначено, що об'єкт оренди підлягає передачі переможцю Конкурсу після погодження виконавчого комітету міської ради, що є підставою для укладення між орендодавцем та орендарем договору оренди та підписання акта приймання-передання об'єкта.

Відповідно до ст. 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» визначено, що у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

При цьому, статтею 9 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» визначено, що юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, відповідному орендодавцеві, зазначеному у сттаті 5 Закону.

Таким чином, з огляду на викладене слід зазначити, що основною вимогою для прийняття рішення виконавчим комітетом про передачу об'єкта в оренду, в даному випадку, є проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна, згідно глави III Положення.

Разом з тим, аналізуючи документальні докази у справі в їх сукупності із доводами апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради рішення про передачу в оренду приміщення не приймалось, а діючим на підставі судових рішень у справі № 926/1771/15 є рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про припинення договору оренди нерухомого майна з ОСОБА_2 обласним благодійним фондом «³дродження міста ЧернівцівВ» на приміщення на вул. Бетховена Людвіга Ван, 6, загальною площею 71,8 кв.м. у зв'язку із завершенням терміну його дії.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскаржуваний додатковий договір від 04.05.2016 року № 2 суперечить положенням Цивільного кодексу України, Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , Положенню про оренду, щодо передачі приміщень в оренду на конкурентних засадах, а тому він підлягає визнанню судом недійсним.

Поряд з цим, слід звернути увагу на те, що при укладенні спірного правочину не було дотримано приписів ст. 203 Цивільного кодексу України стосовно того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Щодо вимоги про зобов'язання звільнити Відповідачем приміщення, яке знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга Ван, 6, яким Відповідач користується відповідно до додаткового договору від 04.05.2016 року № 2 до договору оренди комунального майна від 12.09.2012 року № 266, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нежиле приміщення, загальною площею 71,5 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга Ван, 6, передане ОСОБА_2 обласному благодійному фонду «³дродження міста ЧернівціВ» на підставі додаткового договору від 04.05.2016 року № 2 до договору оренди комунального майна від 12.09.2012 року № 266 підлягає звільненню, оскільки додатковий договір від 04.05.2016 року № 2 до договору оренди комунального майна від 12.09.2012 року № 266, укладений між сторонами є недійсним, а тому у Відповідача відсутні правові підстави для перебування у даному приміщенні.

При цьому, повернення приміщення у договірних відносинах можливе як наслідок недійсності правочину.

Враховуючи викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про визнання недійсним додаткового договору від 04.05.2016 року № 2 до договору оренди нерухомого майна від 12.09.2012 року № 266, укладеного між департаментом економіки ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_2 обласним благодійним фондом «³дродження міста ЧернівціВ» та зобов'язання ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» звільнити нежиле приміщення, загальною площею 71,5 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Бетховена Людвіга Ван, 6, на першому поверсі будинку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласного благодійного фонду «³дродження міста ЧернівціВ» б/н від 08.09.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4458/16 від 14.09.2016 р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 29.08.2016р. у справі №926/1554/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.10.2016 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1