Ухвала

від 19.10.2016 по справі 757/40252/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Сімп В» в особі директора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року,

за участю представника власника майна ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32016100060000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), із забороною розпоряджатися зазначеним майном, що стосується видаткових операцій або відчужувати його у будь-який спосіб, за виключенням видаткових операцій щодо обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ТОВ «Сімп В» в особі директора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 р. у справі №757/40252/16-к та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що грошові кошти, які розміщені на рахунку ТОВ «Сімп В» та арештовані ухвалою слідчого судді надійшли 26.08.2016 року, як оплата за виконання будівельно-монтажних робіт, при цьому відправниками грошових коштів були особи, які не фігурують в матеріалах досудового розслідування №32016100060000040 від 01.04.2016 року.

Вказує, що предметом досудового розслідування є операції ТОВ «Сімп В» та ТОВ «Промтехбуд», ТОВ «Ферро Плюс» за період з листопада 2014 року по травень 2015 року, отже арештовані кошти надійшли за період, який не є предметом досудового розслідування, від осіб, які не є учасниками кримінального провадження.

Вважає, що арештовані грошові кошти в розумінні ст. 98 КПК України віднести до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані для встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути об`єктом кримінально-протиправних дій, що вони отримані внаслідок кримінального правопорушення неможливо, оскільки пройшов значний проміжок часу з моменту укладення господарських договорів.

Звертає увагу на те, що в порушення ст. 170 КПК України слідчим суддею не зазначено, які саме грошові кошти ТОВ «Сімп В» підпадають під вичерпні, необхідні та достатні ознаки, визначені ст. 98 КПК України, не надано жодних доказів, що грошові кошти є предметом злочину.

Крім того автор апеляційної скарги вказує на те, що слідчий обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на грошові кошти в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав належних і достатніх доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

На думку апелянта, слідчий суддя формально підійшов до розгляду справи, оскільки не врахував норм КПК України та відсутність у клопотання слідчого і доданих до нього матеріалів, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення службовими особами ТОВ «Сімп В» кримінальних правопорушень.

Також звертає увагу на те, що арешт грошових коштів фактично блокує здійснення господарської діяльності ТОВ «Сімп В» та унеможливлює виплату заробітної плати.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2016 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження автор апеляції вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику представника ТОВ «Сімп В», а про наявність ухвали товариство дізналось лише 31.08.2016 р.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, при цьому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду провадження належно повідомлений, при цьому надіслав лист в якому просив розглянути справу без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність представників ТОВ «Сімп В», а тому враховуючи, що ухвалу суду від 18.08.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ні слідчий, ні слідчий суддя не дотрималися вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000040 від 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, встановлено, що службовими особами ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) в ході здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Промтехбуд» (код ЄДРПОУ 31058286) та ТОВ «Ферро Плюс» (код ЄДРПОУ 38526396), які мають ознаки фіктивності, в період з листопада 2014 по травень 2015 року, шляхом відображення псевдо господарських операцій з придбання будівельних субпідрядних робіт та будівельних матеріалів, в документах бухгалтерського та податкового обліку підприємства, що не відповідає дійсності, в порушення норм Податкового кодексу України, було занижено податків на загальну суму 1 131 450 грн., в тому числі: податок на додану вартість в сумі 879 465 грн. та податок на прибуток підприємства в сумі 251 985 грн.

Відповідно до отриманої інформації з бази даних ДФС України встановлено, що ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) має відкриті у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023) розрахункові рахунки: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про грошових арешт коштів, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), із забороною розпоряджатися зазначеним майном, що стосується видаткових операцій або відчужувати його у будь-який спосіб, за виключенням видаткових операцій щодо обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

В мотивування клопотання зазначив, що враховуючи, що грошові кошти, невстановленими слідством особами та службовими особами ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) незаконно перераховуються на рахунки підприємств, які створено з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами, з метою їх подальшого обготівкування з безготівкових в готівку, тому органи досудового слідства мають право та зобов`язані накласти арешт на майно «ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070), що є підконтрольним невстановленим слідством особам, з метою припинення подальшого продовження злочинної діяльності та здобуття доказів у справі та визнання арештованих коштів речовими доказами.

Зазначені кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) фактично використовуються на власний розсуд невстановленими слідством особами, є джерелом погашення збитків завданих державі, внаслідок скоєння кримінального правопорушення, що розслідуються по даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва погодився із вказаними доводами слідчого та ухвалою від 18.08.2016 р. задовольнив клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

Разом з тим, виходячи з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового та передчасного висновку про необхідність арештувати грошові кошти, ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 27 лютого 2016 року) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження №32016100060000040 зареєстроване ще 01.04.2016 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Сімп В» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебували, у зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно товариства.

Окрім цього, посилання слідчого судді на ч. 3 ст. 170 КПК України, як на підставу для накладення арешту на майно, не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивовано, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Взагалі, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді місцевого суду в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В» є цілком формальною, необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Вказані обставини вплинули на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунку ТОВ «Сімп В».

Також, визначаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий суддя, в постановленій ухвалі, послався на вимоги ч. ч. 2, 3, ст. 170, ст. 98 КПК України, без обгрунтування підстав задоволення клопотання слідчого відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, з урахуванням вказаних норм закону.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином грошові кошти, які розміщені на рахунку ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), можуть бути предметом злочину та стосовно них існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, відсутнє також посилання на те, за якими операціями грошові кошти надійшли на вказані у клопотанні слідчого банківські рахунки.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення грошові кошти ТОВ «Сімп В» мають до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на грошові кошти ТОВ «Сімп В», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. При цьому, клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав, на підставі чого розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, про що в своїй апеляційній скарзі також зазначає і представник товариства, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «Сімп В», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства взагалі спростовується. Тобто, спростовується той факт, що кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В», відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, а отже висновки слідчого та слідчого судді з цього приводу є помилковими.

Беручи до уваги викладені обставин, які свідчать про порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 172, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ТОВ «Сімп В» в особі директора ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Сімп В» в особі директора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32016100060000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), із забороною розпоряджатися зазначеним майном, що стосується видаткових операцій або відчужувати його у будь-який спосіб, за виключенням видаткових операцій щодо обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32016100060000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, про накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сімп В» (код ЄДРПОУ 38125070) під № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), із забороною розпоряджатися зазначеним майном за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та зупинення видаткових операцій по даним рахункам за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджету всіх рівнів та державних цільових фондів, відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 и б а к