Рішення

від 19.10.2016 по справі 908/2228/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/50/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 Справа № 908/2228/16

За позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«МТМВ» Олександрійського району (69091, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая (Артема), 79 - а)

До відповідача: Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22)

про стягнення 47 215,79 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 239/20-19 від 11.07.2016

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.08.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«МТМВ» Олександрійського району до Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» про стягнення 47 215,79 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/2228/16, справі присвоєно номер провадження - 5/50/16, розгляд якої призначено на 21.09.2016. Ухвалою суду від 21.09.2016 № 908/2228/16 розгляд справи відкладався. У судовому засіданні 19.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 01.12.2006 року між Концерном В«МТМВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Жовтневого району (теплопостачальна організація) та Запорізькою іудейською релігійною громадою В«ЯхадВ» (споживач) укладено договір № 600380 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді. Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2014 у справі №908/2700/14 за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Жовтневого району до відповідача: Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» про стягнення суми, позов задоволено частково. Стягнуто з Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» 58879, 92 грн. основного боргу, 1782, 20 грн. пені, 2287, 51 грн. 3 % річних, 3665, 80 грн. інфляційних втрат, 1813, 40 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили. У цій справі № 908/2228/16 позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 23.07.2014 по 12.05.2016 у розмірі 2 834,37 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2014 по квітень 2016 у розмірі 44 381,42 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 19.10.2016 вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» ).

В п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.08.2016 № 908/2228/16, направлена Запорізькій іудейській релігійній громаді «Яхад» на адресу: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22, повернулась на адресу суду з відміткою пошти: «не розшукана» (а.с. 34, 35).

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 21.09.2016, відповідно до якого місцезнаходженням Запорізької іудейської релігійної громади «Яхад» є: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22 (а.с. 25 - 56). Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши документи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2014 у справі №908/2700/14 за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Жовтневого району до відповідача: Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» про стягнення суми, позов задоволено частково.

Стягнуто з Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» 58879, 92 грн. основного боргу, 1782, 20 грн. пені, 2287, 51 грн. 3 % річних, 3665, 80 грн. інфляційних втрат, 1813, 40 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили.

Вказаним рішенням суду встановлено наступне:

« 01.12.2006 року між Концерном В«МТМВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Жовтневого району (теплопостачальна організація) та Запорізькою іудейською релігійною громадою В«ЯхадВ» (споживач) укладено договір № 600380 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 600380).

Згідно п. 1.1 вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України В«Про теплопостачанняВ» , В«Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої водиВ» , В«Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мережВ» , та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 600380).

Відповідно до звертання-доручення від 01.12.2006 р. теплова енергія відпускалась на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22 (а.с. 24).

Розділом 10 договору № 600380 встановлено термін дії договору: з 01.12.2006 р. до 01.01.2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору № 600380 сторонами не надано.

На виконання умов договору № 600380 позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 71196,18 грн. за період: з січня 2012 р. - квітень 2013 р.; з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р., яку відповідач оплатив частково на суму 12316,26 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Сторони в договорі № 600380 встановили наступний порядок розрахунків.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі, згідно п. 6.3. договору № 600380.

Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.4. договору № 600380, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно п. 6.7. договору № 600380, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. 79а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Розрахункові документи за спірний період направлялись позивачем щомісяця на адресу відповідача: 69005, м. Запоріжжя, б. ЦентральнийАДРЕСА_1, поштовою кореспонденцією, що підтверджується реєстрами відправлених рахунків та актів: за січень 2012 р.- квітень 2013 р., жовтень 2013 р. - лютий 2014 р. (а.с. 72-92).

Споживач, згідно п.п. 6.6.1. договору № 600380, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5, по Україні - 7 днів).

Підпунктом 6.6.2. договору № 600380 передбачено, що у разі неотримання теплопостачальної організації підписаного акту приймання-передачі, або обгрунтуваних заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач всупереч умовам договору не підписав акти приймання - передачі за період: з січня 2012 р. - квітень 2013 р.; з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р., доказів висунення заперечень теплопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.

Відповідно до п.п. 3.2.6. договору № 600380 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 71196,18 грн. за період: з січня 2012 р. - квітень 2013 р.; з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р., що підтверджується актами приймання-передачі. ….

Відповідач всупереч умовам договору заборгованість за вказаний період оплатив частково на суму 12316,26 грн., що підтверджується банківськими виписками….

… Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 58879,92 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 58879,92 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1782,20 грн. пені за період: з 21.11.2013 р. по 22.07.2014 р.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору № 600380, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 2573,31 грн. - 3 % річних за період: з 21.02.2012 р. по 22.07.2014 р. та 3879,66 грн. інфляційних втрат за період: з березня 2012 р. по квітень 2014 р.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що позивачем не вірно зазначено кількість днів прострочення, на які нараховується 3 % річних по акту за січень 2013 р. на суму 6751,31 грн. Позивачем заявлено до стягнення 286,88 грн. за період: з 21.02.2013 р. по 22.07.2014 р., однак відповідачем 25.02.2013 р. повністю сплачено зазначену суму, тому правильною сумою 3% річних є 2,22 грн. за період: 21.02.2014 р. по 24.02.2013 р. Таким чином, загальною сумою 3% річних до стягнення є 2287,51 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних вимоги позивача задоволенню не підлягають.

….. Судом перевірено заявлений позивачем розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не включено періоди часу, в які мала місце дефляція - за періоди: травень 2012 р. - серпень 2012 р., листопад 2012 р., лютий 2013 р. Таким чином, правильною сумою до стягнення інфляційних втрат є: 3665,80 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню».

З матеріалів цієї справи № 908/2228/16 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 23.07.2014 по 12.05.2016 у розмірі 2 834,37 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2014 по квітень 2016 у розмірі 44 381,42 грн.

01.09.2016 позивач супровідним листом № 2938/юр від 01.09.2016 направив на адресу відповідача ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків 3 % річних та втрат від інфляції, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27 - 29). Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано у встановленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання", вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних за період з 23.07.2014 по 12.05.2016 у розмірі 2 834,37 грн. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо розрахунку втрат від інфляції, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 пп. 3.2. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано втрати від інфляції за період з травня 2014 по квітень 2016 у розмірі 44 381,42 грн. Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Запорізької іудейської релігійної громади В«ЯхадВ» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 22, код ЄДРПОУ 20508315) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«МТМВ» Олександрійського району (69091, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая (Артема), 79 - а, п/р №26007301001951 в філії - ЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 3 % річних у розмірі 2 834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 37 коп., втрати від інфляції у розмірі 44 381 (сорок чотири тисячі три вісімдесят одна) грн. 42 коп., судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.10.2016 .