Постанова

від 20.09.2016 по справі 810/2672/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року (10:20 год.) м. Київ №810/2672/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІНЕРАЛЗ УКРАЇНА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

за участю представників сторін:

від позивача: Юхименко А.В., довіреність № 01-05/245 від 07.06.2016

від відповідача: Оніщенко О.В., довіреність № 1-19/0916 від 19.09.2016

Суть спору : до Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА МІНЕРАЛЗ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 173342,22 грн. та пені у сумі 10140,39 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Позивач зазначає, що за два робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2016 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, однак цього не було здійснено, що не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях, згідно яких, зокрема, зазначив, що в ході заповнення звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік в рядку 02 (середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність) було допущено технічну помилку - не вказано кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача.

При цьому відповідач відзначає, що вказану помилку ним було виявлено самостійно, однак Інструкція про порядок заповнення звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, затверджена наказом Мінпраці України від 10.02.2007 №24, не передбачає можливості коригування даного звіту роботодавцем у разі допущення технічної помилки. Відповідач зазначає, що він повідомив у письмові формі листом №2-05/0416 від 05.04.2016 позивача про наявність технічної помилки у звіті і звернувся з проханням провести перевірку для підтвердження факту працевлаштування інвалідів, однак позивачем такої перевірки не проведено.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що на його адресу не надходило вимоги про сплату адміністративно-господарських санкцій, що також позбавило відповідача можливості підтвердити факт відсутності порушень чинного законодавства в частині працевлаштування інвалідів.

Відповідач стверджує, що ним належно виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» в частині працевлаштування інвалідів, зокрема, протягом 2014 року на підприємстві відповідача працювало три інваліди (при нормативі 2 інваліди) - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а тому, на думку відповідача, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій відсутні.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Мінералз Україна» зареєстровано в якості юридичної особи 22.03.2002, ідентифікаційний код юридичної особи - 31925959, місцезнаходження юридичної особи: 08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, провулок Захарченка, будинок 2, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №107158 (а.с.114).

Відповідач знаходиться на обліку у Київському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 02.10.2008 №1885 (а.с.41).

Згідно преамбули до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875 (далі - Закон № 875-ХІІ) цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Частиною 1 статті 18 Закону №875-ХІІ встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 9 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч.4 ст.20 Закону № 875-ХІІ).

Таким чином, законодавство України покладає обов'язок працевлаштування інвалідів на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, орган місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів за умови створення робочих місць для інвалідів та інформування зазначених органів з метою їх працевлаштування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості (далі - Порядок). Зазначена норма кореспондується із приписами частини 3 статті 18 Закону України № 875-ХІІ.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, складеного відповідачем за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, відповідачем самостійно зазначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу, що працювали у 2015 році - 45 осіб, з них у рядку 02 середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) зазначено « - »; у рядку 03 кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи; у рядку 04 фонд оплати праці - 3900,20 тис. грн.; у рядку 05 середньорічна заробітна плата штатного працівника 86671 грн.; у рядку 06 сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів визначена у розмірі 173342 грн. (а.с.6).

Позивачем надано розрахунок суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, згідно якого середня річна заробітна плата штатного працівника складає 86671,11 грн., а сума адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ становить 173342,22 грн., сума пені за порушення термінів сплати санкцій за період з 16.04.2016 по 10.08.2016 включно складає 10140,39 грн. (а.с.7).

В той же час, як зазначає відповідач, ним було допущено помилку в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, складеного за формою №10-ПІ, а саме в рядку 02 звіту «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)» помилково зазначено « - », тобто прочерк, замість правильного показника «3 особи».

Суд зазначає, що чинним законодавством України, зокрема, Інструкцією щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, не передбачено подання уточнюючого звіту чи внесення виправлень до такого звіту самостійно роботодавцем. Отже відповідач позбавлений можливості виправити самостійно виявлені помилки у звітності.

Так, відповідачем з метою усунення помилок у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів направлено на адресу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів лист №2-05/0416 від 05.04.2016, в якому зазначено, що у зв'язку з механічною помилкою у звіті 10-ПІ, ТОВ «Омега Мінералз Україна» просить направити заяву до Головного управління Держпраці в Київській області з метою перевірки виконання норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (а.с.53).

Відповідно до частини 7 статті 19 Закону № 875-ХІІ порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 19 Закону № 875-ХІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №129 від 14.04.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за №528/19266, Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що основними завданнями Фонду є:

1) реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

В той же час, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 вказаного Положення основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства України суд приходить до висновку, що Фонд соціального захисту інвалідів та його структурні підрозділи не наділені повноваженнями щодо проведення перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, оскільки в розумінні частини 8 статті 19 Закону №875-ХІІ центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, який наділений повноваженнями щодо проведення вказаних перевірок є саме Державна служба України з питань праці.

Суд зазначає, що позивач, після отримання листа від ТОВ «Омега Мінералз Україна» №2-05/0416 від 05.04.2016 звернувся до Головного управління Держпраці у Київській області із листом №03-117 від 18.04.2016 (а.с.186-191) для проведення позапланової перевірки щодо допущеної помилки у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів, однак, як зазначає відповідач, станом на день розгляду справи судом такої перевірки Головним управлінням Держпраці у Київській області не проведено, а тому помилки у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів не були усунуті.

Враховуючи вищевикладене, суд повинен перевірити правильність заповнення відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за ф. №10-ПІ.

Відповідач стверджує, що ним виконано вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у 2015 році, оскільки при нормативі кількості інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у кількості 2 осіб (рядок 03 звіту) на підприємстві відповідача протягом 2015 року було працевлаштовано троє інвалідів, а саме: ОСОБА_3 (працює з 01.06.2013), ОСОБА_4 (працює з 01.06.2015) та ОСОБА_5 (працює з 01.10.2004).

На підтвердження працевлаштування вищевказаних осіб на підприємстві відповідача до суду надано копії наказів №10к від 01.06.2013, №7к від 29.05.2015, №2-01/1004к від 01.10.2004 про працевлаштування ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, копії паспортів, довідок про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудових книжок, довідок про встановлення інвалідності вказаних осіб (а.с.54-74).

Також на підтвердження працевлаштування вказаних осіб у 2015 році до суду надано копії штатних розписів відповідача за 2015 рік (а.с.44-51) та копії звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, поданих відповідачем до органів державної фіскальної служби протягом 2015 року (а.с.75-112), копії звітів з праці за 2015 рік за ф. №1-ПВ, поданих до органів статистики (а.с.154-177). Також відповідач в письмових поясненнях зазначає, що вакансії у ТОВ «Омега Мінералз Україна» у 2015 році були відсутні (а.с.113).

Отже з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ТОВ «Омега Мінералз Україна» працевлаштовано 3 інвалідів на власному підприємстві, при цьому згідно нормативів та вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідачу необхідно було працевлаштувати 2 інвалідів, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у повному обсязі.

Суд також враховує, що відповідачем допущено помилки при заповненні звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за ф.№10-ПІ за 2015 рік, а саме в рядку 02 звіту «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)» помилково зазначено « - », тобто прочерк, замість правильного показника « 3 особи», а також помилку в рядку 06 звіту, де визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 173342 грн., проте правильно необхідно було проставити «прочерк», оскільки сума адміністративно-господарських санкцій в даному випадку не розраховується, у зв'язку з працевлаштуванням інвалідів відповідно до вимог законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не є податком або збором, обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення у даній сфері.

Підставою для застосування такої відповідальності до учасника господарських відносин, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання.

Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: 1) виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; 2) створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; 3) забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; 4) надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; 5) звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до листа Миронівського районного центру зайнятості №516/02 від 21.04.2016 вбачається, що ТОВ «Омега Мінералз Україна» в 2015 році звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за ф. №3-ПН» до Миронівського центру зайнятості не надавалась (а.с.36), однак суд зазначає, що вказані звіти не направлялись відповідачем у зв'язку з тим, що на підприємстві відповідача не було вакансій для працевлаштування у 2015 році, в тому числі для працевлаштування інвалідів, а протягом 2015 року на підприємстві відповідача працювало 3 інваліди при нормативі працевлаштування - 2 особи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги чинного законодавства, передбачені статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем виконані в повному обсязі, оскільки відповідачем працевлаштовано інвалідів згідно нормативів та вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 173342,22 грн. та пені за несвоєчасну сплату санкцій у розмірі 10140,39 грн.

В судовому засіданні 20.09.2016 судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. В повному обсязі постанову складено 26.09.2016.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.