Рішення

від 30.09.2016 по справі 510/1342/16-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1342/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2016 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Фурсовой А.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження ОСОБА_2; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлого 03.03.2014р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.07.2016р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 192716; копії довідок відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про нормативно грошову оцінку земельних ділянок; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.07.2016р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 192715.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 03.03.2014р. помер ОСОБА_3 За життя йому належали земельні ділянки площею 1,6462 га та 0,5181 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділені ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 192716 та серії ЯИ № 192715.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є його син - відповідач ОСОБА_2, однак він не вчинив ніяких дій щодо прийняття спадщини, тобто не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не заперечує щоб спадщину після смерті батька ОСОБА_3 оформив позивач, оскільки він з 2009р. по 2014р. проживав разом із ОСОБА_3 однією сім'єю. Так, у зв'язку із відсутністю спадкоємців першої, другої та третьої черги, позивач по справі як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р., оскільки мешкав разом із ним. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності нормативно - грошової оцінки земельних ділянок, про що 14.07.2016р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на спадщину не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

позивач у справі є спадкоємцем за законом (ст. 1261 ЦК України).

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем четвертої черги за законом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном. Відповідач ОСОБА_2 за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертався, на неї не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості у зв'язку із відмовою нотаріуса, тому в даний час позивач вимушений звернутися до суду із відповідним позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

земельну ділянку площею 1,6462 га із кадастровим номером 5124183600:01:002:0306, розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділена ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 192716 від 30.12.2010р.;

земельну ділянку площею 0,5181 га із кадастровим номером 5124183600:01:005:0568, розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділена ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 192715 від 30.12.2010р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Дудник