Рішення

від 17.10.2016 по справі 910/17148/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016Справа №910/17148/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабуська корпорейшн»

про стягнення заборгованості за Договором оренди в розмірі 57 774,09 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабуська корпорейшн» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди в розмірі 57 774,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 порушено провадження по справі №910/17148/16, розгляд справи призначено на 17.10.2016.

У судове засідання 17.10.2016 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.10.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бабуська корпорейшн» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 015/01/01 від 21.01.2015 (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, 4-й поверх (кім. №№ 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29), загальною площею 108,1 кв.м., далі - приміщення.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору оренди орендар зобов'язується належним чином виконувати свої зобов'язання по сплаті орендної плати за цим Договором.

У відповідності до п 2.3.3 Договору оренди, орендар зобов'язується до 5 числа поточного місяця оренди приміщення, оформлювати з орендодавцем акти приймання-передачі послуг з оренди приміщення.

Згідно з п. 3.1 Договору оренди орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення та до дня повернення орендарем приміщення за Актом приймання-передачі.

Пунктом 3.2 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата за цим Договором складає на місяць за все приміщення 20 539,00 грн., тому числі ПДВ - 3 423,17 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, щомісячно, у термін до 15 числа поточного місяця оренди приміщення.

Оренда плата сплачується в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря на підставі рахунку-фактури. Неотримання орендарем рахунку-фактури від орендодавця не звільняє його від обов'язку сплати орендної плати у строки визначені цим Договором.

Договір набуває чинності з 21.01.2015 і діє до 31.12.2015 (п. 5.1 Договору оренди).

За актом приймання-передачі від 01.02.2015 позивач передав, а відповідач - прийняв нежитлові приміщення.

01.04.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 про зміну розміру орендної плати до Договору оренди, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.2 Договору оренди в наступній редакції: « 3.2 Орендна плата за цим Договором складає на місяць: всього до сплати 21 620,00 грн., тому числі ПДВ - 3 603,33 грн.»

31.12.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої, сторони дійшли згоди викласти пункти 5.1 та 3.2 Договору оренди у наступній редакції:

- « 5.1 Договір набуває чинності з 21.01.2015 і діє до 31.12.2016».:

- « 3.2 Орендна плата за цим Договором складає на місяць:

- за 1 кв.м. - 240,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 40,00 грн.

- за все приміщення 25 944,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 4 324,00 грн.»

30.07.2016 сторонами було укладено Угоду про розірвання Договору оренди, відповідно до якої сторони домолись достроково розірвати Договір.

Відповідно до п. 2 вищезазначеної угоди, Договір оренди вважається розірваним з 01.08.2016.

31.07.2016 сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі приміщення до договору оренди, відповідно до умов якого, орендар на виконання умов Договору та Угоди від 30.07.2016 про розірвання Договору передає, а орендодавець приймає, нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, 4-1 поверх (кім. 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29), загальною площею 108,1 кв.м.

Як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за Договором оренди, яка станом на 31.07.2016 складає 51 888,00 грн., у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з позовом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості, суд встановив, що з урахуванням часткових оплат здійснених на виконання умов Договору відповідачем, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість по орендній платі в розмірі 51 888,00 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 51 888,00 грн. заборгованості за Договором оренди нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Окрім того, в матеріалах справи наявний складений та підписаний сторонами Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, станом на 31.07.2016 за відповідачем перед позивачем обліковується заборгованість по орендній платі в розмірі 51 888,00 грн.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 697,29 грн. трьох відсотків та 5 188,80 грн. штрафу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначений показник, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 697,29 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6.2 Договору оренди за прострочення терміну сплати орендної плати, встановленого п. 3.3 та п. 3.4 даного Договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку, у вигляді штрафу, у розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Таким чином, суд, здійснивши власний розрахунок неустойки, з урахуванням доведеного позивачем належними доказами розміру заборгованості відповідача за Договором оренди, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 5 188,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням 3% річних та неустойки, в загальному розмірі 57 774,09 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабуська корпорейшн» (02232, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: 39473543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Петренка, будинок 18; ідентифікаційний код: 14121018) заборгованість в розмірі 51 888 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.,3 % річних в розмірі 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 29 коп., штраф в розмірі 5 188 (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2016.

Суддя О.А. Грєхова