Рішення

від 19.10.2016 по справі 911/3139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа № 911/3139/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Гостомельської селищної ради Київської області, Київська обл., смт Гостомель

до товариства з обмеженою відповідальністю В«ОльвіяВ» , Київська обл., смт Гостомель

про стягнення 117 635,26 гривень

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність №3542 від 28.09.2016;

від відповідача : не з'явився.

Позивач, Гостомельська селищна рада Київської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«ОльвіяВ» , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 23.06.2006 в сумі 59 172,62 гривень за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року, а також 53 073,88 гривень інфляційних втрат, 5 388,76 гривень 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору від 23.06.2006 про оренду землі, не сплачується орендна плата, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 59 172,62 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду Київської області від 29.09.2016 направлялась відповідачу рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2006 між Гостомельською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«ОльвіяВ» (орендар) був укладений договір оренди землі, згідно якого орендодавець на підставі рішення від 25.05.2006р. № 42-03-V надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості площею 2,700 га за адресою смт. Гостомель, вул. Польова для промислової забудови.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 років (рішення №42-03-V від 25.05.2006).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і складає 31 012,25 гривень на рік (п. 9 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 2584,36 грн. не пізніше 15 числа наступного місяця і переглядається один раз на рік (пункти 11, 13 Договору).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 Договору);

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати (п. 28 Договору);

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38 Договору);

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору).

Договір зареєстрований в Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2006р. за номером 158.

26.07.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди на 10 років земельну ділянку площею 2,700 га для промислової забудови, яка знаходиться в смт.Гостомель, вул. Польова, про що сторонами складено Акт прийому-передачі земельної ділянки (копія залучена до матеріалів справи).

Додатковою угодою від 01.03.2013 сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється з 01.01.2013 по 31.12.2013 6%, а з 01.01.2014 - 8% від грошової оцінки, місячна орендна плата в розмірі 6 489,45 гривень вноситься на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.12.2013 у справі №911/3824/13 з відповідача було стягнуто заборгованість по орендній платі за землю за цим же договором оренди землі за період з квітня 2013 по вересень 2013 року у розмірі 39 870,34 гривень, розірвано договір оренди землі від 23.06.2006 та зобов'язано ТОВ «Ольвія» повернути до земель запасу Гостомельської селищної ради орендовану земельну ділянку площею 2,7000 га.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 рішення господарського суду Київської області від 04.12.2013 у справі №911/3824/13 залишено без змін.

Отже, наступне нарахування відповідачу орендної плати продовжувалось починаючи з вересня 2013 року по квітень 2014 року (по дату набрання законної сили рішення господарського суду Київської області у справі №911/3524/13 за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі від 23.06.2006).

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із відповідача 59 172,62 гривень заборгованості, а також 53 073,88 гривень інфляційних втрат, 5 388,76 гривень 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки. Згідно положень статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України В«Про оренду земліВ» , який є спеціальним з питань оренди землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статей 1, 13 Закону України В«Про оренду земліВ» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом зазначених норм основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендодавцем орендної плати в установленому розмірі.

За таких обставин укладення між сторонами договору оренди було спрямоване на отримання відповідачем права на строкове платне користування земельною ділянкою під промислове будівництво, що в свою чергу породжує обов'язок орендаря ТОВ В«ОльвіяВ» сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів пункту в) ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідач, в порушення умов договору, допускає систематичну несплату грошових коштів за оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року у ТОВ «Ольвія» утворився борг по орендній платі за землю за договором оренди землі від 23.06.2006 в розмірі 59 172,62 гривень.

Доказів виконання взятих на себе договірних зобов'язань за вищевказаний період відповідач суду не надав.

Будь-яких заперечень проти заявлених вимог відповідач до суду не подав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи наявні у справі докази та пояснення представника позивача, існування заборгованості відповідача по орендній платі в сумі 59 172,62 гривень матеріалами справи та фактичними обставинами справи підтверджується, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю є обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку по оренді у строки визначені договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення розрахунки є арифметично невірними, у зв'язку з чим стягненню підлягає 4 840,94 гривень -3% річних та 49 963,39 гривень інфляційних втрат.

Різниця у нарахуваннях виникла внаслідок невірного визначення позивачем суми боргу на початок періоду заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Судовий збір, у розмірі 1 709,65 гривень відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» (08290, Київська обл., смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, 3, код 32607076) на користь Гостомельської селищної ради Київської області (08290, Київська обл., смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125, код 37911135) 59 172,62 гривень основного боргу, 49 963,39 гривень інфляційних втрат, 4 840,94 гривень 3% річних та 1 709,65 гривень судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 24.10.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник