Постанова

від 19.10.2016 по справі 922/2247/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа №922/2247/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Медуниця О.Є.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників:

позивача (стягувача) - ОСОБА_1, за довіреністю №1 від 01.02.2016 року; ОСОБА_2, за довіреністю №11 від 28.03.2016 року;

відповідача (боржника) - ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 18.08.2016 року; ОСОБА_4 - керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини, м.Чугуїв, (вх.№2684Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2247/14,

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,

до Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини, м.Чугуїв,

про стягнення 272000,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року у справі №922/2247/14 (суддя Лавренюк Т.А.) задоволено заяву стягувача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року у справі №922/2247/14 до виконання та видачу його дублікату.

Поновлено строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року у справі №922/2247/14, виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені в дохід Державного бюджету України.

Видано дублікат наказу від 16.09.2014 року на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини в дохід Державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені.

Відповідач з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що наказ від 16.09.2014 року по справі №922/2247/14 було пред'явлено до виконання Чугуївською ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області до відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Стягувачем пені та штрафу в дохід держави відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» була Чугуївська ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області, а відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року по справі №922/2247/14 стягувачем зазначено Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Тобто, як вказує скаржник, суд першої інстанції неправильно встановив одну із сторін. Крім того, Чугуївську ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області не було залучено до участі у справі, не визначено її правовий статус, незважаючи на те, що ухвала може вплинути на право та обов'язки податкового органу.

Також апелянт вказує, що судом неповно та не всебічно з'ясовано обставини справи з приводу поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року апеляційну скаргу Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини прийнято до провадження та призначено до розгляду.

12.10.2016 року представник Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10374), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 19.10.2016 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники позивача проти позиції апелянта заперечували з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2014 року по справі №922/2247/14 позов Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково. Стягнуто з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини в дохід Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків 136000,00 грн. штрафу та 134640,00 грн. пені. Стягнуто з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини на користь Державного бюджету України 5412,80 грн. судового збору. В частині стягнення пені у розмірі 1360,00 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2014 року у справі №922/2247/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення 1360,00 грн. пені скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Стягнуто з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини (63540, Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Жовтнева, 115 А, п/р 31254201106259 в УДУСУ Харківської області, МФО 851011) в доход Державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України (одержувач коштів - Чугуївське УДКСУ, код ЄДРПОУ 37792204, рахунок 31113106700460, МФО 851011, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені. Стягнуто з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини, код ЄДРПОУ 00705976, (63540, Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Жовтнева, 115 А, п/р 31254201106259 в УДУСУ Харківської області, МФО 851011) в доход Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 5440,00 грн. судового збору. Стягнуто з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини, код ЄДРПОУ 00705976, (63540, Харківська область, Чугуївський район, с.Коробочкине, вул. Жовтнева, 115 А, п/р 31254201106259 в УДУСУ Харківської області, МФО 851011) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)") 913,50 грн. судового збору.

16.09.2014 року на виконання постанови суду апеляційної інстанції господарським судом Харківської області видано накази, які разом із супровідним листом №028159 від 16.09.2014 року були направлені на адресу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції.

30.10.2014 року відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області відкрито виконавче провадження №45265854 по примусовому виконанню наказу суду №922/2247/14 від 16.09.2014 року про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені. в дохід Державного бюджету України.

26.12.2014 року виконавчою службою винесено постанову ВП№45265854 про повернення виконавчого документа та зазначено строк для його повторного пред'явлення до виконання до 26.12.2015 року.

З листа відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 10.02.2016 року за вих.№02-36/1234, виконавчий документ №922/2247/14 від 16.09.2014 року про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені в дохід Державного бюджету України 26.12.2014 року було повернуто Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на підставі п.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

18.03.2016 року листом за вих.№1040/10/20-29-10-16 Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області повідомила Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що 09.02.2015 року виконавчий документ надісланий до відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, який останнім отримано не було, про що свідчить лист №02-36/6400/1 від 12.04.2016 року.

У матеріалах справи міститься довідка №15 від 11.08.2015 року, яка була надана заявником, та з якої вбачається, що оригінал наказу на примусове виконання рішення суду від 16.04.2014 року по справі №922/2247/14 про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені в дохід Державного бюджету України на адресу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надходив, даний наказ під час пересилання втрачено і до виконання не пред'являвся.

У серпні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про видачу дубліката наказу на примусове виконання рішення та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За результатами розгляду вказаної заяви місцевим господарським судом визнано її обґрунтованою та задоволено.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Стаття 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тому відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, господарський суд фактично унеможливлює виконання прийнятого ним же судового рішення і ставить під сумнів обов'язковість його виконання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР) (далі - Конвенція). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що строк пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 16.09.2016 року №922/2247/14 про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини 136000,00 грн. штрафу та 136000,00 грн. пені в дохід Державного бюджету України до виконанню закінчився, а причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання - втрата наказу при пересилці, є поважними. При цьому, матеріалами справи підтверджується та доведено позивачем, що ним вживалися дії, під час визначеного строку в один рік, щодо пред'явлення наказу до виконання і виконання судового рішення.

Отже, висновок суду першої інстанції, що заява стягувача в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є правомірним.

Крім того, ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено, а також докази сплати судового збору.

Стягувач або державний виконавець звертаються до господарського суду з відповідною заявою про видачу дубліката наказу. Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який відповідно до ст. 22 Закону «Про виконавче провадження» становить один рік. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України звернутися до господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу.

Висновок місцевого господарського суду щодо задоволення заяви позивача в частині видачі дубліката наказу суду є також правомірним, оскільки заявником додано до заяви визначені у ст. 120 Господарського процесуального кодексу України документи, а саме довідка стягувача, підписана керівником та головним бухгалтером підприємства щодо втрати наказу і правові підстави для відмови в задоволені такої заяви відсутні.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника викладені ним в апеляційній скарзі, оскільки вони вчинені при довільному тлумаченні норм права.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2247/14 має бути залишена без змін.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року було відстрочено відповідачу (апелянту по справі) сплату судового збору за подання апеляційної скарги до моменту вирішення апеляційної скарги по суті.

Відповідно до п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.05.2011 року, у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд стягує недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Оскільки, станом на момент вирішення по суті апеляційної скарги, апелянтом судовий збір не сплачено, то у зв'язку із закінченням апеляційного провадження, враховуючи надані суду апеляційної інстанції повноваження, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини (апелянт у справі) на користь державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги, у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2247/14 залишити без змін.

Стягнути з Чугуївської районної лікарні державної ветеринарної медицини, код ЄДРПОУ 00705976, (63540, Харківська область, Чугуївський район, с.Коробочкине, вул. Жовтнева, 115 А, п/р 31254201106259 в УДУСУ Харківської області, МФО 851011) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, код 37999654, МФО 851011, рахунок отримувача - 31216206782003, код класифікації доходів бюджету - 22030001 В«Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)В» ) 1378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Медуниця О.Є.