Постанова від 17.10.2016 по справі 823/1248/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року справа № 823/1248/16

м. Черкаси

16 год. 23 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі - Баклаженко Н.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №1227-1306;

- зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області здійснити розрахунок податкового зобов'язання по сплаті земельного податку з фізичних осіб (земельна ділянка розташована за адресою м. Черкаси, вул. Пальохи, 2/1, площею 0.11 га) керуючись нормами законодавства України, а саме застосувавши норму п. 281.2.3 ст. 281 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за позивачем на праві приватної власності обліковується земельна ділянка площею 0,11 га з кадастровим номером 7110136700:03:001:0038, що розташована в м. Черкаси по вул. Пальохи, 2/1. На думку позивача контролюючим органом протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу грошове зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 2661 грн. 45 коп., оскільки позивач в силу положень п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України звільнений від сплати податку за земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара, як пенсіонер за віком, а тому відповідний податок по земельному податку з фізичних осіб повинен сплачувати за лише за перевищену частину граничної норми розміру земельної ділянки, тобто за 0,01 га. В судовому засіданні позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, оскільки за позивачем на праві приватної власності обліковується земельна ділянка площею 0,11 га з кадастровим номером 7110136700:03:001:0038, тобто понад граничних норм (0,10 га), встановлених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України, тому позивач не звільнений від сплати земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік. Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за даними Державного земельного кадастру за ОСОБА_1 на праві приватної власності обліковується земельна ділянка площею 0,11 га із кадастровим номером 7110136700:03:001:0038, що розташована в м. Черкаси по вул. Пальохи, 2/1.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №1227-1306, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 2661 грн. 45 коп.

Не погоджуючи із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2016 №1227-1306 позивач оскаржив його до Головного управління ДФС у Черкаській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.08.2016 №16705/23-00-10-0210 податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №1227-1306 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками податку (плати за землю) є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 287.1. ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7110136700:03:001:0038, яка належить позивачу на праві приватної за основним цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення «Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення», підрозділ класифікатора видів цільового призначення земель « 07.01».

Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. Від сплати податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, статтею 281 ПКУ передбачені підстави звільнення фізичних осіб від сплати земельного податку та перелік таких підстав, які є вичерпними.

Враховуючи, що за позивачем на праві приватної власності обліковується земельна ділянка площею 0,11 га з кадастровим номером 7110136700:03:001:0038, тобто, земельна ділянка розміром понад граничних норм (0,10 га), встановлених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України, тому суд дійшов висновку, що позивач не звільнений від сплати земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік за вказану земельну ділянку, оскільки статтею 281 Податкового кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення фізичної особи від сплати земельного податку, як за частину розміру земельної ділянки до 0,10 га.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.06.2015 №14435-17 є правомірним та оскарженню не підлягає.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2016 року.