Рішення

від 10.05.2007 по справі 10/112-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.05.07р.

Справа № 10/112-07

За позовом  Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу ,

м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради , м. Кривий

Ріг  

до  Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг  

про

повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

Від прокурора: Кузьменко С.В. (посвідчення №73 від 17.06.05р.)-заступник

прокурора

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: не

з"явився  

СУТЬ

СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в

особі Позивача  звернувся до

господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про:

заборону використовувати земельну ділянку площею 540 кв. м. АДРЕСА_1;

зобов'язання відновити земельне покриття та приведення земельної ділянки у

придатний для використання стан; 

зобов'язання передати земельну ділянку площею 540 кв.м. АДРЕСА_1,  Криворізькій 

міській раді за актом прийому-передачі.

Підстави з якими Прокурор пов'язує

свої позовні вимоги -Відповідач без правоустановчих документів на земельну

ділянку площею 540 кв. м. АДРЕСА_1, використовує її під розміщення кафе. Даний

факт підтверджується протоколом державного інспектора по використанню і охороні

земель міста НОМЕР_1, постановою про накладення штрафу за порушення земельного

законодавства НОМЕР_2, актом перевірки дотримання вимог земельного

законодавства від 18.05.2006 р.

Вказане є порушенням вимог ст. 125

Земельного Кодексу України.

Позивач позовні вимоги Прокурора

підтримав у повному обсязі.

        Відповідач проти задоволення позовних

вимог Прокурора заперечує зазначаючи на їх безпідставності та

необґрунтованості.

        Представники сторін у судове засідання

не з'явилися. Сторони були належним чином повідомлені про час і місце

проведення судового засідання.

        За згодою представника Прокурора у

судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

       Дослідивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представників сторін, Прокурора, господарський  суд, -

В С Т А Н О В И В :

        Рішенням Жовневого районного суду м.

Кривого Рогу від 16.09.2004 р. по справі № 2-4818-2004 р. порушеної за позовом

ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, суд визнав право

власності за ОСОБА_1. На самочинне будівництво приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»,

розташоване на земельній ділянці площею 540 кв. м.

      Рішення суду було прийняте на підставі

ст. 376 ЦК України а також того, що суд встановив, що ОСОБА_1 стала фактичним

користувачем земельною ділянкою площею 540 кв. м. АДРЕСА_1.

            Відповідно до ст. 35 ГПК України,

рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для

господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для

вирішення спору.

           Згідно із ч. 3 ст. 376 ЦК України,

право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на

земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за 

умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже

збудоване нерухоме майно.

           Відповідно до ст. 125 Земельного

кодексу України,  право   власності 

та  право  постійного 

користування  на земельну  ділянку 

виникає  після  одержання 

її   власником   або користувачем  документа, 

що  посвідчує  право 

власності чи право постійного користування  земельною 

ділянкою,  та  його 

державної реєстрації. Право  на

оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації.  Приступати   до  

використання   земельної   ділянки   

до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що

посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

           Право  власності 

на  земельну  ділянку і право постійного користування

земельною ділянкою посвідчується 

державними  актами. Форми

державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право    оренди  

землі   оформляється   договором,  

який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу

України ).

           У ст. 2 Земельного кодексу України

зазначено, що земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння,

користування і розпорядження землею.

          Суб'єктами земельних відносин є

громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної

влади.

          Об'єктами земельних відносин є землі

в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на

земельні частки (паї).

          Користування означає виробниче чи

інше особисте використання властивостей землі, споживання результатів

використання землі.

          Відповідно до ст. 12 вказаного

кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних

відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі: розпорядження

землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності

у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання

земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до

цього Кодексу.

         На підставі п. 34 ст. 26 Закону

України „Про місцеве самоврядування в Україні” міські ради вирішують відповідно

до Закону питання регулювання земельних відносин.

         Згідно зі ст. 1 Закону України „Про

державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття

земельних  ділянок -будь-які дії особи,

які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір

використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі, до одержання

документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.

        Враховуючи наведене та приймаючи до

уваги факти встановлені рішенням Жовневого районного суду м. Кривого Рогу від

16.09.2004 р. по справі № 2-4818-2004 р., а також положення ч. 3 ст. 376 ЦК

України, господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора -не обгрунтованими

та такими, що не підлягають задоволенню.

        Згідно зазначеного, керуючись ст. ст.

22, 29, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог

Прокурора - відмовити.

Суддя

 І.М. Кощеєв

( Рішення оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України - 10.05.2007р. )