Ухвала
від 17.10.2016 по справі 495/3667/13-ц
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 7жовтня 201 6 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., ЗавгородньоїІ.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Імені 28 червня» про відшкодування збитків та звільнення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:

- зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Імені 28 червня» (далі - ВАТ «Імені 28 червня») повернути ОСОБА_4 земельні ділянки АДРЕСА_1, загальною площею 4,78 га, вартістю 193 642 грн 58 коп., які розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району, шляхом їх звільнення;

- стягнути збитки з ВАТ «Імені 28 червня» у сумі 32 363 грн 51 коп.

На обґрунтування позовних вимог заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора посилався на те, що ОСОБА_4 є власницею вказаних земельних ділянок у межах згідно з планом, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13 березня 2013 року, складеного головним спеціалістом відділу оперативного контролю Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, ВАТ «Імені 28 червня» використовує земельні ділянки в масивах АДРЕСА_2, які належать громадянам та, зокрема ОСОБА_4, згідно державних актів на право приватної власності під багаторічні насадження.

Посилаючись на те, що за вказаними ділянками не вживаються заходи боротьби з бур'янами, відсутні договори оренди земельних ділянок між власниками багаторічних насаджень та землевласниками, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та оскільки ВАТ «Імені 28 червня» на земельній ділянці позивача розмістив багаторічні насадження, що перебувають на його балансі, то це унеможливлює використання позивачкою земельної ділянки у власних цілях, у зв'язку із чим заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2013 року позов задоволено.

Зобов'язано ВАТ «Імені 28 червня» повернути ОСОБА_4 земельні ділянки АДРЕСА_1, шляхом їх звільнення.

Стягнуто з ВАТ «Імені 28 червня» на користь ОСОБА_4 збитки в сумі 32 363 грн 51 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ВАТ «Імені 28 червня» задоволено частково, заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2013 року скасовано в частині стягнення з ВАТ «Імені 28 червня» на користь ОСОБА_4 збитків у сумі 32 363 грн 51 коп. та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині звільнення земельних ділянок, з висновком якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 156, 157, 212 Земельного кодексу України та дійшов обґрунтованого висновку щодо зобов'язання ВАТ «Імені 28 червня» повернути ОСОБА_4 належні їй земельні ділянки, оскільки матеріалами справи підтверджено, що спірні земельні ділянки належать на праві власності ОСОБА_4 та самовільно зайняті і використовуються відповідачем.

При новому розгляді справи суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ «Імені 28 червня» збитків у сумі 32 363 грн 51 коп. та відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог, відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України врахував висновки і мотиви скасування попереднього рішення апеляційного суду, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2015 року, та на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 мала намір самостійно чи шляхом передачі в користування іншим особам обробляти належні їй спірні земельні ділянки і отримувати дохід від їх використання в період, за який вона просила стягнути збитки, або не змогла цього зробити саме через самовільне зайняття спірних земельних ділянок відповідачем та з його вини; при цьому апеляційним судом правильно враховано відсутність належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували обсяг та розмір заподіяної шкоди, що є обов'язковим при вирішенні питання про відшкодування шкоди.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: Л.М. Мазур

І.М.Завгородня

Т.О.Писана

СудВищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дата ухвалення рішення17.10.2016
Оприлюднено26.10.2016
Номер документу62202119
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —495/3667/13-ц

Ухвала від 16.02.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Таварткіладзе О. М.

Рішення від 05.03.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Таварткіладзе О. М.

Ухвала від 19.09.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Станкевич В. А.

Ухвала від 17.10.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Мазур Лідія Михайлівна

Рішення від 12.10.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Станкевич В. А.

Рішення від 05.03.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Таварткіладзе О. М.

Ухвала від 16.02.2015

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Таварткіладзе О. М.

Ухвала від 27.10.2014

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Громік Р. Д.

Рішення від 25.07.2013

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Прийомова О. Ю.

Ухвала від 17.05.2013

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Прийомова О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні