Рішення

від 24.10.2016 по справі 349/1077/16-ц

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1077/16-ц

Провадження № 2/349/466/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 жовтня 2016 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Могили Р.Г.

з участю секретаря Матасової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Григорівської сільської ради Рогатинського району в якому просять визнати за ними право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2823 га. та площею 0,8619 га., які розташовані на території Григорівської сільської ради Рогатинського району, як спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 19 січня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що, 12 серпня 2008 року помер їхній батько ОСОБА_4, який був власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради Рогатинського району на підставі державних актів на землю серія ІФ №072538 та серія ІФ №072565 виданих 20 лютого 2007 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 29 липня 2005 року №116. Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входять дані земельні ділянки. Заповідального розпорядження батько не зробив. Їхня мати ОСОБА_3, як дружина ОСОБА_4 прийняла спадщину за законом як спадкоємець першої черги про що свідчать свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, мати не здійснила державної реєстрації на зазначене у свідоцтвах майно. За життя ОСОБА_3 склала заповіт відповідно до якого все своє майно заповіла позивачам по справі: ОСОБА_5 в розмірі 2/3 частки, ОСОБА_6 - 1/3 частки. Після її смерті 19 січня 2015 року відкрилась спадщина на належне їй майно. Позивачі по справі, як спадкоємці майна спадкодавця ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини за заповітом та прийняли спадщину за законом, як спадкоємці першої черги, оскільки звернулись із відповідними заявами у нотаріальну контору. Інших спадкоємців які б мали право на обов'язкову частку у спадщині немає. Через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки (відсутність реєстрації свідоцтва про право на спадщину) в даний час вони не мають можливості оформити спадкові права в нотаріальній конторі, а тому змушені звертатися із позовом до суду. Просили позов задовольнити.

Позивачі у судове засідання не прибули, подали до суду письмові клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача сільський голова с. Григорів Рогатинського району ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнає повністю.

За ст.27 ЦПК України участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком сторін по справі.

Розгляд справи здійснено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Як вбачається з довідок, виданих 01 серпня 2016 року відділом Держгеокадастру у Рогатинському районі Івано-Франківської області, ОСОБА_4 був власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серія ІФ №072538 та серії ІФ №072565.

12 серпня 2008 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НМ № 078560,виданим 15 серпня 2008 року виконавчим комітетом Григорівської сільської ради Рогатинського району.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 13 березня 2010 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_3 Спадщина, на яку видані дані свідоцтва складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2823 га., кадастровий номер 2624481500:02:006:0052 та площею 0,8619 га., кадастровий номер 2624481500:02:006:0021, що розташована на території Григорівськоїсільської ради Рогатинського району.

У зв'язку зі смертю 19 січня 2015 року матері позивачів ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2823 га. та площею 0,8619 га., які розташовані на території Григорівської сільської ради Рогатинського району.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт відповідно до якого 2/3 частини усього належного їй майна заповіла ОСОБА_5 та 1/3 частину належного їй майна заповіла ОСОБА_6 Цей заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Григорівської сільської ради 02 квітня 2013 року та не змінений і не скасований.

25 червня 2015 року державним нотаріусом Рогатинського державного нотаріального округу посвідчено заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 та прийняття спадщини як спадкоємцями за законом.

Державним нотаріусом Рогатинського державного нотаріального округу постановами від 13 серпня 2016 року про відмову у вчинені нотаріальних дій відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради після смерті їхньої матері ОСОБА_3 через відсутність правовстановчих документів на земельні ділянки.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст.14 Конституції України.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК). Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 13 березня 2010 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею площею 0,2823 га., кадастровий номер 2624481500:02:006:0052 та площею 0,8619 га., кадастровий номер 2624481500:02:006:0021, що розташована на території Григорівськоїсільської ради Рогатинського району. Свідоцтва на підставі ст.1299 ЦК України підлягали державній реєстрації.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.(ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Власник майна, відповідно до ст.392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Спеціального визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 213- 215 ЦПК України, суд.

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою м. Львів вул. Стрийська,99/128, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на ? частку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2823 га. та площею 0,8619 га., які розташовані на території Григорівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, як спадкоємцем за законом, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 19 січня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем ІНФОРМАЦІЯ_3,ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на ? частку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2823 га. та площею 0,8619 га., які розташовані на території Григорівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, як спадкоємцем за законом, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 19 січня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Р.Г. Могила