Ухвала

від 24.10.2016 по справі 511/1973/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/833/16

Номер справи місцевого суду: 511/1973/16-п

Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж.В.

Доповідач Фаріна В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Фаріна В.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, пенсіонерка, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1

встановив:

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2, працюючи на посаді голови Роздільнянської районної виборчої комісії Одеської області під час проведення місцевих виборів 2015 року,будучи посадовою особою юридичної особи публічного права і таким чином згідно п.п.а,п.2 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, діючи з прямим умислом, свідомо, порушуючи вимоги, передбачені ст.28, ст.35 Закону України "Про запобігання корупції", усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та її службовими повноваженнями, діючи умисно з особистих інтересів, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів при наступних обставинах.

Згідно п.11 ст.28 Закону України "Про місцеві вибори" та п.22, п.23 Постанови КМУ №687 від 08.09.2015 року членам виборчих комісій може бути нарахована та виплачена одноразова грошова винагорода лише один раз протягом виборчого процесу після встановлення підсумків голосування, за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної територіальної виборчої комісії, і виплачена тим членам комісії, що брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у такій комісії. Одноразова грошова винагорода не є обов'язковою виплатою. Розмір грошової винагороди членам комісії визначається на її засіданні за поданням голови виборчої комісії залежно від особистого внеску кожного члена комісії в її діяльність і не може перевищувати розміру місячної заробітної плати, встановленого постановою КМУ від 28.07.2004 року №966 "Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму", за посадами, які вони займають, у відповідних виборчих комісіях.

ОСОБА_2 29 жовтня 2015 року, перебуваючи на посаді голови Роздільнянської районної виборчої комісії Одеської області, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та її службовими повноваженнями, з метою отримання додаткових видів оплати праці, підготувала подання про надання одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії і особисто їй згідно Постанови КМУ №687 і внесла дане подання на голосування виборчої комісії, а далі особисто проголосувала за прийняття рішення про призначення та виплату членам комісії та особисто їй одноразової грошової винагороди. Після цього ОСОБА_2 підписала протокол засідання Роздільнянської районної виборчої комісії Одеської області №20 від 29 жовтня 2015 року, постанову Роздільнянської районної виборчої комісії Одеської області №62 від 29.10 2015 року "Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам Роздільнянської районної виборчої комісії з місцевих виборів 25 жовтня 2015 року, на підставі яких членам комісії та їй була виплачена одноразова грошова винагорода.

Таким чином вказане рішення було прийняте при наявності реального конфлікту, який в даному випадку полягав в тому, що приватний інтерес ОСОБА_2, щодо отримання додаткової оплати праці та виплати собі одноразової грошової винагороди, реально зіткнув з її службовими повноваженнями як Голови Роздільнянської районної виборчої комісії при підготовці, внесенні подання на розгляд колегіального органу щодо отримання додаткової оплати праці, а також при особистому голосуванні по даному питанню та підписанні протоколу засідання Роздільнянської районної виборчої комісії Одеської області №20 жовтня 2015 року про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди Роздільнянської районної виборчої комісії.

Крім цього, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді голови Роздільнянської районної виборчої комісії Одеської області, являючись посадовою особою юридичної особи публічного права, згідно п.п."а" п.2 ч.2 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, а ні до початку проведення засідання Роздільнянської районної виборчої комісії 29 жовтня 2015 питання нарахування одноразової грошової винагороди, а ні під час її проведення не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і негайно повідомила про наявність реального конфлікту інтересів при її голосуванні та про отримання допомоги колегіальний орган та Одеську обласну виборчу комісію, а такої не вжила всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, який виник у неї під час голосування за вищевказане рішення, яким їй була виплачена одноразова грошова допомога.

Постановою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.09.2016 року ОСОБА_2 звільнена від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 ч.ч.1, 2 КУпАП із закриттям провадження в справі в силу малозначності вчинених нею правопорушень. Суд обмежився усним зауваженням на її адресу.

В апеляційній скарзі прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Твердохліб О.В. вказує на те, що постанова судді є необґрунтованою, оскільки суд 1 інстанції встановив в діях ОСОБА_2 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.12, ст.172-7 КУпАП, не прийняв рішення щодо винуватості останньої у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, не вказавши про це в резолютивній частині постанови, та закрив провадження в силу малозначності вчинених нею правопорушень та обмежився усним зауваженням на її адресу.

Просить скасувати постанову суду та винести нову, якою визнати ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.172 -7 КУпАП та притягнути її до відповідальності за ч.1 ст.172-7 у вигляді штрафу у сумі 100 неподаткових мінімумів громадян, за ч.2 ст. ст.172-7 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 200 неподаткових мінімумів громадян та остаточно призначити покарання в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених в силу ст..36 КУпАП у сумі 200 неподаткових мінімумів доходів громадян.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги заслухавши пояснення прокурора Войтова Р.Г., який підтримав доводи апеляції, пояснення ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суддя в мотивувальній частині постанови правильно встановив обставини адміністративного правопорушення та навів докази, які підтверджують вину ОСОБА_2, але не вказав на винуватість її в резолютивній частині постанови.

Суддя на законних підставах застосував стосовно ОСОБА_2 вимоги ст..22 КУпАП та звільнив її від адміністративної відповідальності.

Вважаю, що резолютивну частину постанови судді необхідно доповнити вказівкою про визнання винуватою ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області Твердохліб О.В. задовольнити частково.

Резолютивну частину постанови судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.09.2016 року відносно ОСОБА_2 про звільнення від адміністративної відповідальності в силу малозначності вчиненого правопорушення із закриттям провадження в справі доповнити вказівкою про визнання ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Врешті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.П. Фаріна