Постанова

від 21.10.2016 по справі 826/9215/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2016 року № 826/9215/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРО МАНІ ГРУП" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРО МАНІ ГРУП" (далі - відповідач, ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень торговельного центру ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП" (код 39325777) за адресою: вулиця Басейна, 5-Б у Печерському районі міста Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень торговельного центру ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП" (код 39325777) за адресою: вулиця Басейна, 5-Б у Печерському районі міста Києва.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час проведення планової перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) видано наказ від 19.04.2016 № 157 «Про проведення планових перевірок», відповідно до даного наказу заступнику начальника відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Печерського РУ Головного управління ДСНС України у м. Києві капітану служби цивільного захисту Головку О.Ю. доручено в період з 11.05.2016 по 31.05.2016 провести перевірку ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП" за адресою: вулиця Басейна, 5-Б у Печерському районі міста Києва, щодо додержання та виконання вимог нормативно - правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі вказаного наказу № 157, Печерським РУ ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 11.05.2016 № 20/478 на проведення планової перевірки товариства, за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 5-б.

За результатами планової перевірки відповідача щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складено акт від 31.05.2016 № 405, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частина 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно з частинами 6, 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення від 26.04.2016 № 20/1036, про проведення планової перевірки підприємства за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, вручено адміністратору товариства - ОСОБА_3 27.04.2016.

При цьому, суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, суб'єкт господарювання допустив посадових осіб позивача до здійснення планового заходу внаслідок отримання відповідного повідомлення.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 31.05.2016 №405 (далі -Акт №405).

Як вбачається з акту перевірки, присутнім під час здійснення планової перевірки була уповноважена особа товариства ОСОБА_4, яка відповідно до витягу ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є керівником даного товариства з 06.08.2014.

Керівник товариства ОСОБА_4, від підпису Акту №405 відмовилася, тому позивачем примірник Акту №405 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки 31.05.2016 направлено рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача, що підтверджується наявними доказами у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), зокрема:

- допускається розміщення підприємства громадського харчування ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП" з кількістю місць більше 50 в житловому будинку, заборонено розміщення закладів громадського харчування більше 50 осіб в житлових будинках;

- електрощит, групові електрощитки не захищенні автономними системами пожежогасіння, для швидкої ліквідації загорання яке виникає в електрощитах та неможливістю розповсюдження пожежі в інші приміщення встановлюються автономні системи пожежогасіння;

- електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1

см з кожного боку (підвальний поверх) (щоб при загоранні розетки, вимикача яке відбувається внаслідок короткого замикання вогонь не розповсюдився по горючих поверхнях);

- у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниці електромережі (під час використання тимчасових дільниць електромережі (подовжувачі) збільшується кількість електроспоживачів в результаті це може призвести до перенавантаження в електромережі (короткого замикання);

- двері складських (підсобних) приміщень, електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО (приміщення електрощитової, складські (підсобні) приміщення це найбільш пожежонебезпечні приміщення вони повинні обладнуватись протипожежними дверима для перешкоджання розповсюдження пожежі за їхні межі);

- висота проходів на шляхах евакуації до евакуаційного виходу з приміщення кухні виконано менше 2 м (перешкоджає безпечній, швидкій евакуації з приміщень

під час виникнення пожежі);

- евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення (для швидкої, безпечної евакуації персоналу, відвідувачів з закладу громадського харчування в результаті виникнення пожежі);

- приміщення ресторану не забезпечені нормованою кількістю евакуаційних виходів згідно норм належності (для швидкої, безпечної евакуації персоналу, відвідувачів з закладу громадського харчування в результаті виникнення пожежі) ;

- для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам'яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), в приміщенні ресторану не встановлено модульну систему локального пожежогасіння (для швидкої ліквідації та неможливості поширення полум'я при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам'яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції встановлюються модульні системи локального пожежогасіння );

- апарати відключення (електрощит) в складських підсобних приміщеннях, не встановлено поза межами (ззовні) вказаного приміщення на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах (підвальний поверх) (для перешкоджання поширення полум'я від загорання електрощитків, електропроводки по горючих матеріалах);

- електричні кабелі прокладені транзитом через складське (підсобне) приміщення підвального поверху (для перешкоджання поширення полум'я від загорання електропроводки по горючих матеріалах );

- шляхи евакуації до евакуаційного виходу з приміщень підвального поверху влаштовано через приміщення (електрощитової та кухні) (перешкоджає безпечній, швидкій евакуації з приміщень під час виникнення пожежі); Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу;

- допускається захаращення матеріальними цінностями шляхів евакуації (евакуаційний вихід з приміщень кухні) (захаращення унеможливлює швидко та безпечно покинути приміщення);

- ширина проходу на шляху евакуації з приміщень підвального поверху до езакуаційного виходу 1-го поверху менше 1-го метру (перешкоджає безпечній, швидкій евакуації з приміщень під час виникнення пожежі);

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання приміщення складського (підсобного) через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди (підвальний поверх) (межу вогнестійкості проходок електричних кабелів необхідно підвищувати для того щоб пожежа не розповсюджувалась по горючій ізоляцї кабелів між приміщеннями);

- допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів (підвальний поверх,) (для перешкоджання поширення полум'я від загорання електроприладів по горючих матеріалах );

- приміщення ресторану не обладнано системою оповіщення про пожежу та

управління евакуацією людей (2 типу) (для швидкої, безпечної евакуації персоналу, відвідувачів з закладу громадського харчування в результаті виникнення пожежі);

- складські (підсобні) приміщення, електрощитова не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу (приміщення електрощитової, складські (підсобні) приміщення це найбільш пожежонебезпечні приміщення вони повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу).

Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 № 1337, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, встановлюють загальні вимоги здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - товариства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП", є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем за результатами перевірки встановлено ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовано та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

Відповідачем не надано доказів усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки та відображених в акті перевірки.

Системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства, враховуючи виявлення під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу здоров'ю та життю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень торговельного центру ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП" (код 39325777) за адресою: вулиця Басейна, 5-Б у Печерському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень торговельного центру ТОВ "ГАСТРО МАНІ ГРУП" (код 39325777) за адресою: вулиця Басейна, 5-Б у Печерському районі міста Києва.

Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко