Постанова

від 21.10.2016 по справі 487/4898/16-к

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/4898/16-к

Провадження № 1-кп/487/363/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, громадянина України, українця, зі середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України

ВСТАНОВИВ:

Згідно реєстраційних документів ТОВ «Зерон-1» (код 39559092), ТОВ «Граун» (код 39559108), ТОВ «Чейзар» (код 39559160), ТОВ «Бертон» (код 39559145) зареєстровані 22.12.2014 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221020000030995, №15221020000030996, №15221020000030998, № 15221020000030997 відповідно. ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун» знаходяться на обліку в ДНІ у Центральному районі м. Миколаєва, ТОВ «Чейзар» (код 39559160), ГОВ «Бертон» (код 39559145) - в ДПІ Ленінському у районі м. Миколаєва з 23.12.2014.

Підприємства не являються платниками податку на додану вартість.

Підприємство ТОВ «Зерон-1» зареєстровано за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адмірала Макарова,40, ТОВ «Граун» - м. Миколаїв, Центральний район, вул. Фалєєвська, 24, ТОВ «Бертон» - м. Миколаїв, Ленінський район, пр. Жовтневий, 39, ТОВ «Чейзар» - м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 20/4.

Директором та засновником підприємств в одній особі є ОСОБА_6 . Основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Так, ОСОБА_6 в грудні 2014 року, (більш точний час досудовим слідством не встановлено), перебуваючи біля кафе «СССР», що розташованого по пр. Центральному та вул. 6 Слобідська у м. Миколаєві, на прохання раніше незнайомої йому особи на ім`я ОСОБА_7 дав згоду створити суб`єкти підприємницької діяльності - юридичні особи ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності.

Погодившись на запропоновану ОСОБА_7 грошову винагороду за те, що ОСОБА_6 буде призначений на посаду директора підприємств ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», буде їх одноосібним учасником та отримавши таку винагороду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, ОСОБА_6 за вказівкою та разом з ОСОБА_7 22.12.2014 року, перебуваючи у нотаріуса ОСОБА_8 , офіс якого розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Чигрина, 50/1, підписав рішення засновника № 1 від 22.12.2014 ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», статути підприємств від 22.12.2014, картки із зразками підписів та відбитками печаток ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», відповідно до яких він став засновником та директором вказаних підприємств.

Підписані статутні та організаційно-розпорядчі документи ТОВ «Зерон-1», ТОВ" «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», а також печатки підприємств ОСОБА_6 22.12.2014, у невстановлений досудовим слідством час, передав ОСОБА_7 , який, таким чином отримав доступ до статутних, реєстраційних документів та печаток ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», що в подальшому дало змогу надати їх до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради для реєстрації.

Крім того, ОСОБА_7 використав картки із зразками підписів директора ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон» ОСОБА_6 та відбитки печаток вказаних підприємств з метою відкриття розрахункових рахунків в ПАТ «СБЕРБАНК» в м. Миколаєві ТОВ «Чейзар» № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 26053013042360 від 13.11.2015, ТОВ «Зерон-1» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № 26005001035337 від

20.01.2015,ТОВ «Граун» -№26002013035339,26003001035339,26057013035339 від 20.01.2015, ТОВ «Бертон» -№26006013035335,26051013035335, 26007001035335 від 20.01.2015,

29.02.2016,в AT "УкрСиббанк":ТОВ «Зерон» - № 26000553267300 від 23.02.2015, ТОВ «Граун» - № 26006553250300 від 23.02.2015, ТОВ «Бертон» - № 26004553274300 від 23.02.2015, в ПАТ «ПУМБ»: ТОВ «Зерон-1» № 2600719277 від 26.02.2016, ТОВ «Граун» № 2600019267 від 26.02.2016, ТОВ «Бертон» - № НОМЕР_5 відв ПАТ «ВТБ Банк»: ТОВ «Зерон-1» - № 26003010564062 від 26.10.2015, ТОВ «Граун» -№ НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № 26007010564057 від 07.12.2015, в національній валюті України, із встановленням системи «Клієнт-Банк», що дозволило ОСОБА_7 отримати доступ до розпорядження поточними рахунками підприємств і використовувати юридичні особи для прикриття незаконної діяльності.

Будь-які документи, пов`язані з фінансово-господарською діяльністю підприємств, а саме: податкову та первинну бухгалтерську документацію підприємств, податкові декларації з податку на прибуток підприємства ОСОБА_6 не складав та не підписував. Відношення до фінансово- господарської діяльності ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон» останній не мав.

Обізнаність ОСОБА_6 про те, що ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон» зареєстровані на його ім`я з метою прикриття незаконної діяльності, дало змогу ОСОБА_7 у період з 22.12.2014 по 25.08.2016 використати реєстраційні документи та печатки ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ «Чейзар», ТОВ «Бертон», для прикриття незаконної діяльності, яке виразилось в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків іншим суб`єктам підприємницької діяльності, пов`язаному зі сплатою податку на прибуток підприємств.

Тим самим операції, проведені ТОВ «Зерон-1», ТОВ «Граун», ТОВ і«Чейзар», ТОВ «Бертон» за період 22.12.2014 по 25.08.2016 не спричинили настання реальних наслідків, а були спрямовані на надання вигоди іншим суб`єктам підприємницької діяльності, які за рахунок неіснуючих фінансово-господарських операцій, шляхом використання первинних бухгалтерських документів з реквізитами 22.12.2014 по 25.08.2016 незаконно сформували витрати, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 27, ч.1 ст.205 КК України, тобто пособництво у створенні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

26.09.2016 року в даному кримінальному провадженню №32016150000000066 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , якої на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32016150000000066 та обвинуваченим ОСОБА_6 дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_6 .

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винувасті, суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 205 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення та повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 ч. 2 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затверджені угоди.

Суд, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, прогроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_6 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 26.09.2016 року укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №32016150000000063 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України.

ОСОБА_6 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26.09.2016 року покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з обмеженнями права оскарження вироку визначеними ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1